Номінативне поле "вираз обличчя" в сучасному англомовному художньому дискурсі: емотивний та прагматичний аспекти - Автореферат

Невербальний компонент комунікації "вираз обличчя" визначається як процес і результат статико-динамічного напруження різних лицевих мязів і виявів інформативно значущих психофізіологічних реакцій на верхній (зона лоба і очей), середній (зона щок і носа) і нижній (зона рота і підборіддя) частинах обличчя (О.С. Водночас відкритим усе ще залишається питання про корпус номінацій невербального компонента комунікації "вираз обличчя", що утворюють у сучасній англійській мові однойменний номінативний простір (О.О. Організація англомовних одиниць відтворення виразу обличчя у вигляді номінативного поля дозволяє розкрити загальні принципи лінгвального втілення невербальних компонентів комунікації в аспекті їхньої дискурсивної значущості. Матеріал дослідження становлять 194 номінації невербального компонента комунікації "вираз обличчя", відібрані з 17 словників сучасної англійської мови, а також 3854 дискурсивні фрагменти, виокремлені з 33 художніх творів британських та американських авторів другої половини XX - початку ХХІ століть загальним обсягом близько 14600 сторінок, які містять 4109 випадків вживання номінацій невербального компонента комунікації "вираз обличчя". Мета та завдання дисертації окреслили вибір таких методів дослідження, як метод аналізу словникових дефініцій - для виявлення закріплених у мовному узусі засобів на позначення лицевих експресій; метод компонентного аналізу - для визначення й опису семантичної структури досліджуваних лексичних одиниць; методика польового моделювання - для проведення систематизації та організації номінацій виразу обличчя в мовному просторі; методика концептуального аналізу в термінах концептуальної метафори й метонімії - для розкриття когнітивних основ номінативного поля "вираз обличчя"; метод лінгвостилістичного аналізу - для визначення стилістичного аспекту вербалізацій лицевих експресій; метод прагмасемантичного аналізу - для зясування актомовленнєвої специфіки номінацій виразів обличчя в англомовному дискурсі; метод дискурсивного аналізу - для виявлення конверсаційного та емотивного потенціалу позначень виразів обличчя.Джеймса), що свідчать про регулярний, фізіологічно детермінований звязок між емоцією, яку переживає людина, та виразом її обличчя (П. Так, форма цього невербального знака представлена парадигмою трьох видів виразу обличчя: (1) лицевими виявами - комплекс різних мімічних рухів, що сприймаються недискретно, і позначаються в дискурсі лексемами an expression, a grimace, a look та інші; (2) лицевими жестами, які представляють динамічний аспект виразів обличчя і вербалізуються мовними засобами на зразок a frown, a gape, a smile та інші; (3) виявами психофізіологічних реакцій на обличчі, тобто неконтрольованими вегетативними змінами кольору шкіри обличчя людини, які репрезентуються номінаціями типу to blush, to pale, to redden та інші. Виявлені в результаті аналізу дискурсивних фрагментів з англомовних художніх творів концептуальні метафори представлені структурним (вираз обличчя - це жива істота / тварина / птах / рослина / зовнішня сила / стихія), онтологічним (вираз обличчя - це книга / дзеркало / код / зброя / картина / маска / одяг / вуаль / механізм / пружина / рідина / речовина), структурно-онтологічним (вираз обличчя - це вмістище), орієнтаційним (позитивний вираз обличчя - це рух угору, негативний вираз обличчя - це рух униз) типами, а також "метафорою каналу звязку" (вираз обличчя - це невербальний канал звязку), реконструйованої в такому фрагменті: Emma was silent, but her face was readable for a change. У результаті вивчення англомовного паремійного фонду були виявлені такі культурно значущі орієнтири, які визначають уявлення англомовної лінгвоспільноти про вираз обличчя, як-то: культурна універсальність (A smile is the same in any language - easily understood), істинність (The face is the index of the mind), неправдивість (The face is a mask, look behind it), впливовість (A smile will sway the universe), необхідність (Your expression is the most important thing you can wear). Леонтьєва), що в компонентах мовленнєвого рівня номінативного поля "вираз обличчя" представлений назвами явищ неживої природи (абіоморфний підтип), наприклад, маска (a face like a mask); назвами птахів і тварин (зооморфний підтип), наприклад, крокодил (a smile like a crocodile); назвами рослин (фітоморфний підтип), наприклад, роза (to blush like a rose); назвами біблійних і міфічних істот (теоморфний підтип), наприклад, Бог (to look like the wrath of God).Значення цього знака є контекстно й культурно зумовленим, а його функціонування визначається комплексною реалізацією в дискурсі емоційного, комунікативного, прагматичного, аксіологічного і когнітивного модусів. Виходячи з онтологічної природи виразу обличчя, а також результатів аналізу емпіричного матеріалу, пріоритетною для невербального знака "вираз обличчя" виступає актуалізація саме емоційного модусу, яка складає 56% усіх реалізацій досліджув

2. Основний зміст