Принципи організації праці, робочий час і його основні елементи. Діагностика та нормування робочого часу робітників. Планування і шляхи підвищення ефективності використання робочого часу керівників та спеціалістів. Методи встановлення інших норм праці.
Праця являє собою доцільну діяльність людей, ціллю якої є створення матеріальних і духовних благ.Головна ціль організації праці - створення умов для росту продуктивності праці. Тому правильна організація праці повинна враховувати такі завдання: - техніко-економічне завдання - створення умов праці для ефективного використання робочого часу, трудових навиків і досвіду робітників, а також створення умов для найбільш ефективного використання устаткування й інших матеріальних засобів, - соціальна - створення гігіїєнічних і безпечних умов праці. добір, підготування і підвищення кваліфікації кадрів, включаючи вивчання сучасних прийомів і методів праці; організація робочих місць, включаючи поліпшення умов праці. У нашій країні не приділяється належної уваги виборові, підготуванню і підвищенню кваліфікації робітників.Під робочим часом розуміється тривалість участі людини в організованому трудовому процесі, протягом якого вона повинна виконувати свої виробничі або службові обовязки. Час, витрачений понад нормальний розмір, рахується понаднормовим і повинен оплачуватися по підвищених розцінках. Якщо характер виробничих процесів дозволяє, робочий час може бути неповним, гнучким або ковзним і реалізуватися у відповідному підході до організації робочого дня або тижні. Гнучкий графік роботи замість точної фіксації моменту її початку і кінця передбачає визначені проміжки часу, протягом яких вона може починатися і закінчуватися, а також період, коли співробітники обовязково повинні бути присутнім на робочому місці. Неповний день, гнучкий і змінний графік роботи, поділ її серед декількох співробітників, частковийе виконання ними обовязків вдома й ін., тобто гнучкий режим праці, стають можливими в умовах появи новітніх засобів звязку: пейджинговой, факсимільної, підключенню до компютерних мереж.Під хронометражем розуміється спостереження і вимір затрат робочого часу на здійснення окремих повторюваних елементів операції або її в цілому. В результаті можна зробити розрахунок середньої тривалості тієї або іншої операції по формулі: Знання середньої тривалості операції і її окремих елементів допомагає удосконалювати їх зміст і структуру, раціоналізувати затрати часу на них і встановлювати оптимальні норми. Фотографування робочого дня відбувається за допомогою спостереження і виміру усіх без винятку корисних затрат і втрат часу протягом усього дня або якоїсь його частини два-три рази в рік протягом двох-трьох тижнів як у формі саме фотографування, так і при участі спеціальних людей - нормувальників, майстрів і т.п. Адже отримані дані повинні допомогти відповісти на питання: на що витрачається час; скільки його потрібно для виконання тих або інших конкретних операцій; що допомагає, а що перешкоджає його ефективному використанню. На основі знання даних показників визначається коефіцієнт можливого підвищення продуктивності (КМПП) праці за рахунок усунення втрат часу: Прийнявши перераховані показники за нормативи, можна здійснювати стимулювання робітників, спрямоване на підвищення їхньої продуктивності, більш раціональне використання робочого дня, скорочення або запобігання втрат часу.Там, де режим роботи задається технологією, основою більш раціонального використання часу і подолання його втрат є нормування, тобто визначення норм і нормативів його витрат. Встановлюється норма в людино-хвилинах, людино-годинах або людино-днях і включає такі елементи: норму подготовчо заключного часу, норми основного і допоміжного часу, норми часу на організаційно-технічне обслуговування устаткування й інших виробничих обєктів, перерви, обумовлені технологією й організацією виробництва, на відпочинок і особисті потреби. Підсумовування норм часу по окремих операціях дає комплексну норму часу, що характеризує його сукупні затрати на виконання корисного обсягу робіт у передбачені терміни. При нормуванні ручних і машинно-ручних робіт в основу норм кладуться нормативи часу, тобто його затрати що регламентуються на виконання окремих виробничих операцій, установлені для звичайних умов з урахуванням застосування передових прийомів і методів праці виконавцями відповідної кваліфікації, сучасного устаткування. Крім норм і нормативів часу на виробництво, визначаються норми затрат часу на відпочинок, що знаходяться в залежності від ступеня стомлюваності робітника, при виконанні окремих видів робіт.Планування праці, як і планування взагалі, є першим обовязком будь-якого керівника, але, на жаль, як показують дослідження, вітчизняні менеджери приділяють цьому небагато часу - у 3,5 разу менше, чим їхні американського колеги, затона оперативну роботу - по всіх мірках менш важливу - витрачають на третину більше. Як вважає один із найбільших західних спеціалістів в області менеджменту Пітер Друкер, менеджер повинний планувати свій час укрупненими блоками, тому що, коли мова йде про роботу з людьми, а також про виконання чисто інтелектуальних функцій, роздрібнення не призводить до позитивних результатів. Далі, планування дає можливість керівнику сконцентруватися на найважл
План
Зміст
Вступ
1. Принципи організації праці
2. Робочий час і його основні елементи
3. Діагностика робочого часу
4. Нормування часу робітників
5. Планування часу керівників і спеціалістів
6. Використання робочого часу керівників
7. Методи встановлення інших норм праці
Висновок
Перелік посилань
Додаток до реферату
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы