Номінація відрізків часу в різноструктурних онімічних просторах - Автореферат

Актуальність цієї дисертаційної роботи полягає в тому, що у ній вперше в Україні проведено зіставний аналіз хрононімів(власних назв відрізків часу) в різноструктурних онімічних просторах китайської і російської мов. Мета дисертаційного дослідження - виявлення ономасіологічних груп китайських і російських хрононімів, встановлення чинників, які зумовлюють вибір ознак номінації і твірних мовних одиниць в обох мовах. Обєктом дослідження є пропріальні найменування відрізків часу китайської і російської мов, які співвідносяться з астрономічним та історичним часом і в яких відбивається своєрідність моделей часу в свідомості двох народів з дуже різними реаліями культурно-історичного життя. Матеріалом дослідження стали хрононіми, вибрані з китайських і російських календарів різних типів, енциклопедій, памяток писемності, словників, довідників і довідкових посібників, історико-географічних, історико-етнографічних і хронологічних видань та досліджень китайською і російською мовами. Досліджено референтну базу хрононімії кожної мови, її структурування і стратифікацію; визначено базові для хрононімної номінації уявлення про час і їх вплив на вибір ознак номінації та твірних лексичних одиниць; визначено групи китайських і російських хрононімів, які позначають астрономічний та історичний час; виявлено подібності і відмінності у пропріальній номінації відрізків часу в китайській і російській мовах.Ці роботи складають методологічне підгрунтя для подальшого різнобічного вивчення пропріальних позначень відрізків часу.У зіставному аспекті хрононіми китайської і російської мов ще не вивчалися ні в українській і російській, ні в китайській ономастиці.У даній дисертації зіставляються мотиви і мотивуючі ознаки номінації, які використовуються при утворенні хрононімів у китайській і російській мовах. Яскравою особливістю хрононімної номінації в китайській мові в період її становлення і формування номінаційних моделей є те, що прийоми створення хрононімів, які складалися, однаковою мірою й одночасно спиралися і на циклічні, і на лінійні уявлення про час. Китайська хрононімія в цій своїй частині формується в системі відліку часу за династіями і періодами правління імператорів, а також 12-літніми і 60-літніми циклами.Російська хрононімія формується на ґрунті лінійного відліку років від певної ери. Такі хрононіми відбивають: 1) порядкове місце дня в місячному річному циклі - Юаньсяоцзе “Свято першої ночі”, Дуаньуцзе “Пятий [день] пятого [місяця]”, Цісіцзе “Свято сьомої ночі” й ін.; 2) ритуали й елементи обрядовості - Тянцанцзе “Свято поповнення комори”, Тяньчуаньцзе “Одягання (лагодження) неба”, Ханьшицзе “Свято холодної їжі”, Ханьіцзе “Свято зимового одягу”, Саоченжи “Прибирання пилюки” ін.; 3) субєкт або обєкт поклоніння - Нюйвандань “Народження князя волів”, Тянькуанцзе “Свято Небесного Дарунка”; 4) подія - Шайлунпао “Висушування халата дракона”, Пошуйцзе “Свято виливання води”, Чжишуцзе “Свято висадки дерев” й ін.; 5) включеність людської життєдіяльності в природно-космічні ритми - Чуньцзе “Весняне свято” (закріплений за референтом “новий рік” за місячним календарем), Данянь “Великий Новий рік”, Сяонянь “Малий Новий рік”, Юаньдань “Перший ранок” (перший день нового місячного року), Чусі “Знищення ночі”, Цинмін “Ясно і світло” (глибинна змістовність назви повязана з початком нового циклу, коли день стає довшим за ніч); 6) державно-ідеологічні реалії сучасного Китаю - Гоцзі лаодон фунюй цзе (рос. еквівалент Международный женский день), Гоцзі ертун цзе (рос. еквівалент День защиты детей), Цзяошицзе (рос. еквівалент День учителя), Гоцінцзе “Свято утворення держави” і под. Формально-структурне розподібнення хрононімів цієї групи з твірними агіонімами здійснюється декількома способами: 1) форма однини замінюється формою множини - Петра и Павла > Петры-Павлы, Кузьма и Демьян > Кузьмы-Демьяны, Евдокия > Евдокии; 2) до складу хрононіма вводиться прикметник, що містить сему ‘час’: теплый, холодный, студеный, вешний, весенний, зимний, травный, цветной - Алексей Теплый, Егорий Вешний, Юрий Вешний, Никола Холодный, Никола Зимний, Иван Цветной; 3) до складу хрононіма вводиться іменник, що вказує на особливості стану навколишнього середовища у відповідний час або на господарську спеціалізацію дня - Давид-земляничник, Зосима-пчельник, Анна-холодница, Пахом-бокогрей; 4) від агіоніма утворюється присвійний прикметник, що сполучється зі словом день - Михайлов день, Васильев день, Татьянин день; 5) від агіоніма утворюється похідний хрононім за допомогою форманта-щина - Никольщина.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ