Нотаріальна діяльність органів та посадових осіб в сфері міжнародного співробітництва - Курсовая работа

ЗМІСТ ВСТУП РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ ТА СУТНІСТЬ ІНСТИТУТУ НОТАРІАТУ 1.1 Латинський нотаріат 1.2 Український нотаріат РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИК НОТАРІАЛЬНИХ ДІЙ У СФЕРІ МІЖНАРОДНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА 2.1 Особливості нотаріальної діяльності у сфері міжнародного співробітництва 2.2 Нотаріальне оформлення документів від імені громадян, підприємств, установ і організацій України, призначених для дії за кордоном РОЗДІЛ 3. Це потребує наукового аналізу низки проблем, серед яких значне місце займають і питання становлення та функціонування нотаріату в Україні. Нотаріат покликаний створювати належні умови для ефективної реалізації норм права фізичними та юридичними особами, захищати їхні суб’єктивні права і законні інтереси, надаючи правочинам публічної довіри і більшої доказової сили документам. Перший вагомий внесок у цю справу Верховна Рада України зробила в 1993 р., коли прийняла Закон «Про нотаріат». Але розвиток суспільно-правових відносин у державі показав, що в деяких ключових питаннях цей нормативний акт себе вже вичерпав. Предметом дослідження є правові закономірності та особливості регламентації інституту нотаріату в сфері міжнародного співробітництва в Україні. Латинський нотаріат є системою, за якої нотаріус здійснює публічну функцію, отримавши від держави частинку його влади (право надавати його документам силу публічного акту), але організовує свою роботу як особа вільної професії. На міжнародній арені Латинський нотаріат представлений Міжнародним союзом нотаріату (МСЛН), що обєднує понад 80 держав світу. Зокрема, в резолюції Європейського парламенту коментується, що створення єдиного загальноєвропейського ринку і тягло за собою значну активізацію нотаріальної діяльності в усіх державах - членах Союзу. У населених пунктах, де немає нотаріусів, певні визначені законом нотаріальні дії вчиняються уповноваженими на це посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів. Нотаріус зобовязаний: · виконувати свої професійні обовязки відповідно до закону і принесеної присяги; · сприяти громадянам, підприємствам, установам та організаціям у здійсненні їхніх прав та захисті законних інтересів, розяснювати права та обовязки, попереджати про наслідки вчинюваних нотаріальних дій для того, щоб юридична необізнаність не могла бути використана їм на шкоду; · зберігати в таємниці відомості, одержані ним за вчинення нотаріальних дій; · відмовити у вчиненні нотаріальної дії в разі її невідповідності законодавству України або міжнародним договорам [17, c.52]. Щодо обовязку нотаріуса визначити норми міжнародного права при вчиненні дій з іноземним елементом, то Законом Про нотаріат це питання взагалі не конкретизується, а лише передбачається, що нотаріуси відповідно до законодавства України та міжнародних договорів застосовують норми міжнародного права. Підставою для звернення до іноземних органів є норми міжнародного права, відповідно до яких повноваженнями щодо цього наділяється Міністерство юстиції.