Нормативи допустимого викиду забруднювальної речовини в атмосферу - Курсовая работа

Із розвитком промисловості, міст і транспорту зявилося нове джерело потрапляння речовини в атмосферу - так зване техногенне забруднення, яке за потужністю викидів таке саме, як сучасна вулканічна діяльність. Атмосферне забруднення - потрапляння у повітря різних газів, частинок рідких або твердих речовин, парів, що перевищує нормальну концентрацію речовин і негативно впливає на організми, погіршує їх життєві умови.З розвитком промисловості, енергетики, великих міст і автотранспорту зявилося нове джерело надходження речовин в атмосферу - так зване техногенне забруднення, яке за потужністю викидів можна поставити в один ряд із сучасною вулканічною діяльністю. Атмосферне забруднення слід розуміти як надходження у повітря різних газів, частинок рідких або твердих речовин, парів, що перевищує нормальний фон концентрації речовин та негативно впливає на організми, погіршуючи їх життєві умови. Іншими словами, атмосферне забруднення - це будь-які несприятливі зміни стану атмосферного повітря, цілком або частково викликані діяльністю людини, які безпосередньо чи опосередковано змінюють розподіл енергії, рівень радіації, фізико-хімічні властивості атмосфери та умови існування живих організмів. Ступінь змін і масштаб наслідків залежить, по-перше, від інтенсивності і характеру самого забруднення, по-друге, від стійкості атмосферного повітря до антропогенного навантаження. Основну частину діоксиду сірки (70 відсотків), оксидів азоту (56 відсотків) та пилу (52 відсотки) викинули в атмосферу підприємства, що виробляють електроенергію, газ та воду; вуглеводнів та летких органічних сполук (74 відсотки) - добувної промисловості; оксиду вуглецю (70 відсотків) - підприємства обробної промисловості.Близько 20 відсотків забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферу стаціонарними джерелами, є мутагенами і несуть загрозу здоровю не тільки нинішнього, а й наступних поколінь. Оцінюючи розміри шкоди для здоровя, необхідно брати до уваги, що хімічне забруднення атмосферного повітря, по-перше, знижує адаптаційні можливості організму і, як наслідок, стійкість до негативних чинників іншої етіології, по-друге, підвищує рівень захворюваності, насамперед органів дихальної системи, і, по-третє, негативно впливає на рівень смертності населення.Нормування викидів забруднюючих речовин в атмосферу проводиться для кожного діючого, що реконструюється, будується або проектованого підприємства або іншого обєкта, що має стаціонарні джерела забруднення атмосфери. забруднення атмосферне нормування викид Метою нормування викидів забруднюючих речовин від обєкта, від якого вони надходять в атмосферу, є забезпечення дотримання критеріїв якості атмосферного повітря, що регламентують гранично допустимий вміст у ньому шкідливих (забруднюючих) речовин для здоровя населення та основних складових екологічної системи, а також умови неперевищення показників гранично допустимих (критичних) навантажень на екологічну систему та інших екологічних нормативів. Гранично допустимий викид - норматив гранично допустимого викиду шкідливого (забруднюючої) речовини в атмосферне повітря, який встановлюється для стаціонарного джерела забруднення атмосферного повітря з урахуванням технічних нормативів викидів і фонового забруднення атмосферного повітря як максимальний викид (даного джерела), що не приводить до порушення гігієнічних та екологічних нормативів якості атмосферного повітря, гранично допустимих (критичних) навантажень на екологічні системи, інших екологічних нормативів. Тимчасово погоджений викид - тимчасовий ліміт викиду шкідливого (забруднюючої) речовини в атмосферне повітря, який встановлюється для діючих стаціонарних джерел викидів з урахуванням якості атмосферного повітря та соціально-економічних умов розвитку відповідної території з метою поетапного досягнення встановленого гранично допустимого викиду.В умовах урбанізації постійно збільшується потреба у воді і постійно збільшуються викиди відпрацьованої води. Цей процес супроводжується постійним погіршенням якості води, якості водних джерел та зменшенням можливостей використання їх для пиття, культурно-побутових та рекреаційних потреб, для риборозведення, зрошування і навіть для промислових потреб. На водні обєкти суші, які є основними джерелами водопостачання покладають зараз дві протилежні функції, з якими вони з часом все менше справляються, з одного боку - це джерела водоспоживання для побутових та технічних потреб, з другого - це водойми для скиду побутових та промислових стоків. Найбільшою мірою якість природних вод змінюється в результаті забруднення їх стічними водами промислових підприємств та комунального господарства, а також від поверхневого стоку з територій населених пунктів, промислових обєктів, транспортних шляхів та сільськогосподарських угідь. Забруднення води відбувається внаслідок надходження у водойми зі стічними водами різних шкідливих домішок неорганічної (кислоти, мінеральні солі, луги тощо) й органічної природи (нафта й нафтопродукти, органічні сполуки, поверхнево-активні речовини, миючі

Зміст

Вступ

Розділ 1. Нормативи допустимого викиду забруднювальної речовини в атмосфері

1.1 Основні джерела забруднення атмосферного повітря

1.2 Наслідки забруднення атмосферного повітря

1.3 Нормування допустимих викидів

Розділ 2. Санітарно-гігієнічне та екологічне нормування водного середовища

2.1 Санітарно-гігієнічне нормування

2.2 Екологічне нормування

Розділ 3. Нормування рівня токсичного забруднення води

Висновки

Список використаних джерел