Основні сучасні дослідження про початок Великої Вітчизняної війни. Розгляд версії про підготовку Радянським Союзом нападу на Німеччину 1941 року. Аналіз оперативно-стратегічних планів Генштабу Червоної Армії. Визначення проблеми передвоєнної політики.
При низкой оригинальности работы "Новий погляд на події передвоєнного часу: дискусії у сучасній історичній науці", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Радикальне переосмислення історії Другої світової та Великої Вітчизняної воєн почалося ще у роки перебудови з ослабленням цензури і відкриттям доступу для дослідників до архівів. Суворову і його прихильникам, намагається тим самим відстоювати тезу про підготовку Сталіним нападу на Німеччину влітку 1941 р, малюючи картину колишнього ймовірного переможного наступу на Німеччину влітку 1941 р._ Кіріллов у статті «До питання про сучасні фальсифікації в історії Росії», опублікованій у журналі «Вісник московського міського педагогічного університету», пише, що, за твердженням Мельтюхова, про підготовлюваний Сталіним напад на Німеччину свідчить перебудова ідеологічної роботи на наступальний лад, резолюція М. Горьковим версією, що «Радянський Союз не готувався до агресії проти Німеччини у 1941 р.», посилаючись на «відсутність рішення на початок війни з боку радянського політичного керівництва й уряду, документів, підтверджуючих наявність такого політичного рішення», Мельтюхов відзначає, що «досвід дій Червоної Армії проти Польщі, Фінляндії, Прибалтійських країн та Румунії показує, що спочатку війська отримували наказ, що містив їх бойові завдання і вказівки про термін зосередження на кордоні. Найбільш серйозним аргументом на користь наступального характеру плану від 15 травня 1941 р. і його затвердження Сталіним, вважає Мельтюхов «... є процес стратегічного зосередження і розгортання Червоної Армії відповідно до цього плану і його подальшими уточненнями, що розгорнувся у квітні-червні 1941 р. Ці події явно говорять на користь того, що оперативний план від 15 травня був затверджений» [1, с.208-211]. Справа у тому, що автор сам наводить дані, згідно з якими 4 з 8 механізованих корпусів Київського особливого військового округу, чиї війська за планом повинні були наносити головний удар, мали менше 50% танків, передбачених штатним розкладом, 6 автомашин - менше 50%, 5 тракторів - менше 50%.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
