Нові підходи до лікування хворих на гігантоклітинну пухлину кістки - Автореферат

Особливістю ГКП кістки є те, що при неадекватному лікуванні у 50% хворих спостерігаються рецидиви пухлини, а у 8-22% - її злоякісна трансформація в фібросаркому, злоякісну фіброзну гістіоцитому або остеогенну саркому (Bendjamin R.S., 1999; Mori Y. et al., 2000, Marui T. et al., 2001, Bertoni F. et al., 2003). Розробити способи пластики дефектів кісток після видалення ГКП кістки з використанням керамічних матеріалів на основі ГА та ТКФ і нового імплантаційного матеріалу на основі біоактивного скла - БКС та застосувати при лікуванні хворих на ГКП кістки. Дослідити особливості репаративного остеогенезу у хворих на ГКП кістки після видалення пухлини та імплантації керамічного матеріалу на основі ГА та ТКФ або матеріалу на основі біоактивного скла - БКС в порожнину кістки, в тому числі із застосуванням допоміжних засобів оптимізації лікування. Оцінити ефективність лікування хворих на ГКП кістки за допомогою розроблених способів кістково-пластичних операцій з використанням імплантаційних матеріалів на основі ГА, ТКФ та біоактивного скла - БКС і інтраопераційного кріовпливу на стінки кісткової порожнини. Вперше в експериментах in vivo завдяки методам світлооптичної та електронної мікроскопії визначені закономірності та особливості остеогенезу при використанні під час кістково-пластичних операцій новітніх способів пластики дефектів кістки: при імплантації керамічного матеріалу на основі ГА та ТКФ спостерігається лімфогістіоцитарний вал та утворення сполучної тканини на межі імплантат/кістка і тому репаративний остеогенез відбувається тільки на периферії імплантаційного матеріалу і не відбувається повної біодеградації керамічного матеріалу, в той час як при імплантації матеріалу на основі біоактивного скла - БКС процеси відновлення кісткової тканини відбуваються як на периферії, так і в центрі імплантаційного матеріалу.Всі хворі, яким проводились кістково-пластичні операції із застосуванням імплантаційного матеріалу, дали згоду на трепанобіопсію сегмента кістки в місці імплантації, морфологічне дослідження біопсій та використання цього матеріалу в наукових цілях. При клінічному спостереженні за 747 хворими на ГКП та Зл.ГКП кістки і для морфологічної ідентифікації пухлин при проведенні даного дослідження ми користувались гістологічними класифікаціями первинних пухлин та пухлиноподібних уражень кісток і мяких тканин, запропонованими ВООЗ (6-те видання, 2002), та клінічними класифікаціями пухлин кісток та мяких тканин за системою TNM, (UICC), (6-те видання, 2002). Променеве лікування (телегаматерапія) хворих проводилося на ? - установці "Рокус" (1,25 МЕВ), як самостійний метод, а в більшості випадків при комбінованому лікуванні ГКП та Зл.ГКП кістки: операція ПТ, ПТ операція або ПТ ХТ при неоперабельних пухлинах кісток таза та хребта, в тому числі і при метастатичному ураженні. За радикальною програмою підведена доза складала 60 Гр (на всю кістку до 40 Гр та додатково 20 Гр на пухлинний осередок у кістці), відступивши 2 см від видимих меж осередку у кістці. Після хірургічного лікування, яке полягало у внутрішньокістковій резекції кістки з пухлиною і подальшим заповненням дефекту кістки аутотрансплантатом або імплантатом (матеріал на основі ГА та ТКФ або БКС), ПТ на прооперований сегмент кістки проводилася до СОД 40 Гр (РОД 2,2 Гр) з метою профілактики рецидивів пухлини.У даному розділі представлені результати лікування хворих на ГКП та Зл.ГКП кістки з використанням запропонованих та опробованих нами в експериментатах in vivo новітніх технологій на основі нових біоактивних матеріалів та методичних підходів, що обумовлено неефективністю традиційних методів лікування (хірургічне втручання з застосуванням алотрансплантатів), визначеною при проведенні ретроспективного дослідження. Примітка: •р 0,05.; ¦ - групи складались із хворих на ГКП та Зл.ГКП кістки. Аналіз наслідків лікування хворих, яким були проведені кістково-пластичні операції з використанням керамічного матеріалу на основі ГА та ТКФ (n=47), та контрольної групи пацієнтів (n=44) з використанням алотрансплантації показав, що кількість післяопераційних ускладнень у хворих дослідної групи на 7%, рецидивів на 10% менша, ніж у контрольній групі (табл.4, рис.1). Порівнюючи результати власних досліджень із даними деяких авторів (Варганов Е.В. и соавт., 2008), які післяопераційні ускладнення після імплантації керамічного матеріалу на основі ГА та ТКФ спостерігали у 11,5% пацієнтів, проти 8,5% у наших хворих, рецидиви ГКП - у 3,8% осіб проти 2,1%, відповідно, ми засвідчуємо більшу ефективність у пролікованих нами хворих, що імовірно повязано з самою технікою оперативного втручання. Результати лікування хворих (n=40) після резекції суглобового сегменту кістки з пухлиною та ендопротезування суглобу індивідуальними онкологічними ендопротезами у порівнянні з хворими контрольної групи (n=46) показали зменшення кількості післяопераційних ускладнень на 39,3%, випадків рецидивів ГКП та метастазів пухлини в легені на 4,3% і 4,3% відповідно та підвищення загальної три

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ