Номінативно-комунікативний аспект позначення усмішки як компонента невербальної поведінки - Автореферат

Антропоцентрична парадигма сучасної лінгвістики характеризується підвищеним інтересом дослідників до проблем мовного та мовленнєвого втілення емоцій, вивчення яких неможливе без всебічного аналізу невербальної поведінки як біологічно детермінованої системи, що є невідємною частиною процесу спілкування. У дисертаційній роботі усмішка розглядається як невербальний знак емоцій, зміст якого передає емоційне значення у формі конкретної мімічної дії - виразу обличчя, що включає підняті куточки рота (P.Ekman, R.A.Spitz). van Hoof) про філогенетичну й онтогенетичну подібність усмішки та сміху, внаслідок чого в нашому дослідженні поняття невербального знака емоцій “усмішка” обєднує різноманітні форми його вияву, як-от: усмішка, посмішка, сміх, смішок, хихикання, регіт/гоготіння. Вивчення проблеми показало, що досягнення поставленої в роботі мети передбачає розвязання таких конкретних завдань: установити основні розряди мовних одиниць, які використовуються для вираження невербального знака емоцій “усмішка” в сучасній англійській мові; визначити характер семантичної організації та можливі способи класифікації номінацій усмішки; Новим є застосований у дослідженні комплексний підхід до вивчення мовної опосередкованості усмішки, що дозволив установити основні розряди одиниць, які використовуються в англомовному художньому тексті для позначення усмішки; визначити характер їх семантичної організації та способи класифікації; розкрити експресивний потенціал вербалізацій усмішки.До мовних засобів репрезентації невербального знака емоцій “усмішка” належать закріплені в мовній системі й відображені в лексикографічних джерелах номінації усмішки, які адекватно відтворюють цю невербальну дію в тексті. Спеціальні мовні засоби (іменники й дієслова - smile, grin, sneer, laugh, giggle та ін.) можуть модифікуватися по лінії іменника-номінації, внаслідок чого можна виділити спеціальні похідні мовні засоби позначення усмішки, які включають фразові дієслівні словосполучення (to have a smile, to give a laugh, to smile a smile, to utter a laugh, to laugh a laugh та ін.), усталені дієслівні словосполучення (to break into a smile, to let out laugh, to burst out laughing та ін.) і номінативні комплекси (demi-smile, half-smile). Виділену ЛСГ склали два синонімічних ряди: синонімічний ряд “усмішка” з домінантою - лексемою smile і синонімічний ряд “сміх”, домінантою якого виступає лексема laugh, що фіксує диференційну ознаку “участь голосу (звук)”. Відповідно до складу синонімічного ряду “усмішка” входять номінації demi-smile/half-smile, smile, beam, grin, simper, smirk, sneer, fleer, [leer], а синонімічний ряд “сміх” обєднує номінації laugh, chuckle, chortle, cackle, giggle, snicker (snigger - Am.), titter, [twitter], [jeer], guffaw, [roar], [shriek], [whicker], ha-ha, hee, heehaw, haw-haw, te-hee (у квадратні дужки взято ті номінації, для яких значення “усміхатися” є не основним словозначенням). Узагальнення результатів дослідження лексикографічного й ілюстративного матеріалів дозволило на основі характеру знакової співвіднесеності обєднати спеціальні мовні засоби передачі усмішки у дві групи одиниць: номінації усмішки з емотивно-константною знаковою природою, за якими постійно закріплений позитивний або негативний оцінний знак емотивності, - beam ( ), smirk (-), simper (-), sneer (-), fleer (-), [leer] (-), snicker /snigger (-), titter (-), [twitter] (-), [jeer] (-), [shriek] (-), [whicker] (-) - і номінації усмішки з емотивно-змінною знаковою природою, які однаковою мірою здатні до передачі і позитивного, і негативного емотивного значення; критерієм установлення типу оцінного знака для цих номінацій є емотивний контекст (Н.О.Позднякова, В.І.Шаховський): smile ( /-), grin ( /-), laugh ( /-), chuckle ( /-), chortle ( /-), cackle ( /-), giggle ( /-), guffaw ( /-), [roar] ( /-).Аналіз досліджуваної проблеми і теоретичні передумови його проведення, розроблені на основі комунікативно-функціонального підходу до вивчення мовних засобів позначення усмішки в сучасній англійській мові під кутом зору емотивного аспекту їх реалізації, а також узагальнення результатів аналізу мовного матеріалу дозволяють стверджувати таке: 1. У сучасній англійській мові існує корпус специфічно організованих мовних засобів, які використовуються для позначення невербального компонента комунікації “усмішка”. Наявність спільних семантичних компонентів (“задіяння куточків рота як форма невербальної дії”, “емоція”, “вид емоційного переживання”, “позитивність/негативність”, “інтенсивність”) дозволяє визначити семантико-смислову спільність між виділеними номінаціями й зумовлює їх статус як емотивних знаків, тобто таких лексичних одиниць, що слугують для мовної репрезентації усмішки і в яких кодифіковано міститься інформація про емоційний стан субєкта комунікації - носія кінеми “усмішка”. За характером знакової співвіднесеності спеціальні мовні засоби позначення усмішки поділяються на номінації усмішки з емотивно-константною знаковою природою (мовні одиниці, за якими постійно закрі

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ