Іноземні інвестиції в промисловість В’єтнаму та ефективність їх використання - Автореферат

Практично жодна держава не може розвиватися без міжнародного співробітництва, однією з форм якого виступає іноземне інвестування. · вітчизняні партнери іноземних інвесторів одержують можливість скористатися їх "нематеріальними активами" (торговельною маркою, культурою менеджменту і маркетингу) для прискореного просування своєї продукції на світовий ринок. У звязку з цим необхідно вивчати теорію і досліджувати практику залучення іноземних інвестицій у національну економіку, визначити шляхи підвищення ефективності їх використання. У першому розділі "Сутність, причина і ціль іноземного інвестування" розглянуто теоретичні основи іноземного інвестування, розкрита суть понять "інвестиції" та "іноземні інвестиції", їх класифікація і мотивація, зясовано умови залучення іноземних інвестицій і наведено характеристики національних стратегій залучення і використання іноземного капіталу. Оптимальний варіант державного регулювання іноземного інвестування полягає у використанні таких заходів, які обмежували б негативний вплив іноземного інвестування, і таких, котрі сприяли б розширенню, активізації і підвищенню ефективності іноземних інвестицій.Дослідження обсягів, форми, структури, умов і механізму залучення іноземних інвестицій та ефективності їх використання у промисловості Вєтнаму дозволяє зробити наступні висновки: 1. · іноземні інвестиції відіграють важливу роль у підвищенні рівня зайнятості і кваліфікації робочої сили, трансфері технологій і диверсифікованості експортного ринку. Для розширення масштабів іноземних інвестицій і підвищення ефективності їх використання потрібно удосконалити законодавчу базу, орієнтовану на ринкові відносини; використовувати різні організаційно-правові форми підприємств за участю іноземного капіталу; визначити чіткий порядок формування статутного фонду, конкретний термін внесення внесків, чітке формування форм внесків і їх оцінки; поліпшити галузеву й регіональну структуру іноземних інвестицій; посилити державний контроль за роботою підприємств за участю іноземних інвестицій. Істотне значення в механізмі залучення інвестицій належить створенню єдиної цілісної системи державного регулювання інвестиційних процесів, що включає відповідну структуру щодо роботи з іноземними інвесторами, механізм реалізації державної політики залучення капіталу, координацію діяльності з міжнародними організаціями, проведення експертизи інвестиційних проектів і їх конкурсного відбору. Формування політики стосовно іноземних інвестицій повинно йти шляхом уніфікації умов діяльності вітчизняних та іноземних інвесторів, надання іноземним інвесторам національного інвестиційного режиму.

Дослідження обсягів, форми, структури, умов і механізму залучення іноземних інвестицій та ефективності їх використання у промисловості Вєтнаму дозволяє зробити наступні висновки: 1. Мотивацію й особливості іноземного інвестування в загальному вигляді відбиває теорія руху капіталу (диференціація процентних ставок між країнами й умови одержання прибутку). Міжнародні корпорації вибирають географічне розташування своїх інвестиційних проектів у країні, де надаються їм ключові L-перемінні. Портфельне інвестування у своїй теоретичній обґрунтованості спирається, насамперед, на методологію диверсифікованості ризиків, оптимізації співвідношення ризиків і прибутку.

2. За роки реформування Вєтнамом отримані вагомі позитивні результати в економічному розвитку, досягнуті макроекономічна стабілізація і високий темп економічного росту. Паралельно з аграрною реформою проводиться реформувания промисловості, лібералізація зовнішньої торгівлі й залучення іноземних інвестицій. Середньорічний темп росту ВВП у 1993-2001 рр. становив 7,5%, а промисловості - 11,6%. Аналіз трансформаційних процесів та іноземної інвестиційної діяльності у Вєтнамі показує, що існує тісний звязок між масштабами і якістю іноземних інвестицій і глибиною ринкового реформування.

3. Іноземний капітал надходить в економіку Вєтнаму у формі прямих інвестицій і довгострокових кредитів (ODA). До кінця 2000 р. у країну надійшли 39,1 млрд. дол. ПІІ і 9,7 млрд. дол. ODA. Аналіз обсягу, структури і впливу іноземних інвестицій на економічний розвиток дозволив зробити такі висновки: · зовнішні ресурси є важливим джерелом індустріалізації і модернізації країни. Їх частка в загальному обсязі валових капіталовкладень в середньому щороку становить близько 40%, а в нафтовій, машинобудівній, електротехнічній і електронній галузях - понад 50%;

· іноземні інвестиції відіграють важливу роль у підвищенні рівня зайнятості і кваліфікації робочої сили, трансфері технологій і диверсифікованості експортного ринку.

4. Для розширення масштабів іноземних інвестицій і підвищення ефективності їх використання потрібно удосконалити законодавчу базу, орієнтовану на ринкові відносини; використовувати різні організаційно-правові форми підприємств за участю іноземного капіталу; визначити чіткий порядок формування статутного фонду, конкретний термін внесення внесків, чітке формування форм внесків і їх оцінки; поліпшити галузеву й регіональну структуру іноземних інвестицій; посилити державний контроль за роботою підприємств за участю іноземних інвестицій. Істотне значення в механізмі залучення інвестицій належить створенню єдиної цілісної системи державного регулювання інвестиційних процесів, що включає відповідну структуру щодо роботи з іноземними інвесторами, механізм реалізації державної політики залучення капіталу, координацію діяльності з міжнародними організаціями, проведення експертизи інвестиційних проектів і їх конкурсного відбору.

5. Формування політики стосовно іноземних інвестицій повинно йти шляхом уніфікації умов діяльності вітчизняних та іноземних інвесторів, надання іноземним інвесторам національного інвестиційного режиму. В умовах гострої конкуренції на світовому ринку інвестиційних ресурсів важливого значення набуває уміння використовувати випробувані в світовій практиці дієві форми й інструменти активізації інвестицій (іноземних і вітчизняних). Іноземному інвесторові можуть бути надані пільги, якщо він вкладає кошти у визначені галузі і регіони, у визначені виробництва, але при цьому слід домогтися, щоб умови господарювання не були дискримінаційними для резидентів і нерезидентів.

6. На кожному етапі розвитку необхідно розробити спеціальні програми сприяння інвестиціям, включаючи іноземні, по пріоритетних напрямах з урахуванням як стану і вимог світового ринку, так і умов та зацікавленості країни. З огляду на особливості вєтнамської економіки вибір пріоритетних галузей на період до 2010 р. має відповідати таким критеріям: максимальне використання порівняльних переваг, невисокий коефіцієнт капіталомісткості, експортоорієнтоване й імпортозамінне виробництво, використання передової техніки.

7. В умовах слабо розвиненої промисловості Вєтнаму помірний протекціонізм необхідний, але при цьому важливо дотримуватися трьох умов: достатність потенціалу для розвитку національних галузей, наявність конкуренції на внутрішньому ринку й обмеженість протекціонізму в часі.

8. У Вєтнамі поки що відсутній ефективний механізм залучення іноземних інвестицій у приватизацію державних підприємств. Для прискорення процесу приватизації та підвищення його результативності доцільно створити єдиний повноважний орган, що відповідав би за приватизацію, надати рівні права нерезидентам і резидентам у цьому процесі. Перш за все, слід акціонувати ті підприємства, активи яких становлять менше 5 млрд. донгов, і проводити експериментальне акціонування спільних підприємств. Створення адекватних станові економіки Вєтнаму організаційно-економічних форм іноземного інвестування значно розширить діапазон дії іноземних інвесторів й усуне непотрібні перешкоди в міжнародному інвестиційному співробітництві.

9. Фінансова система Вєтнаму є ще не дость розвиненою. Її реформа вимагає удосконалення законодавства, системи регулювання і режиму контролю банківської системи, реструктуризації державних і акціонерних банків, створення рівноправного середовища для всіх банків. На збільшення припливу іноземних інвестицій можна розраховувати при лібералізації фінансового ринку. Для активізації інвестиційної діяльності треба розвивати фондовий ринок, стимулювати лізингові операції, створювати інвестиційні фонди, розвивати систему страхування інвестицій.

10. Іноземний капітал у СЕЗ залучається за допомогою пільг в оподатковуванні, наданні приміщень, користуванні землею, гарантії репатріації прибутку, забезпечення сировиною і банківськими кредитами, спрощення вїзду-виїзду і митних формальностей. У Вєтнамі створено чимало СЕЗ. Проте вони відіграють ще скромну роль у залученні зовнішніх ресурсів у розвиток національної економіки. Для підвищення їх привабливості слід прийняти закон про СЕЗ, який регулював би порядок створення зон, митне оформлення експортно-імпортних операцій, оподатковування, ліцензування, трудові, майнові і заставні відносини. СЕЗ слід розглядати як тимчасову структуру, властиву перехідному етапові перебудови державно-монополістичної економіки в ринкову. Економічний механізм СЕЗ має бути інструментом реалізації переваг даної території, а не способом компенсації відсутніх факторів. СЕЗ повинна плануватися як район сучасних адміністративних методів управління, здатний надавати всі необхідні послуги. Найважливішою передумовою успіху СЕЗ є їх ефективна презентація перед потенційним інвестором.

1. Нгуєн Тхай Донг. Роль іноземних інвестицій в оновленні економіки Вєтнаму // Економіка України. - 1999. - № 4. - с. 92-93.

2. Нгуєн Тхай Донг. Іноземні інвестиції у Вєтнамі: особливості та перспективи // Економіка України. - 1999. - № 11. - с. 87-88.

3. Нгуен Тхай Донг. Экономическое развитие Вьетнама и оценка эффективности инвестиций / Економіка України в перехідний період (Зб. наук. праць) - К.: Інститут економіки НАН України, 2000. - с. 55-63.

4. Нгуен Тхай Донг. Проблемы капитальных вложений в экономике Вьетнама // Экономика и управление. - 2001. - № 2. - с. 12-13.

5. Нгуен Тхай Донг. Роль СЭЗ в привлечении иностранных инвестиций в экономику Вьетнама / Актуальні проблеми міжнародних відносин (Зб. наук. праць). Вип. 29. Ч. IV. - К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут міжнародних відносин, 2001. - с. 93-95.

6. Нгуен Тхай Донг. Инвестиционный климат во Вьетнаме / Фактори економічного зростання (Зб. наук. праць) - К.: Інститут економіки НАН України, 2001. - с. 40-48.

7. Нгуєн Тхай Донг. Роль банківської системи в інвестиційному процесі Вєтнаму // Вісник. Економіка. Вип. 60-61. - К.: Київський національний университет імені Тараса Шевченка, 2002. - с. 114-115.