Нові підходи до діагностики і оперативного лікування хворих із внутрішньоочними сторонніми тілами, розташованими в задньому відділі ока - Диссертация

Травма органа зору, ускладнена внутрішньоочним стороннім тілом (ВСТ), складає значний відсоток серед проникаючих травм ока і є однією з основних причин інвалідності по зору [Гундорова Р.А., 1968, Лебехов и соавт., 1983, Логай И.М., 1984, Венгер Г.Е., Чуднявцева Н.А., 1987, Боброва Н.Ф., 1989, Сухина Л.А. и соавт., 1999]. Наприклад, статистичними дослідженнями очної травми в Німеччині встановлено, що проникаюче поранення очного яблука зустрічається в 2,32 випадках на 100 000 населення, а хворі з ВСТ складають 37,9% усіх пацієнтів із проникаючим пораненням ока. У той же час дані про застосування ряду основних прийомів вітреоретинальної хірургії при видаленні ВСТ носять досить дискусійний характер і ефективність їхнього використання повною мірою не вивчена [Гундорова Р.А. и соавт., 1983, Нероев А.А. и соавт., 1993, Родин С.С., 1994, Шкворченко Д.О. и соавт., 1998, Захаров В.Д. и соавт., 1998, Южаков А.М. и соавт., 1998, Имшенецкая Т.А. и соавт., 1999, Шишкин М.М. и соавт., 1999, Иванов А.Н., Степанов А.В., 2000, Zhao P. et al., 1996, Ferencz J., 1997, Vezendi L. et al., 1997, Pavlovic S., 1999]. Це дозволить забезпечити діагностику металоза ока на самих ранніх стадіях його розвитку й обґрунтувати своєчасний перехід до хірургічного лікування травмованих хворих. Вперше встановлено, що характерними рисами ранньої, "доклінічної" (функціональної), стадії розвитку сидерозу є зони токсичного ушкодження металом пігментного епітелію сітківки, що виявляються у вигляді гіперфлюоресценції хоріоідеї, порушення гідродинаміки, що звязані з ушкодженням циліарного тіла і скупченням залізовмісних макрофагів у куті передньої камери, а також ушкодження зовнішніх і середніх шарів сітківки, що виявляється порушенням їхньої біоелектричної активністі.Розподіл досліджуваних хворих в залежності від термінів після травми було наступним: до 14 доби-168 хворих (41,2%), 15-30 доби - 55 (13,5%), від 1 до 3-х місяців - 93 (22,8%), від 3-х місяців до 1 року - 61 (14,9), більше 1 року - 31 (7,6%). Проведення ФА на цих же очах дозволило виявити деструкцію пігментного епітелію сітківки, що виявлялася у виді зон сітківки з підвищеною флюоресценцією хоріоідеї (у нормі спостереження за флюоресценцією хоріоідеї затруднене чи неможливе через екрануючі властивості пігментного епітелію сітківки). Більш повільно процес виведення солі відбувається через сітківку, спочатку дифундуючи в склистому тілі, проникаючи через внутрішню прикордонну мембрану в шар нервових волокон сітківки, а потім у просвіт кровоносних судин, через периневральні і периваскулярні простори внутрішньосклеральних судин і судин сітківки. При аналізі даних ФА сітківки, проведеної в 14 хворих (17 досліджень) із ВСТ, були встановлені дефекти пігментного епітелію сітківки, характерні для металоза, що виявлялися у вигляді зон гіперфлюоресценції хоріоідеї. Враховуючи дані, отримані нами в експерименті, можна зробити висновок, що на самій ранній, "доклінічній", стадії металоза (клінічні ознаки металоза відсутні) застосування ФА сітківки дозволяє виявити гіперфлюоресценцію очного дна в місцях ушкодження пігментного епітелію сітківки в області локалізації осколка.Сучасні методи обстеження і хірургічного лікування хворих зі сторонніми тілами, розташованими в задньому відділі ока, не дозволяють здійснити повноцінну діагностику металоза ока на ранніх, "доклінічних", стадіях його розвитку, локалізацію осколка, ефективно і безпечно видалити сторонні тіла, що приводить до інтра-і післяопераційних ускладнень. Пошук нових підходів до ранньої діагностики металоза, локалізації стороннього тіла і видалення внутрішньоочних сторонніх тіл, що дозволяють знизити частоту розвитку ускладнень, є актуальною задачею клінічної офтальмології. Вперше встановлено, що характерними рисами ранньої, "доклінічної" (функціональної), стадії розвитку сидерозу є зони токсичного ушкодження металом пігментного епітелію сітківки, що виявляються у вигляді гіперфлюоресценції хоріоідеї, порушення гідродинаміки, що звязані з ушкодженням циліарного тіла і скупченням залізовмісних макрофагів у куті передньої камери, а також ушкодження зовнішніх і середніх шарів сітківки, що виявляється порушенням їхньої біоелектричної активності. При наявності "хімічно активних" сторонніх тіл у задньому відділі ока частіше навколо осколка утворюється ексудат і формується капсула (82,4%) порівняно із сторонніми тілами "хімічно мало-і неактивними" (52,0%). При локалізації сторонніх тіл в області циліарного тіла частіше розвивається сидероз із клінічними проявами в тканинах переднього відрізка ока (рогівка, райдужка і кришталик) у порівнянні з локалізацією сторонніх тіл у задньому відділі ока, але поза проекцією циліарного тіла.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ