Дослідження номінативних одиниць спілкування у сучасній французькій мові. Аналіз менасивної складової життя французів. Виявлення шляхів метафоризації концептуальних ознак іменника "menace". Класифікація, характеристика та когнітивні ознаки загроз.
Концепт «menace» (загроза), що є обєктом нашого дослідження, представляє у французькій лінгвокультурі структуроване певним чином знання про сукупність факторів і явищ, що можуть порушити звичні умови існування людей. Перше значення: menace (загроза) - це дія, до якої вдається людина, щоб продемонструвати свою жорстокість/гнів по відношенню до іншої особи, з метою заявити про свою інтенцію (налякати) заподіяти їй лихо: [La menace est le fait dune pers.] Manifestation de violence par laquelle on signifie a autrui lintention que lon a de faire du mal [Tresor]; Manifestation par laquelle on marque a qn sa colere, avec Pintention de lui faire craindre le mal quon lui prepare [Le Petit Robert 1993, p.1382]; Parole ou geste dont on se sert pour faire craindre a quelquun le mal quon luiprepare [Littre]. На базовому рівні це значення фіксує такі класифікатори й ознаки концепту «menace»: «джерело: гнів адресанта» (кваліфікаторами інтенсивності загрози виступають градуальні прикметники: froide, grande, sourde, vague menace), «прояв: наочний» (серед вербальних та невербальних засобів прояву виступають жести, слова, листи тощо: geste, lettre, parole de menace; faire des menaces), «спрямованість: на адресата»; «інтенція адресанта: примусити адресата боятись лиха, яке він йому готує» (готовність здійснити свою погрозу лексикалізована у висловах: mettre sa menace a execution, realiser sa menace, agir sous la menace). Перша дефініція лексеми menace збігається з визначенням мовленнєвого акту загрози/погрози (в українській мові є два еквіваленти для слова menace: загроза і погроза зі значенням «(груба, зухвала) обіцянка заподіяти яке-небудь зло, неприємність» [СУМ-11]), що підтверджується синонімами, які можуть заміняти слово menace у тексті - avertissement (попередження), intimidation (залякування), chantage тощо. У висловах ««proferer (professer) des menaces de mort a lencontre de qn» (відкрито говорити про загрозу смерті для кого-небудь), ««qn menace de demissionner, de frapper les sites touristiques, rompre tout lien avec qn/qch, de ne plus payer ses impots» (хтось погрожує подати у відставку, вдарити по туристичних місцях, перервати будь-який звязок з ким-небудь, не платити більше податки) іменник menace та дієслово menacer використовуються як класифікатори для мовленнєвого акту погрози на синтагматичному рівні.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
