Культура мовного спілкування і одягу, етикет гостинності. Вирази мовного етикету, що вживаються при різних ситуаціях. Особливості дарування та приймання подарунків. Правила поведінки у громадських місцях. Гарні манери і правила поведінки у місцях видовищ.
З огляду на зростання інтересу до порозуміння доречно розглянути систему усталених формул спілкування, що їх у літературі позначають поняттями "етикет мовного спілкування" та "мовний етикет"РМОВНИЙ етикет - це складна система знаків, які свідчать про ставлення до іншої людини - співрозмовника, оцінку його і водночас самого себе, власного становища відносно співрозмовника. Мовний етикет безпосередньо стосується правил вітання, знайомства, прощання, привітання, побажання, подяки, вибачення, прохання, запрошення, ради, пропозиції, розради, співчуття, компліменту, схвалення тощо. (Етикет мовного спілкування (як і етикет загалом) регулює міжособистісні стосунки людей різного соціального статусу^ Наприклад, учитель - учень, начальник - підлеглий, матір-дочка, батько-син. Дотримуючись мовного етикету, людина, що говорить, діє не механічно, а відбирає у мовний акт те, що виявляється найдоречнішим за даної ситуації, найтиповішим для цієї людини з огляду на її вік, рівень освіченості тощо, а також найприйнятнішим для співрозмовника.! Наприклад, репліка "До побачення!" має багато ВІДТІНКІВТН"Прощавай!" може означати прощання назавжди; "До вечора!"; "До літа!" - прощання з указівкою терміну розлуки й нової зустрічі; "Дозвольте відкланятися!" - стилістично піднесена репліка; "Бувай!", "На все добре!" - стилістично знижені репліки (доречні стосовно близьких або рівних людей).Імітація в моді є багатоманітною: людина наслідує квіти (зачіска "хризантема", модна лінія "троянда"), комах (кольори метелика-бражника), пташок (зачіска "вінценосний журавель"), тварин (пальто силуету "кажан", зачіска "лев", "кінський хвіст", "собачі вуха", танець "манки", тканини "під леопарда", "під зебру", "під далматинських догів"); інших людей (жінка - чоловіка, чоловік - жінку, літні - молодих, європейці - японців); літературних героїв або історичних осіб (Гамлета, Чайльда Гарольда, Наполеона тощо), артистів кіно та естради. І тут не постає питання, як краще прийняти гостя: пригощають його тим, що є в домі, влаштовують на нічліг, виходячи з наявних можливостей, часом гість самостійно обслуговує себе, якщо господарі зайняті й не можуть приділити йому достатньої уваги. Спостережлива людина, яка вміє дивитися і бачити, помітить крім особливо наочної міміки масу характерних моментів: хазяїн присів на край стільця; хазяйка неспокійно поглядає вбік кухні; теребить каблучку на пальці; несвідомо пристукує ногою; господарі дозволяють вам говорити, але на сказане майже не реагують; не ставлять жодних запитань; не шукають теми для розмови (хіба що зауважують, що вкрай "затуркані"); хазяїн гасить наполовину викурену сигарету й одразу бере наступну; коли гість починає прощатися, господарі помітно пожвавлюються і виявляють особливу сердечність. Чемна людина не сяде за стіл, поки не дістане запрошення (за правилами етикету першою за стіл сідає господиня); не дозволить собі засиджуватися в гостях; не помічатиме порушень правил етикету з боку господарів - помилка може трапитися з кожним; жодним чином не виявить, якщо її щось засмутило, навіщо псувати настрій гостям; не дозволить собі безцеремонності (наприклад, вимагати якісь напої, улюблені страви чи музику); про свої смаки говоритиме тільки тоді, коли запитають, і не сперечатиметься, якщо її смаки не збігаються зі смаками хазяїв або гостей; не припуститься у дискусії (спорі) нетактовних виразів на кшталт: "Це нікуди не годиться, бо це погано". Перебуваючи у гостях, не заведено: весь час розглядати себе в дзеркалі; оцінювати квартиру (особливо робити критичні зауваження); випитувати, що скільки коштувало, де куплено; знімати з поличок прикраси, щоб розглянути їх з усіх боків; розважати товариство, демонструючи своїх дітей (коли вони запрошені разом із вами); приводити приятеля, котрого ви зустріли на вулиці (добре виховані люди не дозволять спровокувати себе на випадковий візит, охоче на це йдуть люди малоцікаві); пропонувати гроші, якщо щось розбив або зіпсував (краще потім купити таку саму річ замість розбитої); неприпустимо "заради жарту" кепкувати над своєю "половиною", наївно вважаючи, що це доставляє всім задоволення; робити голосні зауваження на кшталт: "Облиш огірки - за твоєї печінки..."; говорити про вік, про зовнішній вигляд, характер дружини або чоловіка; займати увагу гостей своїми дієтичними проблемами; відмовлятися від гарячої страви із словами: "Спасибі, поки що ні" (це змусить хазяйку спеціально для вас тримати гарячу страву на столі або підігрівати її); звертатися із проханням до хазяйки (якщо ви не дуже близькі приятелі) дати рецепт приготування тої чи тої страви (це може бути її кулінарною таємницею); йти відразу після вечері (хазяйка весь час була зайнята, а тепер вона зможе взяти участь у загальній розмові - це її священне право); п
План
Зміст
1. Культура мовного спілкування
2. Культура одягу й етикет гостинності
3. Кому і що дарувати
4. Правила поведінки у громадських місцях
5. Гарні манери і правила поведінки у місцях видовищ
Список використаної літератури
1. Культура мовного спілкування
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
