Нотаріат в Україні - Учебное пособие

§ 1. Система нотаріальних органів і посадових осіб, на яких покладено обовязок вчиняти нотаріальні дії в Україні§ 5. Організація роботи посадових осіб, на яких покладено обовязок вчиняти нотаріальні діїПорядок встановлення особи громадянина, який звернувся за вчиненням нотаріальної діїВимоги до документів, що подаються для вчинення нотаріальних дійПосвідчення договорів найму (оренди) житла для проживанняВидача свідоцтва про придбання арештованого нерухомого майна, а також заставленого майна з публічних торгів (аукціонів).§ 2. Видача свідоцтва про придбання майна, що є предметом іпотеки§ 1. Посвідчення факту, що громадянин є живим, та факту перебування громадянина в певному місціПредявлення чеків до платежу та посвідчення неоплати чеків§ 2. Процесуальний порядок предявлення чеків до платежу, посвідчення неоплати чеків та вчинення виконавчого напису на чекуТестиНа сучасному етапі проблеми побудови правової держави, забезпечення охорони прав і законних інтересів людини і громадянина, імплементації норм міжнародного права ставлять перед суспільством нові складні завдання. Перехід до ринкової форми господарювання, створення нових видів економічної діяльності потребують внесення істотних коректив і правове регулювання у економічних відносин, формування і розвиток нових інститутів, до яких належить і відносно новий, як для України, інститут нотаріату. На практиці нотаріус є найбільш доступним захисником прав і законних інтересів громадян, здатним юридично закріпити майнові і особисті немайнові права учасників безспірних правових відносин. Основна складність у вирішенні цієї проблеми полягає у правильному виборі основних напрямів подальшого вдосконалення діяльності нотаріату в Україні, а це значною мірою залежить від готовності суспільства сприйняти новації, що пропонуються у сфері реформування нотаріату і в правовій політиці держави відносно його подальшого розвитку. Підготовка нового навчального посібника «Нотаріат в Україні» обумовлена низкою, як внутрішніх, так і зовнішніх обставин, до яких слід віднести такі: По-перше, потребою приведення навчального матеріалу у відповідність до положень нового Цивільного кодексу від 16 січня 2003 р., Цивільного процесуального кодексу від 18 березня 2004 р., Земельного кодексу від 25 жовтня 2001 р., Сімейного кодексу від 10 січня 2002 р., Господарського кодексу від 16 січня 2003 р.Найбільш поширеним в юридичній літературі є законодавче визначення нотаріату як системи органів та посадових осіб, на яких покладено обовязок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності. При цьому, на думку деяких авторів, наведене поняття включає субєктивну сторону поняття «нотаріат» як сукупність існуючих органів і посадових осіб, яким надано повноваження із вчинення нотаріальних дій, та обєктивну сторону цього поняття - коло нотаріальних дій, які ці органи та посадові особи можуть вчиняти відповідно до чинного законодавства, тобто посвідчення прав, а також фактів, що мають юридичне значення, та вчинення інших нотаріальних дій, передбачених законом1. Тому під поняттям «нотаріат» цими авторами пропонується розуміти структуру нотаріальних органів, на яку покладається правоохоронна і правозахисна державна функції, що має здійснюватись відповідно до змісту нотаріального процесу і процедури, передбаченої чинним законодавством України2. Нотаріат в Україні - це правовий інститут, покликаний забезпечувати позасудову охорону та захист прав і законних інтересів фізичних і юридичних осіб, територіальних громад, а також держави шляхом вчинення в межах безспірних правовідносин нотаріальних дій уповноваженими на те органами та посадовими особами. В цьому визначенні наведені всі характерні риси нотаріату як правового інституту: позасудова охорона та захист прав і законних інтересів, безспірність правовідносин, щодо яких вчиняються нотаріальні дії, здійснення нотаріальних дій уповноваженими на те органами та посадовими особами, а також функції нотаріату: охорони та захисту.Історичний досвід свідчить, що діяльність нотаріуса нерозривно повязана із судовою діяльністю, оскільки нотаріуси найчастіше знаходились при судах, реєстрували угоди, виконували роль судових секретарів і самі були претендентами на судові посади. За одними джерелами, нотаріат як інститут має давні традиції в історії Греції, де, розвинувшись за законодавством Солона, розквітнув в епоху еллінізму, особливо за часів Птоломея, а пізніше через Єгипет потрапив до Риму, де його подальший розвиток відбувався під впливом еллінського законодавства, зміцнів у Візантії за допомогою відомих законів Юстиніана та головним чином - завдяки першій главі Книги Єпарха Імператора Лео VI Мудрого, яка становить перший в історії Нотаріальний кодекс. В цих умовах найважливішим методом вирішення вказаної проблеми була обовязкова участь неупередженого і юридично грамотного арбітра, що призначається державою, тобто нотаріуса. Спочатку (приблизно III ст. н.е.) п

ЗМІСТ

Вступ

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

ГЛАВА 1. Нотаріат в Україні

§ 1. Поняття і функції нотаріату

§ 2. Виникнення і розвиток нотаріату як правового інституту

§ 3. Латинський нотаріат

ГЛАВА 2. Предмет, система і принципи нотаріального процесуального права

§ 1. Поняття нотаріального процесуального права

§ 2. Нотаріальний процес, його зміст та стадії

§ 3. Джерела нотаріального процесуального права

§ 4. Система нотаріального процесуального права

§ 5. Принципи нотаріального процесуального права

ГЛАВА 3. Нотаріус

§ 1. Вимоги до посади нотаріуса

§ 2. Стажування нотаріуса

§ 3. Складання кваліфікаційного іспиту

§ 4. Свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю

§ 5. Права і обовязки нотаріуса

§ 6. Етика нотаріуса

ГЛАВА 4. Організація діяльності нотаріату в Україні