Новація боргу у позикове зобов"язання за законодавством України - Автореферат

Зокрема мова йде про закріплення в ст.1053 ЦК України цивілістичної конструкції новації боргу у позикове зобовязання - нової моделі виникнення та одночасного припинення правових відносин. Це вимагає проведення комплексного наукового дослідження правової природи новації боргу у позикове зобовязання, надання науково обґрунтованих рекомендацій щодо її впровадження в договірній практиці. виокремити його юридичні ознаки; проаналізувати форму, предмет, обєкт, зміст новаційного договору позики та визначити коло учасників цивільних відносин, які можуть укласти такий договір; Найбільш значущими результатами та теоретичними висновками, що мають наукову новизну і виносяться на захист є такі: уперше: здійснено аналіз правової природи новації боргу у позикове зобовязання; доведено, що вона являє собою окремий договір, відмінний від договору позики; запропоновано визначення новаційного договору позики як домовленості в межах якої одна сторона (позикодавець) зобовязується врахувати заборгованість, що виникла з оплатного правочину або іншої правової підстави як суму позики, а інша сторона (позичальник) зобовязується повернути її на виконання умов нового позикового зобовязання; визначено обєкт і предмет новаційного договору позики; доведено, що обєктом вказаного договору виступає існуючий між сторонами борг (майнове право вимоги його виплати), який сторони трансформують у позику, а гроші та речі, визначені родовими ознаками, є модусами виконання цього договору; доведено, що предмет новаційного договору позики складають дії сторін, спрямовані на припинення попередніх боргових правовідносин, що існували між ними, та встановлення нових - позикових; такий договір не можна вважати укладеним, якщо в його умовах не визначено підставу виникнення й суму боргу, який трансформується в позику шляхом новації;У Вступі розкривається актуальність теми дисертації, звязок роботи з науковими програмами, планами, темами, вказуються мета й завдання, обєкт, предмет і методи дослідження, формулюються наукова новизна й основні положення, що виносяться на захист, висвітлюється їх практичне значення, надається інформація про апробацію результатів дослідження, зазначаються публікації за темою дисертації, структура та обсяг роботи.У підрозділі 1.1 "Історія виникнення та розвитку інституту новації" досліджуються чинники, які обумовили виникнення і становлення інституту новації та його сучасного виду - цивілістичної конструкції новації боргу у позикове зобовязання. Вона могла укладатись між тими самими субєктами первісного зобовязання чи здійснюватись із заміною субєктів зобовязання - кредитора (шляхом delegatio nominis) або боржника (шляхом expromissio чи delegatio debiti). Таким чином, у більшості сучасних правових систем новація існує як домовленість сторін, внаслідок якої вони погоджуються замінити одне зобовязання іншим, при цьому сторони не втрачають свого правового звязку, оскільки на базі старого зобовязання виникає нове. У підрозділі 1.2 "Новація як спосіб припинення боргових зобовязань" авторка, враховуючи те, що за своєю правовою сутністю цивілістична конструкція новації боргу у позикове зобовязання є видом новації, і їй притаманні всі риси, умови та наслідки застосування останньої, досліджує характерні риси інституту новації, умови його існування та особливості використання. Пропонується визначати новацію як спосіб припинення зобовязання за домовленістю сторін про заміну первісного зобовязання новим зобовязанням між тими ж сторонами, що передбачає інші умови та порядок виконання.У підрозділі 2.1 "Поняття та юридичні ознаки новаційного договору позики" визначається, що цивілістичній конструкції новації боргу у позикове зобовязання притаманні всі ознаки самостійного договору, який пропонується називати "новаційним договором позики”. Визначається, що новаційний договір позики - це договір за яким одна сторона (позикодавець) зобовязується врахувати заборгованість, що виникла з оплатного правочину або іншої правової підстави як суму позики, а інша сторона (позичальник) зобовязується повернути її на виконання нового позикового зобовязання. Досліджуючи дискусію щодо поіменованих або непоіменованих цивільним законодавством договорів, автор визначає правову природу новаційного договору позики. У підрозділі 2.2 "Предмет та обєкт новаційного договору позики" авторкою робиться висновок, що обєктом зобовязання є ті блага матеріального та нематеріального світу, заради яких особи вступають у правовідносини, таким чином обєктом новаційного договору позики виступають боргові відносини, які утворились внаслідок невиконання або неналежного виконання контрагентом своїх зобовязань, на трансформацію яких у позикові і спрямовані правовідносини сторін. У підрозділі 2.3 "Форма та зміст новаційного договору позики" розглядаються можливі форми укладення новаційного договору позики та аналізуються умови, які складають його зміст.У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, яке

Основний зміст роботи