Номінація одягу та взуття в середньополіському діалекті - Автореферат

Дослідження номінації елементів і явищ матеріальної культури залишається актуальним для українського мовознавства, оскільки досі відсутні тематичні та зведений діалектні словники, Лексичний атлас української мови, недостатньо представлена діалектна лексика в Етимологічному словнику української мови. Це спонукає до опису кожної тематичної групи лексики (ТГЛ) з максимальною повнотою складу її одиниць та системних відношень між ними в усіх українських діалектах. Основи дослідження лексики як системи було закладено у працях О.Потебні, пізніше - розвинуто М.Покровським, Л.Щербою, Р.Будаговим, Ф.Філіним, О.Трубачовим, А.Уфімцевою, М.Толстим, О.Бліновою, О.Мораховською, Ф.Сорокалєтовим, В.Мартиновим, Д.Шмельовим, М.Никончуком, Й.Дзендзелівським, П.Гриценком, К.Германом, Г.Аркушиним, К.Глуховцевою, Г.Мартиновою, В.Павелом, В.Лєсновою, В.Конобродською та ін. Обєктом дослідження обрано лексику одягу та взуття в середньополіському діалекті, який є одним з найбільш архаїчних ареалів Славії, де, за свідченням багатьох досліджень, акумульовано багато реліктових рис мовного і культурного буття словян, якими Полісся повязане з іншими архаїчними зонами словянського світу. Дисертація повязана з комплексним дослідженням української діалектної лексики і традиційної матеріальної та духовної культури; дослідження здійснено в межах теми кафедри української мови Житомирського державного педагогічного університету імені Івана Франка та Північноукраїнського діалектологічного центру “Синхронне та діахронне вивчення поліського наріччя”; водночас праця є компонентом у підготовці Словника українських говорів і Лексичного атласу української мови.Фіксація значної кількості лексем на позначення різних видів одягу зумовлена тим, що ряд сем репрезентовано кількома назвами, зокрема, сема ‘старий одяг, непридатний для носіння’ представлена 34 лексемами, ‘велика суконна хустка з китицями’ - 28, ‘верхній довгий одяг з домотканого сукна чи полотна, свита’ - 25, ‘безрукавка’ (загальна назва) - 23, ‘чоловічий піджак’ - 20, ‘одяг’ (загальна назва) - 19, ‘вставка на плечах чоловічої сорочки, що нагадує погон’ - 18, ‘кінцева частина рукава сорочки’ - 15, ‘складка на спідниці чи іншому одязі’ - 11, ‘жіночий піджак’ - 8, ‘тканина, підшита з вивороту до одягу’ - 6 та ін. У першому підрозділі проаналізовано загальні назви одягу, назви старого, нового одягу, назви підкладки в одязі, ґудзика; розглянуто й назви із суміжних ЛСГ, які зберігають тісні мотиваційні звязки з назвами одягу: назви людини, яка виготовляє одяг, дієслова на позначення дій ‘одягатися’, ‘роздягатися’, ‘одягти на себе багато одягу’, ‘прати одяг’ тощо (усього 179 назв, з яких 111 іменників, 49 дієслів, 17 атрибутивних словосполучень, 2 - субстантивних). У третьому розділі “Структурна організація назв взуття в середньополіському діалекті” на підставі мотиваційних ознак ‘сезон носіння’, ‘стать користувача’, ‘матеріал виготовлення’ виділено ряд ЛСГ, у яких проаналізовано понад 300 найменувань: загальні назви взуття та його елементів, назви старого зношеного взуття, назви зимового валяного взуття, назви чоловічого і жіночого шкіряного взуття та його деталей, назви гумового взуття, назви плетеного з лика взуття, назви взуття з деревяними підошвами; дотичними до цих ЛСГ є ЛСГ на позначення дії ‘взути взуття’, ‘ходити босим, без взуття’, ‘ходити взутим на босу ногу’, на позначення людини, яка виготовляє взуття; назви деяких предметів, які потрібні для виготовлення чи ремонту взуття (колодок, цвяхів), назви шматка тканини для обмотування ноги. Зокрема, виявлено такі просторові лексико-семантичні опозиції: 1) норинські : черняхівські говірки (північна : південно-східна групи): п\лат?:а, о\дежа : д\рант?а, \од?аг ‘одяг’ (загальна назва); ґу[? : \ґу[ик ‘застібка для одягу, ґудзик’; ма\наткі, \ран?д?е, гал?: д\ранка, \лантух, ла\тун?:е ‘старий одяг, непридатний для носіння’; коза\чина, бат\дерка, о\панча : бе\кеша, бе\кеш, доло\ман, полот\н?анка ‘довгий верхній одяг з домотканого сукна чи полотна’; к\рапал : \корзно, \луда ‘довгий одяг з непромокальної тканини, плащ’; моск\вічка : мари\натка ‘жіночий піджак’; п\лат?:е, \хустка : бі\лизна ‘спідній одяг’ (загальна назва); нап\лечник, \ґестка : \полик, по\гон ‘вставка на плечах чоловічої сорочки, що нагадує погон’; \ведна : подс\п?д ‘спідня спідниця’; \п?шва : \фандочка ‘складка на спідниці’; \шага : шара\фан ‘фартух’; за\матка : п\л?ушка ‘велика тепла хустка з китицями’; мох\ри : ф\рензл?і ‘китиці на хустці’; поло\винчик, стри\гунка : коси\нец?, тр?ох\рожка ‘хустка трикутної форми’ та ін.; Норинську групу говірок представляють назви \м?на, \товок ‘одяг’ (загальна назва); рах\мот?йе, колош\мат?іна, \лат?:е, \ранд?е, ста\р?мл?а, клоч, гал?, \цурйе ‘старий одяг, непридатний для носіння’; пі\додн?а ‘тканина, підшита з вивороту до одягу’; клост ‘довгий верхній одяг з домотканого сукна чи полотна, свита’; к\рапал ‘довгий одяг з непромокальної тканини, плащ’; до\д?лка, со\рочка су\ц?л?на ‘сорочка, пошита з одного суцільного шматка полотна’; со\рочка на \порто

Основний зміст дисертації