Нове покоління антибактеріальних препаратів у лікуванні гнійно-запальних захворювань м"яких тканин щелепно-лицьової області (клініко-морфологічне дослідження) - Автореферат

При аналізі доступної нам літератури по лікуванню гнійно-запальних процесів щелепно-лицьової області ми не зустріли робіт по використанню поліфакторних антибіотиків, таких як клацид і оспамокс з адекватними підтвердженням динаміки очищення рани і патоморфологічних змін внутрішніх органів. Мета дослідження полягає в поліпшенні результатів лікування хворих з гострими гнійно-запальними процесами мяких тканин щелепно-лицьової області шляхом використання в комплексній терапії поліфакторних антибіотиків нового покоління: клацида й оспамокса. Уперше проведено експериментальне дослідження порівняльної дії антибіотиків лінкоміцина, оспамокса і клацида при лікуванні гнійних ран щелепно-лицьової області. Тварини були розділені на 6 груп: I-я група - контрольна (6 інтактних тварин); II-у групу складали 18 пацюків, яким проводили лінійний розріз шкіри підлягаючої клітковини і мяза лівого стегна (рана без нагноєння); у III, IV, V і VI групах (по 18 тварин) моделювали гнійну рань шляхом внутрімязового введення в праве стегно суміші мікроорганізмів у кількості 16 млрд. КОЕ у 1 мл фізіологічного розчину (по 8 млрд. стандартного штаму S.aureus і клінічного штаму S. pyogenes). I групу склали 34 пацієнта з гнійно-запальними захворюваннями мяких тканин щелепно-лицьової області, у комплексну терапію яких був включений антибактеріальний препарат лінкоміцин; II група складалася з 33 пацієнта з гнійно-запальними захворюваннями мяких тканин щелепно-лицьової області, у комплексну терапію яких був включений антибактеріальний препарат оспамокс; у III групу включений 31 хворий із гнійно-запальними захворюваннями мяких тканин щелепно-лицьової області, у комплексну терапію яких був включений антибактеріальний препарат клацид.В дисертації представлено нове рішення актуальної задачі - поліпшення якості лікування гнійних процесів мяких тканин щелепно-лицьової області за допомогою експеріментально-клінічного обґрунтування використання антибіотиків нового покоління (клацид, оспамокс), що дозволяє скоротити терміни лікування завдяки їхній поліфакторній дії. При використанні у тварин лінкомицину уповільнена епітелізація рані повязана з ослабленням синтезу колагену IV типу і порушенням синтезу інтерстіціального колагену III типу, що також звязано з особливостями місцевих імунних реакцій - високою активністю нейтрофільних гранулоцитів, кліток-продуцентів прозапальних цитокинів, затримкою трансформації В-лімфоцитів у плазмобласти і макрофагальною реакцією, яка слабко виражена, що сприяє розвитку вторинних гнійно-некротичних ускладнень при плині раньового процесу. При застосуванні в експерименті антибактеріальних препаратів оспамокс і клацид особливості місцевих імунних реакцій полягають у різкому зменшенні ступеня нейтрофильної інфільтрації в рані вже на 3-й добі експерименту, при цьому зменшується активність протизапальних цитокинів і, навпаки, підсилюється - протизапальних. Використання показників клініко-лабораторного тесту дозволило обєктивно оцінити ступінь виразності температурної реакції, динаміку зміни показників периферичної крові й інтенсивність репаративних процесів у рані, що в сукупності дозволило прогнозувати й оцінювати характер плину гнійного процесу. Порівнення результатів лікування хворих гнійно-запальними процесами щелепно-лицьової області з використанням досліджуваних антибіотиків дозволяє установити, що при розповсюджених гнійно-запальних процесах (показник діагностичного тесту більше 1,5), необхідно використовувати поліфакторний антибіотик групи макролідів - клацид чи групи пеніциллінів - оспамокс.