Нові підходи до лікування патології пубертатного періоду у дівчат з дифузною еутиреоїдною гіперплазією щитоподібної залози - Автореферат

Висока питома вага порушень оваріально-менструального циклу, затримки статевого розвитку в структурі гінекологічної захворюваності дівчаток, недостатня ефективність загальноприйнятих методів лікування зумовлюють необхідність проведення подальших наукових досліджень в області впливу різних факторів на перебіг періоду статевого дозрівання й можливості їхнього використання для лікування. Відсутність тенденції до зниження частоти патології з боку щитоподібної залози, як і частоти порушень оваріально-менструального циклу й затримки статевого розвитку в дівчаток-підлітків, недостатність відомостей про особливості сполучення даної патології з патологією щитоподібної залози, а також недостатня ефективність основних загальноприйнятих методів лікування такої поєднаної патології роблять дану тему актуальною в межах розвитку гінекологічної науки. Метою роботи було встановити взаємозвязок між затримкою статевого розвитку, порушеннями оваріально-менструального циклу в періоді статевого дозрівання й порушеннями функції щитоподібної залози, оцінити ефективність використання санаторно-курортних факторів у лікуванні патології пубертатного періоду в дівчат з дифузною еутиреоїдною гіперплазією щитоподібної залози. Вивчити фізичний, статевий розвиток дівчаток при порушеннях оваріально-менструального циклу, затримках статевого розвитку в сполученні з дифузною гіперплазією щитоподібної залози. Дослідити стан гормонального фону в дівчаток з патологічним перебігом пубертатного періоду (при затримках статевого розвитку, порушеннях оваріально-менструального циклу) в сполученні з дифузною гіперплазією щитоподібної залози.Усі дівчата були розділені на основну групу - 66 дівчаток з патологічним перебігом пубертата та дифузною еутиреоїдною гіперплазією щитоподібної залози, і групу порівняння - 65 дівчат з порушеннями перебігу періоду статевого дозрівання без супутньої тиреоїдної патології; контрольну групу (К) склали 20 соматично та гінекологічно здорових дівчат у віці 13-17 років. У групі порівняння 14 (22 %) дівчаток мали затримку статевого розвитку, в 11 (17%) дівчат діагностована аменорея, у 21 (32 %) - гіпоменструальний синдром, поліменорея виявлена у 19 (29 %) дівчат. При вивченні анамнезу встановлено, що 69 дівчат (53 %) народилися від першої, 44 дівчинки (33 %) - від другої, 18 (14 %) дівчат - від третьої вагітності. Середня маса тіла при народженні в досліджуваних групах склала: у дівчат зі ЗСР - 3143±42 г, у групі дівчаток з аменореєю - 3255±52 г, у дівчат з гіпоменструальним синдромом - 3197±21 г, у групі з поліменореєю - 3234±32 г. Проведене дослідження гормонів крові в дівчат основної групи дозволило встановити, що усередині кожної нозологічної групи можна виділити по дві підгрупи: підгрупа А - дівчата із близькими до нормальних рівнями гонадотропінів і підгрупа Б - дівчатка з низькими рівнями гонадотропінів у сироватці крові.У дисертації представлене теоретичне обґрунтування й нове рішення науково-практичної задачі сучасного акушерства та гінекології, яка спрямована на підвищення ефективності реабілітації дівчат пубертатного періоду з патологією репродуктивної сфери і дифузною гіперплазією щитоподібної залози шляхом проведення комплексної оцінки фізичного розвитку, функції гіпофізу, яєчників і щитоподібної залози під впливом санаторно-курортного лікування. Діти з перинатальним періодом, що патологічно протікає, високим індексом захворюваності дитячими інфекціями (3,6±0,2), екстрагенітальною патологією складають групу високого ризику по розвитку порушень статевої сфери в пубертатному періоді. При патологічному перебігу пубертатного періоду в сполученні з дифузною гіперплазією щитоподібної залози відмічається зниження фізичного та статевого розвитку. У всіх дівчат з патологічним перебігом пубертатного періоду в сполученні з дифузною гіперплазією щитоподібної залози відмічається зниження в сироватці крові рівней гонадотропних (ФСГ - до 1,60±0,14 Мод/л, ЛГ - до 1,81±0,38 Мод/л) та статевих стероїдних гормонів (естрадіолу - до 0,020±0,003 нмоль/л, прогестерону - до 0,160±0,006 нмоль/л).

Основний зміст роботи