Нова Січ (1734–1775 рр.): історіографія - Автореферат

Із проголошенням незалежності України на її теренах вийшло чимало праць, присвячених запорозькому козацтву, які не лише зруйнували стереотипи у поглядах на козаків, закладені ще в імперську та добу тоталітаризму, але й суттєво збагатили та кардинально змінили наші уявлення про роль і значення запорожців у житті українського народу. Одним із першорядних завдань історіографії історії Нової Січі є критичне переосмислення надбань сучасної історичної науки для виокремлення концепцій, поглядів, думок, які сприяють як нагромадженню історичних знань, так і їх подальшому розвитку. Проте вихід нових праць ще не означає, що потреба в подальшому вивченні складних питань на сьогодні відпала, оскільки, незважаючи на певні тенденції, що склалися в сучасному козакознавстві, всі ці позитивні зрушення, водночас мають поверховий характер, не заторкують глибинних теоретико-методологічних засад та підходів щодо розкриття діяльності Війська Запорозького Низового часів Нової Січі. Мета дисертації полягає в зясуванні стану, повноти й достовірності формування історичних знань про утворення, існування та зруйнування Нової Січі та передбачає виконання таких наукових завдань: - проаналізувати стан наукової розробки теми в українській і зарубіжній історіографіях; зясувати основні етапи, напрями й особливості вивчення історії Нової Січі; виявити, систематизувати і класифікувати історіографічні джерела з проблеми та встановити обєктивність їх джерельної інформації; охарактеризувати основні теоретико-методологічні підходи дослідження Запоріжжя XVIII ст.; проаналізувати стан вивчення соціально-економічного становища запорозького козацтва часів Нової Січі в історичній літературі; систематизувати праці та визначити особливості розвитку історичних знань щодо вивчення господарського устрою запорожців у різні історіографічні періоди;Історія Нової Січі знайшла відображення в працях іноземців (Г. Особливістю наступного періоду, який охоплює другу половину 40-х років ХІХ - початок ХХ ст., є поява перших спеціальних досліджень з історії Нової Січі та прагнення істориків піднести роль і значення Війська Запорозького. У цей період, на основі критичного аналізу джерел, були зроблені кроки вперед у дослідженні історії Нової Січі. З класових позицій історія Нової Січі розглядалася і в 3-му томі 10-ти томного видання з історії Української РСР. Історії Нової Січі торкнулися у своїх працях і представники української діаспори (В.Водночас більшість розвідок зазначеного періоду лише побіжно торкалися досліджуваної проблеми, коротко висвітлюючи участь запорожців у російсько-турецьких війнах часів Нової Січі. ХХ ст., присвячених козацтву свідчить, що військова служба запорожців періоду Нової Січі істориками взята до уваги не була. Саме в цей період були видані документи з історії російсько-турецьких воєн XVIII ст., які стають у нагоді при зясуванні бойових функцій запорожців у ході війни. Проте час написання розвідок не міг не позначитися на їхньому змісті: в них знаходимо значущість і верховенство російської армії над козацькими загонами під час бойових рейдів та применшення справжніх заслуг запорожців у війнах із Туреччиною. Зясовано, хто з дослідників займався вивченням згаданого питання, відтворено еволюцію поглядів істориків щодо вказаної проблеми; шляхом порівняльного аналізу концепцій та висновків відображено процес накопичення знань в історичній науці з того чи іншого питання, а також показано їх залежність від політичних умов, в яких творив історик.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ