Номінативні процеси в сучасному німецькому молодіжному слензі (системно-квантитативне дослідження словників і періодичних видань) - Автореферат

Специфіка молодіжної лексики полягає в тому, що вона відображає світосприйняття, мислення, систему цінностей та контакти з оточуючим середовищем представників соціально-вікової групи, належність до якої є перехідним етапом у процесі становлення дорослої особистості. На сьогоднішній день спостерігається активізація досліджень молодіжного сленгу в германістиці, насамперед серед німецьких і німецькомовних науковців. Їхні праці охоплюють проблеми, повязані з визначенням місця молодіжного сленгу в системі німецької мови (Г. Актуальність теми дисертації визначається, отже, з одного боку, активним використанням лексики молоді за межами внутрішньогрупового спілкування, з іншого - необхідністю відображення її тематики та шляхів утворення, звязку з іншими мовними підсистемами для встановлення статусу молодіжного сленгу як складової системи сучасної німецької мови. Для визначення феномену німецького молодіжного спілкування як сленгу, опрацювання підходів до тематичного поділу його лексики застосовано методи аналізу та синтезу; описовий метод залучено для характеристики молодіжного сленгу, екстралінгвальних детермінант цього лінгвістичного явища, а також особливостей функціонування його лексики на рівні інших підсистем німецької мови; для визначення неоднорідності словникового складу адолесцентів використано зіставний метод; методом суцільної вибірки виокремлено досліджувані одиниці молодіжного вокабуляру; індуктивний метод застосовано для аналізу матеріалу лексикографічних джерел і корпусу періодичних видань; за допомогою кількісних підрахунків встановлено особливості тематики та шляхів утворення сленгізмів; за використання лексикографічного аналізу словникових дефініцій виявлено семантичні зміни, яких зазнають німецькі та запозичені мовні одиниці при їх входженні до складу молодіжних; критерій Стьюдента застосовано для визначення статистичної значимості різниці між відсотковими даними загальної кількості досліджуваної лексики (розділ ІІ) та її окремих елементів (розділ ІІІ); критерії К і - для встановлення спряженості між шляхами утворення та тематикою найуживаніших у пресі сленгізмів.У першому розділі “Теоретико-методологічні засади дослідження” визначено лінгвістичний статус феномену німецького молодіжного спілкування, проаналізовано позиції вітчизняних і зарубіжних германістів, вказано активних користувачів молодіжного сленгу, узагальнено його особливості в порівнянні зі стандартом. Відповідно, найменш стабільною є лексика груп рівних з огляду на динамічність їх формування та розпаду; 2) тематика для групової та загальномолодіжної лексики є ширшою в порівнянні із субкультурною (обмежується одиницями, необхідними для позначення субкультурного життя групи); 3) потенціал поширення на загальнонаціональний рівень - лексичні одиниці групової та субкультурної молодіжної лексики можуть поширюватися на загальнонаціональний рівень використання, долаючи етап функціонування як загальномолодіжних; 4) відкритість/закодованість - вокабуляр загальномолодіжного сленгу є відкритою системою, оскільки взаємодіє з лексичними системами як групового й субкультурного сленгу, так і з лексикою літературної мови; 5) макросистемні/мікросистемні відношення, згідно з якими загальномолодіжна лексика, формуючись на базі групової та субкультурної, має щодо них макросистемний характер; 6) лексикографічна фіксація - у звязку з нестабільністю складу груп рівних, вокабуляр останніх не укладається як окремі словники, а загальномолодіжна та субкультурна лексика фіксується в спеціалізованих лексикографічних джерелах; 7) умовність/реальність - загальномолодіжна лексика є умовним утворенням, втілюючи спільні особливості спілкування гетерогенної соціально-вікової групи “молодь”. Таким чином, загальномолодіжна та групова лексика характеризуються соціально-віковою маркованістю на відміну від субкультурної; 10) множинність/одиничність - унаслідок множинності груп рівних та субкультурних стилів, їх представники володіють різним вокабуляром, у той час як лексика загальномолодіжного сленгу є узагальненою одиничною мовною субсистемою; 11) частка запозичень - з огляду на англомовне походження більшості молодіжних субкультур, лексика їх членів відзначається істотною кількістю запозичень у порівнянні із загальномолодіжною та груповою лексикою. Для систематизації відібраного матеріалу запропоновано 13 тем, що відображають світогляд, цінності, оточення, особливості вікового та психологічного розвитку адолесцентів без урахування їхньої соціальної та територіальної належності (теми подані згідно з їх чисельністю): 1) особи - найменування всіх людей, а також назви угруповань незалежно від віку, статі, території, соціального статусу та етнічної належності (Hasslette - “unattraktive Person“; Ellies - “Eltern“); 2) оцінки - реалізація прагнення молоді субєктивно оцінювати оточуючий світ (astschocke - “sympathisch, interessant, makellos“; endgeil - “sehr gut, sehr bestrebenswert“); 3) дозвілля - лексика, яка відображає відпочинок, організацію та проведення вільного часу (Muc

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ