Нормування водоподачі на зрошувальні системи - Автореферат

Методи досліджень: теоретичний, що спирається на теорію формування водного балансу та стоку води, емпіричний, за яким із застосуванням багаторічних рядів спостережень за водокористуванням на зрошувальних системах встановлюються емпіричні залежності водокористування від факторів, що їх зумовлюють. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що автором встановлено закономірності формування водного балансу зрошуваних систем півдня України, удосконалено метод нормування водоподачі-брутто на основі воднобалансових розрахунків, вперше розрахована регулююча здатність зрошувальних систем півдня України за розробленим графічним методом нормування водоподачі-брутто. Практичне значення одержаних результатів полягає у визначенні науково обґрунтованих лімітів водоподачі на зрошувальні системи півдня України, за якими водонадходження, втрати води на фільтрацію і скиди знижуються на 10…20%, енергоспоживання на 10…15%, а встановлена регулююча здатність може бути використана для обґрунтування водорегулюючих ємностей на зрошувальних системах при реконструкції та модернізації. У першому розділі за результатами вивчення стану проблеми раціонального водокористування на зрошувальних системах, аналізу теоретичних і методичних засад оцінки та вивчення стану водокористування обґрунтовано мету та основні завдання досліджень, визначено шляхи удосконалення методичного підходу до нормування водоподачі-брутто на зрошувальні системи. За цим методом, використовуючи метеорологічні дані (величина опадів) та дані звітності управлінь магістральних каналів і зрошувальних систем (обєм поданої води на зрошення, площа зрошення, ККД мережі та системи), можна складати з відносною похибкою ±10% щомісячно, або за поливний сезон, водний баланс зрошуваних земель, розраховувати показники і критерії водокористування.У дисертаційній роботі вирішено актуальне науково-технічне завдання щодо обґрунтування норм водоподачі-брутто, регулюючих властивостей зрошувальних систем для забезпечення ресурсозберігаючих природоохоронних технологій управління водокористуванням на зрошувальних системах, обґрунтування проектів їхньої модернізації та реконструкції. Водний баланс, який відповідає вимогам екологічної безпеки зрошення, формується за умов, коли водоподача-брутто, на зрошувальні системи, фільтрація і поверхневий стік відповідають нормам, а запаси вологи у кореневмісному шарі ґрунту протягом поливного сезону не спрацьовуються нижче критичних. Визначено, що норма водоподачі-брутто на зрошувальні системи відповідає такому кількісному співвідношенню елементів водного балансу, за яким на графіках залежності витратних елементів водного балансу від сумарного водонадходження сезонне спрацьовування запасів вологи у кореневмісному шарі ґрунту, накопичене на початок поливного сезону, дорівнює нулю. Враховуючи зазначене, сумарне водонадходження становить: для систем з польовими сівозмінами в зоні дії ПКК та ГКМК відповідно 590 та 530 мм, а для систем з рисовими сівозмінами - 990 мм за зрошувальний сезон.