Номінаційна (установча) функція Верховної Ради України: проблеми теорії та практики - Автореферат

Провідне місце парламенту в державному механізмі України визначається його правовим статусом як найвищого представницького органу українського народу і єдиного органу законодавчої влади в Україні, який, відповідно до Конституції здійснює представницьку, законодавчу, контрольну, номінаційну (установчу) та інші функції. Реалізуючи номінаційну функцію, Верховна Рада України забезпечує формування власних парламентських структур, судової гілки влади, сприяє формуванню таких спеціальних органів як Центральна виборча комісія, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Рахункова палата, а також здійснює належну кадрову політику з призначення на посади Премєр-Міністра України та інших представників влади. У звязку з цим виникає необхідність на дисертаційному рівні дослідити та проаналізувати теоретичні засади номінаційної (установчої) функції Верховної Ради України та практику реалізації нею своїх номінаційних повноважень. Таким чином, актуальність проблеми номінаційної (установчої) функції Верховної Ради України повязана, по-перше, з необхідністю її наукового обґрунтування та визначення місця в системі функцій Верховної Ради України; по-друге, з дослідженням механізму реалізації номінаційної (установчої) функції українським парламентом, по-третє, потребами практики функціонування Верховної Ради України у цій сфері і завданням удосконалити її через модернізацію вітчизняного законодавства; по-четверте, тому, що за часи існування незалежної України даній проблемі не приділялося належної уваги в контексті самостійного дослідження, а лише характеризувався ряд окремих її аспектів у межах дослідження українського парламентаризму. Мета даного дослідження полягає у тому, щоб на основі аналізу чинного законодавства України, наукових розробок вітчизняних та зарубіжних вчених-праників, узагальнення національного досвіду у сфері діяльності Верховної Ради України з реалізації своєї номінаційної (установчої) функції визначити її правову природу і проаналізувати конституційно-правовий зміст номінаційної (установчої) функції Верховної Ради України.Розділ 1 «Теоретичні засади номінаційної (установчої) функції Верховної Ради України» складається з трьох підрозділів і присвячений дослідженню функціональної характеристики, призначенню єдиного загальнонаціонального представницького органу - Верховної Ради України, - розкриттю змісту основних напрямків його діяльності. «Поняття та види функцій українського парламенту» здійснено комплексний і глибокий аналіз сутності та правової природи функцій Верховної Ради України. На підставі такого дослідження можна констатувати, що функції Верховної Ради України характеризуються тим, що вони знаходять своє правове визнання або ж у конституції країни, або ж у інших національних нормативних актах через закріплення компетенції українського парламенту. Наголошується на тому, що номінаційна функція Верховної Ради України є, насамперед, засобом реалізації такої засади конституційного ладу України як народний суверенітет. Не ставлячи під сумнів статус законодавчої функції парламенту як базової (титульної), підкреслюється поступове підвищення ролі такого «непрофільного» напрямку діяльності Верховної Ради України як робота з призначення (обрання) на посади чи звільнення з посад, надання згоди на призначення на посади та звільнення з посад окремих осіб в органах державної влади.У дисертації здійснено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання, що полягає у формуванні цілісної концепції уявлень про номінаційну (установчу) функцію Верховної Ради України. Функції Верховної Ради України - це основні напрями та види діяльності українського парламенту, які втілюються в його компетенції, визначеній Конституцією та іншими нормативно-правовими актами України, що зумовлюються обєктивними потребами державного та суспільного розвитку з погляду внутрішніх і зовнішніх завдань держави, у яких виражаються і конкретизуються сутність, соціальне призначення та роль Верховної Ради України як єдиного законодавчого органу, відповідно до її місця в механізмі Української держави для досягнення визначених завдань і реалізуються в передбачених чинним законодавством формах. Номінаційна функція Верховної Ради України - це основний напрямок та вид діяльності українського парламенту, який охоплює питання призначення чи обрання на певні посади, звільнення чи відкликання з посад, надання згоди на призначення чи звільнення з посад окремих осіб в органах державної влади в межах визначеної Конституцією і законами України компетенції Верховної Ради України як єдиного законодавчого і загальнонаціонального органу Українського народу. Відтак, під субфункцією номінаційної функції варто розуміти окремий напрямок і вид діяльності Верховної Ради України в межах її номінаційної діяльності, зміст якого визначається певним механізмом (способом) участі парламенту у формуванні органів державної влади, який передбачено Конституцією і законами України. Критеріями поділу номінаційної функції парламенту на субфункції є: місце реалізац

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ