Негативні явища у правовій основі організації та проведенні олімпійських ігор. Нормативно-правове забезпечення фізичної культури і спорту. Проблемні питання, які виникають у правовому регулюванні олімпійського спорту в Україні та шляхи їх вирішення.
У статті розглянуто нормативно-правове забезпечення олімпійського спорту в Україні, проаналізовано проблемні питання, які виникають у правовому регулюванні олімпійського спорту, та запропоновані шляхи їх вирішення. Вирішення потребує низка проблем: регламентація правового статусу субєктів як учасників олімпійського руху; охорона прав у сфері інтелектуальної власності олімпійського руху (наприклад, прав на олімпійські символ, прапор, девіз, гімн); регулювання соціально-трудових, страхових, податкових відносин у сфері олімпійського руху; регулювання протидії застосуванню допінгу і дозволу спортивних суперечок в олімпійському русі; відповідність українського і міжнародного законодавства в галузі розвитку олімпійського спорту тощо. Ще одна проблема полягає в тому, що комерціалізація спорту формує відносно вузьке коло спортивної еліти, яка користується увагою преси, одержує значні, а іноді і дуже великі прибутки від занять спортом, і одночасно віддаляє його від основної маси спортсменів, які не досягли вершин майстерності [3]. Якщо розглянути правове регулювання спорту в попередній період, то за своєю юридичною силою нормативно-правові акти у сфері фізичної культури і спорту, а саме олімпійського спорту формувалися еволюційно і дещо не адекватно, оскільки діяльність держави з управління певною сферою регулювалася і реалізовувалася не одним, а цілою системою корпоративних органів управління, у зв’язку з чим і нормативно правові акти видавалися в межах повноважень управлінських структур. Закон України “Про фізичну культуру і спорт” визначає загальні правові, організаційні, соціальні основи діяльності у сфері олімпійського спорту, надає чіткі визначення і всебічно підтримує олімпійський спорт та рух в Україні, регулює діяльність Центрів олімпійської підготовки, згідно зі статтею 13 Закону це заклади фізичної культури і спорту, які забезпечують підготовку спортсменів національних збірних команд з олімпійських видів спорту шляхом проведення постійно діючих навчально-тренувальних зборів у спортивних спорудах, де створені умови для проживання, харчування спортсменів, належного медичного та наукового забезпечення їх підготовки, та участь спортсменів у відповідних змаганнях.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
