Нові явища у функціонально-стильовій диференціації безсполучникових складних речень в українській мові - Автореферат

Актуальність теми визначає потреба набуття якомога більшого фактичного матеріалу для встановлення поширеності безсполучникових складних структур у різних стилях української мови і виявлення здатності кожного з їх видів і підвидів функціонувати в певному стилі для задоволення його позалінгвальних вимог. Добуті дані можуть бути використані, по-перше, для обґрунтування реченнєвості складних будов безсполучникового типу; по-друге, для встановлення їхньої загальностильової поширеності чи визнання їх жанром розмовної мови і художньої літератури; по-третє, для виявлення в них тенденцій до змін у структурі та розширенні можливостей функціонування як стилістичного засобу. Мета дослідження - описати і проаналізувати поширеність кожного з видів і підвидів безсполучникових складних речень в усному і писемному мовленні на предмет встановлення їхньої відповідності особливостям функціональних стилів української мови і окреслити нові явища в їх будові і функціонуванні. Для досягнення цієї мети були поставлені такі завдання: 1) проаналізувати функціонування безсполучникових складних речень у всіх функціональних стилях сучасної української мови: офіційно-діловому, науковому, публіцистичному, конфесійному, художньому, розмовно-побутовому; Наукову новизну роботи визначає те, що вперше у вітчизняному мовознавстві піддано розглядові стильову і стилістичну роль безсполучникових складних речень в аспекті їх функціонування в усіх стилях сучасної української мови, вперше поставлено завдання визначити приналежність кожного виду і підвиду цих структур до певних стилів, що дозволило встановити в них ознаки книжності й розмовності як стилістичних понять, а також виявити тенденції розвитку їхньої будови, меж і характеру функціонування.У першому розділі “Теоретичні засади вивчення безсполучникових складних речень” визначено теоретичні підходи до аналізу безсполучникових складних речень. За активними процесами змін одиниць мовних рівнів визначаються тенденції в розвитку системи мови. Подальше спостереження цього покликане довести динамічні процеси в межах безсполучникових складних речень. У другому розділі “Безсполучникові складні речення в розмовно-побутовому стилі” піддано аналізу функціонування в розмовно-побутовому стилі безсполучникових складних речень як первісного типу складних речень, що й понині використовується не тільки в усному, а й писемному вияві. Відомий у науці поділ усного розмовного мовлення на монологічне і діалогічне знаходить підтвердження у відмінному функціонуванні різних будов безсполучникових складних речень.Звернення до аналізу функцій безсполучникових складних речень в нормативно-правових актах зумовлене двома причинами: по-перше, відсутністю досліджень, повязаних з розглядом будь-якого з типів складних речень, тимчасом як їх вивчення необхідне для встановлення місця і ролі складних речень у текстах офіційно-ділового плану; по-друге, прагненням проаналізувати особливості еволюції мови ділових документів від часу їх появи на зорі виникнення української державності (у першій чверті 20 ст.) і до наших днів. Вип.4: 99), до речень з різнофункціональними частинами - конструкції зіставно-протиставного виду: До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться (Кодекс законів про працю України: 23). Динаміка у функціонуванні більшості видів і підвидів безсполучникових складних речень (за винятком висловлень з часовим, умовним відношенням, а також з компонентом мети і допустовості як структур виразно розмовного вжитку) спостерігається і в науковому стилі. Намітилася тенденція до ускладнення будови безсполучникових складних речень уведенням відокремлених зворотів, вставних слів і словосполучень, до активної участі безсполучниковості у створенні багатокомпонентних складних речень: І на цю путь таки й справді багато сил витрачалося: вищі класи, старшина козацька й духовенство, спершу боролися за політичну автономію, потім за особисті вигоди: народ, ні зразків кращого життя не бачивши, ні добрих проводців немавши, сам пробував змагатись проти нової тучі, що невпинно на нього насувалася - проти того соціально-економічного поневолення (Єфремов С. Іст. укр. письменства). Ураховуючи активне використання в наукових текстах безсполучникових складних речень, є підстави визнати за можливе в посібниках з стилістики української мови називати речення безсполучникового типу в числі тих, що формують науковий стиль.Безсполучниково повязані предикативні частини в єдине інтонаційне й семантичне ціле, що ґрунтується в усному і писемному вияві на порядкові їх розташування, розміщенні в них лексичних елементів, відношеннях дієслів-предикатів, інтонації, завдяки яким виражається граматичне значення переліку, зіставності й протиставності, пояснення, часу, умови, мети, допустовості, обґрунтування, наслідку - становлять самостійну синтаксичну одиницю - речення, а не компонент тексту і не комунікат чи дериват без визначеног

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ