Новітні біотехнологічні практики: філософсько-методологічний аналіз - Автореферат

Постають питання про специфіку та всебічну оцінку таких практик, оскільки людина є не лише їх субєктом, а й обєктом. Істотний вплив на людину та її життєдіяльність новітніх біотехнологічних практик виявляється з кінця ХХ ст., коли постають складні проблеми світоглядного, методологічного та етичного характеру, повязані з ними. Тобто, виявляються можливості біотехнологічних практик на користь людині, що створює підґрунтя для зростання їх соціальної значущості. Отже, методологічні, світоглядні та етичні проблеми постають в нових контекстах виявлення впливів біотехнологічних практик на людину та природу, про що зазначається в роботах Бєскової І.А., Гаряєва П.П., Глазка В.І., Кайку М., Фьорстера Х., Хейлз К., Юдіна Б.Г. та ін. Постнекласичний дискурс створює контексти, в яких можливо знайти на них відповіді, виходячи з розуміння характеристик біотехнологічних практик, ґрунтуючись на поняттях, які розкривають сенс біотехнологій як форм практики, що істотно впливають на буття природи та людини.Перший розділ «Біотехнологічні практики як обєкт філософсько-методологічного аналізу» присвячений дослідженню особливостей новітніх біотехнологічних практик, виокремленню та аналізу засад філософсько-методологічного аналізу основних понять, що репрезентують концепт «новітні біотехнологічні практики». «Репрезентація біотехнологічних практик як відношення природного та штучного» осмислення новітніх біотехнологічних практик здійснюється через їх пізнання як приналежних до сфери технологічних практик. Розглядається сукупність існуючих біотехнологічних практик з метою структурування та виокремлення саме новітніх біотехнологічних практик. «Біотехнологічні практики як різновид постнекласичних практик» аналізуються ознаки та особливості постнекласичних практик. Другий розділ «Осмислення біотехнологічних дослідницьких практик з позицій постнекласичної наукової раціональності» - присвячений розгляду новітніх біотехнологічних практик як таких, що виникають в сфері фундаментальних наукових досліджень, особливості яких виявляються на етапі постнекласичної науки, оскільки розгляд біотехнологічних практик на основі принципів нелінійного мислення дозволяє розкрити такі їх особливості, що характеризують біотехнологічні системи (структурно та функціонально) як відкриті, що здатні до самоорганізації та саморозвитку.Розкриття особливостей новітніх біотехнологічних практик в контексті взаємовідношення понять «природне» та «штучне» дозволило виявити характеристики новітніх біотехнологічних практик. Виявлені характеристики новітніх біотехнологічних практик дозволяють розглядати їх як різновид постнекласичних практик. Завдяки власним особливостям новітні біотехнологічні практики «підштовхують» людину до певних схем, стереотипів в її життєдіяльності, стають основою формування звязку відповідей на певні питання стосовно сенсу життя та дій у відповідності та з використанням новітніх біотехнологій. Поняття біотехнологічних практик, як таких, що представляють сферу наукових досліджень, позначає новий напрям, який ґрунтується на процесах між-та трансдисциплінарності та широкому спектрі дослідницьких практик, починаючи з генно-молекулярних трансформацій і включаючи практики корегування та конструювання людської тілесності. Синергетичне трактування біологічних процесів, які є основою життєдіяльності живих систем, включаючи і людину, створює онтологічні контексти, в яких виявляється методологічне підґрунтя для здійснення біотехнологічних дослідницьких практик.

2. Основний зміст дисертації