Ноотропні препарати як модулятори пластичних функцій і засоби захисту глутаматергічних синапсів головного мозку при його аноксичних ушкодженнях - Автореферат

Теоретичний інтерес до цієї групи лікарських речовин обумовлений їх здатністю підсилювати як релейні, так і пластичні функції глутаматергічних синапсів головного мозку. Що стосується їх впливу на пластичні функції глутаматергічних синапсів головного мозку, то є істотні досягнення у вивченні впливу ноотропів на один із проявів пластичних властивостей центральних глутаматергічних синапсів, а саме довготривалу потенціацію (ДП) синаптичної передачі (M. Ноотропні речовини знижують поріг індукції, підсилюють експресію і збільшують тривалість ДП синаптичної передачі, що розцінюють як синаптичну основу формування слідів памяті й навичок навчання (Н.В. Робота є фрагментом НДР "Механізми корекції функцій і захисту ноотропами головного мозку при його гіпоксичних пошкодженнях" (№ держреєстрації 0100U000003), яка виконується в Донецькому державному медичному університеті і спрямована на вивчення механізмів коригувальної і захисної функцій ноотропів при гіпоксичних пошкодженнях головного мозку. Вперше встановлено, що ноотропні речовини різних хімічних груп підсилюють розвиток НМДА-залежної форми ДД синаптичної передачі в області СА1 гіпокампу ювенільних щурів і депотенціації в цій же області гіпокампу зрілих щурів.Розвиток ДД синаптичної передачі в області СА1 гіпокампу цілком запобігався при суперфузії зрізів сольовим розчином, що містить конкурентний блокатор НМДА рецепторів - APV (50 МКМ). Вплив на зрізи гіпокампу морфіну (10 МКМ) викликав істотне збільшення амплітуди ПЗПСП пірамідних нейронів області СА1 і НЧС КШ не викликала в цих умовах розвитку ДД синаптичної передачі. Використання цих же параметрів стимуляції на фоні дії ноотропних речовин призводило до розвитку повноцінної ДД синаптичної передачі, експресія якої зростала зі збільшенням концентрації ноотропних речовин у сольовому розчині, яким суперфузували зрізи гіпокампу. Крім посилення індукції ДД синаптичної передачі в області СА1 гіпокампу незрілих щурів пірацетам, карбацетам і етимізол залежним від концентрації способом підсилювали експресію ДД синаптичної передачі. Оскільки в нашій лабораторії раніше було встановлено, що в основі модулюючого впливу ноотропів на синаптичну передачу в області СА1 гіпокампу лежить підвищення внутрішньоклітинної концентрації Са2 за рахунок його вивільнення з внутрішньоклітинних депо, можна припустити, що ноотропні речовини підсилюють як індукцію, так і експресію ДД синаптичної передачі в області СА1 за рахунок збільшення кальцієвого транзієнту в постсинаптичних нейронах, викликаного НЧС синаптичних входів.Вплив аноксії на зрізи мозку впродовж 10 хвилин викликає незворотне ушкодження синаптичної передачі, що виявляється пригніченням амплітуди ПВПСП нейронів гіпокампу на 95%. Ноотропні речовини дозозалежно пригнічували розвиток ДД в області зубцюватої звивини гіпокампу зрілих щурів, вірогідно підвищуючи амплітуду ПЗПСП зернистих клітин: пірацетам (1 ММ) на 23,3%, карбацетам (10 МКМ) на 46,6%, етимізол (30 МКМ) на 40% порівняно з контролем. У період ранніх аноксичних ушкоджень ноотропи виявляють нейрон-протективну активність, що підтверджується посиленням ефективності синаптичної передачі (підвищення амплітуди ПЗПСП нейронів) пірацетамом, карбацетамом і етимізолом відповідно на 310%; 260%; 160% порівняно з контролем (Р?0,5).

Основний зміст роботи