Нормативно-правове забезпечення діяльності дитячих закладів оздоровлення та відпочинку - Реферат

Закон України "Про оздоровлення та відпочинок дітей" передбачає основні напрями державної політики в галузі оздоровлення й відпочинку дітей, забезпечення гарантій і реалізації прав дитини у сфері організації дитячого оздоровлення та відпочинку, упровадження порядку надання оздоровчих послуг, основні напрями створення соціально-економічних умов для забезпечення прав дітей на оздоровлення й відпочинок, сприятливих умов для якісного оздоровлення та відпочинку, функції органів державної влади та органів місцевого самоврядування, правові, фінансові й організаційні засади створення та діяльності дитячих оздоровчих закладів, їхні права й обовязки. Закон України "Про соціальну роботу з дітьми й молоддю" (2001 р.), що ґрунтується на Конституції України (254к/96-ВР), визначає соціальну роботу з дітьми та молоддю як діяльність уповноважених органів, підприємств, організацій та установ незалежно від їх підпорядкування й форми власності та окремих громадян, яка спрямована на створення соціальних умов життєдіяльності, гармонійного й різнобічного розвитку дітей та молоді, захист їхніх конституційних прав, свобод і законних інтересів, задоволення культурних та духовних потреб. У Законі України "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та втратами, зумовленими народженням та похованням" (2000 р.), передбачено фінансування соціальних послуг у сфері позашкільної роботи, умови щодо забезпечення оздоровчих заходів (оплата путівок на санаторно-курортне лікування застрахованим особам і членам їхніх сімей, до дитячих оздоровчих закладів, санаторіїв-профілакторіїв, надання соціальних послуг у позашкільній роботі з дітьми здійснюється представниками застрахованих осіб, у тому числі й профспілками або їх обєднаннями чи іншими уповноваженими найманими працівниками органами). Важливими програмами відпочинку й оздоровлення в галузі організації оздоровлення та відпочинку дітей стали Державна програма відпочинку й оздоровлення дітей до 2008 р., яка дала поштовх розробці програм відпочинку та оздоровлення дітей на місцевому рівні, що сприяло забезпеченню системного підходу до організації цієї справи; "Про медико-санітарне забезпечення літнього відпочинку та оздоровлення дітей" (Постанова головного державного санітарного лікаря України від 07.05.2001 р. Отже, організація діяльності дитячого оздоровчого закладу здійснюється на основі таких нормативно-правових документів, ж Конвенція ООН про права дитини, Закон України "Про охорону дитинства", типове положення "Про дитячий заклад оздоровлення та відпочинок дітей", Закон України "Про оздоровлення та відпочинок дітей", Закон України "Про позашкільну освіту", Постанова "Про організаційне і фінансове забезпечення відпочинку та оздоровлення дітей в Україні", Державний соціальний стандарт оздоровлення та відпочинку дітей, Типові штатні нормативи дитячих закладів оздоровлення й відпочинку та ін.

Зміст діяльності дитячих оздоровчих закладів реалізується за такими напрямами (див. рис. 1.2.).

Рис. 1.2 Напрями діяльності дитячих оздоровчих закладів

Так, педагогічна діяльність дитячого закладу оздоровлення та відпочинку може бути представлена у двох аспектах: "широкому" й "вузькому". У широкому аспекті вона спрямована на формування та соціалізацію особистості підлітка, засвоєння особистого соціального досвіду, усвідомлення ним цінності власного здоровя й необхідності вести здоровий спосіб життя, тоді як у вузькому - це спеціальний напрям роботи дитячого оздоровчого табору, який повязаний із формуванням у підлітків кращих якостей особистості й наданням їм кваліфікованої педагогічної допомоги та підтримки в адаптації до тимчасового дитячого колективу, створенні умов для творчого розвитку й саморозвитку особистості дитини, удосконалення навичок здорового способу життя.

Зазначений напрям діяльності дитячого оздоровчого закладу - підстава для того, що будь-яку оздоровчу та виховну роботу можна вважати педагогічною. Але тільки підставою. Для того щоб оздоровчо-виховний процес став педагогічною діяльністю, потрібно, на нашу думку, у роботі дитячого оздоровчого закладу врахувати наступне: специфіка роботи дитячого оздоровчого закладу й тимчасового дитячого колективу впливає на використання підлітками нових умов для їх самоствердження. Розвивається здібність підлітків до вибору позиції - вести здоровий спосіб життя; ціннісно-орієнтаційної діяльності (усвідомлення того, що здоровя - найвища цінність) тощо. Отже, основна концептуальна ідея діяльності дитячих оздоровчих закладів - самовизначення підлітка в ситуації вибору. Тому на основі широкої самодіяльності підлітків у закладі використовують працю, відпочинок, розваги, фізкультуру та спорт як засоби формування здорового способу життя підлітків;

організація діяльності в дитячому оздоровчому закладі має грунтуватися на гуманістичному підході. Самоцінністю є лише особистість підлітка. Усе інше - засоби її розвитку. Підліток стає в центрі уваги всієї діяльності, він вибирає її вид, а вихователь допомагає йому, починаючи взаємодію зі спільного формулювання мети майбутньої співпраці з формування здорового способу життя. Причому це принципова позиція, яка має організаційно-технологічне забезпечення й, зі свого боку, зумовлена тим, що в умовах динамічного розвитку суспільства та нестабільних соціальних ситуаціях виникає необхідність готувати життєздатне, здорове підростаюче покоління до постановки й розвязання нових завдань, яких не було та не могло бути в досвіді минулих поколінь;

варто відмовитися від поглядів на дитячий заклад тільки як на систему оздоровлення підлітків, а бачити в ньому унікальну систему духовного й фізичного саморозвитку дитини, поле для прояву її активності, взаємозвязок з іншими соціальними інституціями (сімєю, школою, організаціями тощо) [63].

Слід відзначити, що останнє положення є надзвичайно важливим, оскільки підліток приїжджає в дитячий заклад оздоровлення й відпочинку не з вакууму, у якому відсутнє його виховання. Тому такий заклад має чітко визначити своє місце у формуванні особистості - виховання фізично та морально здорової особистості. Протягом декількох днів перебування в оздоровчому закладі підлітки звикають один до одного, знайомляться із середовищем, набувають упевненості. У багатьох із них відбувається зміна позицій, своєрідне руйнування колишнього стереотипу поведінки, зазвичай негативної. Водночас підлітки, які прибувають у заклад із завищеною самооцінкою, змінюють її. Це зумовлено новими умовами, специфікою функціонування закладу, що сприяє виробленню в підлітків більш критичного самосприйняття та формуванню в них адекватної самооцінки.

Важливе значення в змісті дитячих закладів оздоровлення й відпочинку займає рекреаційно-оздоровча діяльність, яка грунтується на двох основних складових: оздоровленні й відпочинку. Перебуваючи в дитячому оздоровчому закладі, підліток потрапляє в середовище, яке дає змогу зняти напругу та забути про шкільні проблеми. Атмосфера табору, його спрямованість дають можливість оновити фізичні й психологічні сили, зміцнити підлітковий організм. З огляду на це, концепція діяльності дитячих оздоровчих закладів має ґрунтуватися на єдності оздоровчо-виховного процесу, який забезпечують усі працівники закладу. Кожен захід має носити оздоровчий характер, а власне оздоровчий захід повинен містити педагогічну спрямованість.

Освітньо-розвивальна діяльність дитячого закладу оздоровлення та відпочинку спрямована на подолання певного відставання вікових й індивідуальних потреб дітей в активних формах пізнавальної діяльності, різноманітних самостійних та достатньо складних видах роботи, матеріалізації результатів праці, діалозі. Саме освітньо-розвивальна діяльність забезпечує можливість підліткам займатися улюбленими справами. Творчому розвитку вихованців закладу, розширенню їхніх здібностей, діапазону інтересів, гуманізації думок, почуттів, вчинків, фізичному й духовному оздоровленню сприяє дозвіллєва діяльність, яка в дитячих оздоровчих таборах, спрямовується на надання можливостей підліткам брати участь у різноманітних її видах: творчість, яка забезпечує найвищий рівень дозвіллєвої діяльності; відпочинок, що знімає напругу; розваги, які забезпечують зміну настроїв, носять компенсаційний характер; самоосвіта, що сприяє залученню до цінностей культури; свята, які поєднують розваги й відпочинок, даючи змогу відчути емоційний підйом.

Аналізуючи діяльність дитячих закладів оздоровлення та відпочинку, І. Стародубцева особливо важливого значення надає оздоровчо-виховному процесу в закладі. Вона визначає оздоровчо-виховний процес у дитячих оздоровчих закладах як систему організаційних і дидактичних заходів, спрямованих на реалізацію змісту відповідно до сучасних вимог та досягнення певного результату [60, с.34].

Оздоровчо-виховний процес має два головні аспекти: перший - оздоровлення й виховання як системна цілеспрямована діяльність працівників закладу, що передбачає покращення здоровя дітей і формування їхній особистісних якостей;

другий - оздоровлення й виховання як діяльність дітей. Він організовується з урахуванням кадрового потенціалу, матеріально - технічної та програмно-методичної бази дитячого оздоровчого закладу, сучасних інформаційних технологій тощо.

Оздоровчо-виховний процес у дитячому закладі оздоровлення й відпочинку - це процес, який здійснюється під час проведення зміни в закладі. Тому, говорячи про зміст діяльності закладу, ми маємо уточнити, що в кожному конкретному випадку йдеться про роботу закладу під час проведення конкретної зміни. Тому успішність здійснення оздоровчо-виховного процесу залежить від уміння керівництва й педагогів правильно визначити етапи цього процесу та відповідно до нього обрати адекватні цілі й засоби педагогічної діяльності.

Однією з найбільш поширених є організація закладів оздоровлення та відпочинку для різних категорій дітей і підлітків із профільними змінами в оздоровчих закладах.

Така форма роботи закладів цього типу містить у собі організацію не лише оздоровчих, а й профільних змін (туристично-краєзнавчих, екологічних, патріотичних, спортивних), наметових, денного перебування та інших. Організовується діяльність дитячих закладів для лідерів учнівського самоврядування, активістів громадського руху, творчої й талановитої молоді тощо.

Проведення профільних змін дає можливість здібним дітям продовжити навчання у вибраних галузях мистецтва протягом літа, отримати кваліфіковану допомогу та поради психолога, поєднуючи їх з активними формами відпочинку. Дитячі заклади оздоровлення й відпочинку для дітей і підлітків із профільними змінами функціонують у різних містах України.

Сьогодні в Україні діють дитячі заклади оздоровлення та відпочинку для дітей і підлітків, які працюють у різних напрямах, а саме: дитячі заклади для дітей та підлітків з особливими потребами, дітей - сиріт, дитячі заклади екологічного спрямування, оздоровлення й відпочинку підлітків із девіантною поведінкою тощо.

Як ми вже зазначали, в Україні активно функціонують дитячі заклади оздоровлення та відпочинку для дітей і підлітків з особливими потребами. Основною особливістю літніх закладів оздоровлення й відпочинку для таких дітей і підлітків, яка відрізняє цей тип закладів від інших, є те, що робота із цією категорією неповнолітніх вимагає релаксаційних заходів, психокорекційної роботи для поновлення емоційного та психічного стану не лише самих дітей, а й педагогічного колективу оздоровчого закладу.

На основі визначеної мети виділяємо основні завдання оздоровчої зміни дитячого закладу для дітей та підлітків з особливими потребами: допомога в спілкуванні та навчанні молодих інвалідів;

соціально-психологічна робота з батьками дітей-інвалідів;

організація дозвілля та спілкування;

виявлення й розвиток творчих здібностей інвалідів;

допомога в професійному самовизначенні;

медична, педагогічна й психологічна допомога;

інформаційна та профорієнтаційна допомога [43].

На території України функціонують оздоровчі заклади для дітей - сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків. Ця категорія таборів має свої особливості:. по-перше, більшість дітей, які виховуються без батьків, перебувають в інтернатах і позбавлені батьківської любові та піклування, тобто не знають, що таке рідний дім, у якому тебе завжди чекають рідні люди. Це, безумовно, впливає на емоційний, духовний і фізичний стан у розвитку особистості дитини;

по-друге, діти та підлітки, які не мають своєї сімї, не володіють навичками самостійного господарювання;

по-третє, у дітей та підлітків, які перебувають в інтернатах, більше сформована колективна відповідальність, аніж особистісна;

по-четверте, психіка дітей-сиріт порушена емоційними перевантаженнями через суттєві зміни в їхньому особистому житті;

по-пяте, у більшості дітей та підлітків, котрі залишилися без піклування батьків, простежено низький рівень здоровя.

Оздоровлення й відпочинок дітей-сиріт має різноманітні цілі та завдання: зняти психологічну напругу, яка накопичена за період навчального року, сприяти зміцненню фізичного, психічного й емоційного стану дитини та ін.

Ураховуючи, що можливості в розширенні кругозору дитини - сироти, формування її базової культури, загальної ерудиції, залучення до культурних надбань в умовах інтернату обмежені, звертається увага також на насиченість програми оздоровчого закладу заходами щодо інтелектуального й естетичного її розвитку.

Обмеженість сфер діяльності дітей і підлітків цієї категорії впливає і на рівень їх соціалізації з точки зору оволодіння соціальними ролями, нормами етикету, які є основою їхньої поведінки та організації відносин із навколишнім світом.

Важливою ланкою оздоровлення й відпочинку дітей та підлітків - сиріт є організація в закладі психологічної служби, яка повинна забезпечувати психологічний комфорт як у міжособистісних стосунках, так і в питаннях самопізнання, самовизначення, саморозвитку.

Мета розвитку духовних основ гармонійних взаємин "людина - людина", формування "екологічного типу" особистості - людини екологічно свідомої й вихованої в мережі позашкільних закладів - це створення закладів оздоровлення та відпочинку для дітей і підлітків з екологічною спрямованістю.

Мета таких закладів відпочинку та оздоровлення: формувати нові екологічні знання;

сприяти розвитку в дитини екологічного світосприйняття;

підвищити рівень культури природокористування;

провести оздоровлення дітей і підлітків, застосовуючи інтерактивні форми виховної роботи.

До дитячих закладів оздоровлення та відпочинку з екологічною спрямованістю ставляться такі вимоги: заклади мають бути розміщені неподалік різних екологічних систем (ліс, річка, поле, височини тощо);

до роботи в закладі потрібно залучати кваліфікованих спеціалістів - екологів, соціальних педагогів, психологів, педагогів, учителів, працівників лісових господарств й ін.;

тривалість зміни - 14 днів і більше;

робота в закладі планується таким чином, щоб оздоровити різні категорії дітей та підлітків (діти, котрі потребують особливої уваги; діти-сироти, які залишилися без батьківського піклування; творчо обдаровані діти й підлітки) [43].

Організація роботи дітей і підлітків у дитячому закладі екологічного спрямування здійснюється за такими напрямами: навчально-виховний, практично-природоохоронний та сільськогосподарський, пошуково-дослідницький, навчально-науковий, просвітницько-народознавчий.

В останні роки в досвіді роботи дитячих закладів оздоровлення й відпочинку для дітей і підлітків зявилася така форма діяльності, як організація оздоровчих закладів праці та відпочинку для дітей із девіантною поведінкою, соціально-реабілітаційних дитячих закладів для підлітків, схильних до правопорушень. До оздоровлення в таких закладах залучаються підлітки, які потребують психолого-педагогічної підтримки за умов неблагополучного сімейного виховання; ті, які за місцем навчання, проживання характеризуються негативно (низький рівень правової культури, соціально-психологічної адаптації); скоїли злочини, але не досягли віку, із якого наступає кримінальна відповідальність, та ті, хто засуджений умовно або з відстрочкою виконання вироку.

На час перебування таких підлітків у закладі оздоровлення та відпочинку визначаються такі завдання: формувати в підлітків почуття взаємопідтримки й відповідальності в міжособистих стосунках;

формувати в дітей навички комунікативної культури;

створювати умови для усвідомлення підлітками власного "Я", своєї цінності та важливості в колективі;

здійснювати психологічну корекцію й надавати адресну допомогу підліткам;

формувати в підлітків початкові професійні вміння та навички;

застосовувати ігротерапевтичні методи виховання;

у плануванні фізичного виховання надавати перевагу колективним іграм, уникаючи спортивних единоборств [43].

Життя в оздоровчому закладі повинно бути інтенсивним, насиченим різноманітними справами. У щоденному режимі мають передбачатися: заняття спортом і туризмом; робота гуртків, майстерень, лабораторій різноманітних напрямів, у тому числі профорієнтаційних, психологічні тренінги та консультування; заходи щодо організації культурного дозвілля (екскурсії, інтелектуально-розважальні конкурси, тематичні вечори, диспути, обрядові свята тощо).

Під час вивчення діяльності позашкільних виховних закладів ми обмежилися лише аналізом оздоровчих закладів із цілодобовим перебуванням дітей, оскільки, на нашу думку, саме вони заслуговують на увагу та серйозну державну підтримку завдяки їхнім потенційним можливостям щодо виховання дітей і створення умов для реального прояву професійних якостей соціального педагога.

Аналіз реального стану проблеми дитячого оздоровлення та активного відпочинку дає підставу стверджувати, що в останні роки різко скоротилася мережа дитячих оздоровчих закладів позаміського типу з цілодобовим перебуванням підлітків. Причинами такого явища стали: наслідки аварії на Чорнобильській атомній станції, що призвели до закриття оздоровчих закладів, у яких виявлено підвищений рівень радіаційного забруднення відповідно до встановлених на той час норм;

складна економічна ситуація в Україні спонукала "збіднілі підприємства" до закриття відомчих оздоровчих закладів;

низька заробітна плата та важкі умови праці спричинили процес постійної плинності основної маси педагогічних і керівних кадрів дитячих позаміських оздоровчих закладів, а це, зі свого боку, призвело до зниження загального ступеня їх комплектності, професійного рівня фахівців, що не давало змоги оперативно перебудувати зміст та форми виховної діяльності в цих закладах.

У кращому стані опинилися дитячі оздоровчі заклади з компетентним професійно орієнтованим керівництвом і педагогічним колективом, які перейшли на нові методи фінансування й господарювання на рівні підприємств, які, зі свого боку, сприяли матеріально - фінансовому становленню оздоровчих закладів.

Размещено на .ru