Інноваційнно-інвестиційна складова економічної безпеки України - Автореферат

Для України одним з важливих чинників успіху в забезпеченні економічної безпеки, в міжнародній конкуренції товарів і послуг є активне використання національного науково-технічного потенціалу, завдяки рівню якого науково-технічний прогрес цілком може стати головною рушійною силою розвитку суспільства, підвищення добробуту громадян. Проте залишається відкритим питання про співвідношення інноваційного чинника з іншими чинниками, які також можуть сприяти підвищенню конкурентоспроможності товарів і послуг, що виробляються в Україні і тим самим підвищують рівень її економічної незалежності та безпеки. В сучасних умовах інноваційна діяльність розглядається як важливе джерело розвитку держави, що дозволяє підвищувати конкурентоспроможність економіки, а інновації є індикатором ділової активності, що визначають перспективні сектора розвитку за умови сприятливого інноваційного та інвестиційного клімату для забезпечення економічної безпеки України. Дисертація виконувалася відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри фінансів Чернігівського державного інституту економіки і управління в межах наукових тем: „Фінансово-економічна стратегія сталого розвитку економіки України” (номер державної реєстрації 0109U002271), „Стратегія і тактика удосконалення політики сталого розвитку України в контексті євроінтеграційних процесів” (номер державної реєстрації 0112U004276), де автором удосконалено концептуальні підходи щодо ролі інноваційно-інвестиційних процесів у забезпеченні економічної безпеки, обґрунтовано напрями державної інноваційно-інвестиційної політики, спрямованої на зміцнення економічної безпеки України. При вирішенні поставлених завдань було використано як загальнонаукові методи дослідження: аналізу, синтезу, порівняння, індукції, дедукції, так і спеціальні: аналізу фактологічної та емпіричної інформації - для визначення тенденцій, які притаманні економічній ситуації в Україні, складу, характеру прояву, взаємозвязків загроз та актуальних напрямів підвищення ефективності державної інноваційно-інвестиційної політики; порівняльно-ретроспективного аналізу та абстрагування - для встановлення організаційно-функціональних засад реалізації інноваційно-інвестиційної складової економічної безпеки, спрямованої на забезпечення національної безпеки країни; ситуаційний метод - для формування альтернативних варіантів стратегічних рішень щодо забезпечення економічної безпеки в сучасних економічних умовах; прогнозування, математичного моделювання та прийняття рішень в умовах невизначеності - для розробки моделі визначення рівня інноваційно-інвестиційного забезпечення економічної безпеки країни; економіко-статистичний - для оцінки стану інноваційного розвитку національної економіки та економічної безпеки країни.У першому розділі „Теоретико-методичні основи використання інструментарію інноваційно-інвестиційної політики для досягнення економічної безпеки держави” досліджено теоретичні основи інноваційно-інвестиційного розвитку національної економіки та економічної безпеки; обґрунтовано роль інноваційно-інвестиційних процесів у забезпеченні економічної безпеки країни, визначено їх сутність та ознаки, здійснено узагальнення методичних підходів до оцінки рівня інноваційно-інвестиційної безпеки. Узагальнення здобутків економічної науки щодо інноваційно-інвестиційних процесів дозволило обґрунтувати сутність таких категорій, як: „інноваційна безпека”, яке на відміну від існуючих, запропоновано розглядати з позиції системного підходу як динамічний стан державного науково-технічного комплексу, який забезпечує стале відтворення державної інноваційної системи, гарантує мінімально необхідний для своєчасного переходу до нових технологічних укладів рівень науково-технічного потенціалу, підтримку економічної, регіональної і національної безпеки в цілому і водночас максимально обмежує негативний вплив науково-технічного розвитку на економічну безпеку держави; „інвестиційна безпека”, яка характеризує здатність економіки залучати та найбільш ефективно розподіляти й використовувати фінансові ресурси, які формуються в процесі інвестування з метою забезпечення стабільного розвитку та структурної перебудови економіки, що дозволяє поглибити знання про сутнісні характеристики інвестиційної складової економічної безпеки, підкреслити її багатовимірність та просторовість. Автором обґрунтовано, що важливим засобом реалізації державної інноваційно-інвестиційної політики має стати організаційно-функціональне забезпечення як невідємний елемент механізму державного регулювання економічної безпеки, який повинен включати: 1) створення скоординованої й узгодженої системи організаційних структур забезпечення реалізації державної інноваційно-інвестиційної політики на таких рівнях: загальнодержавному; місцевому; 2) вдосконалення організаційних структур фінансового забезпечення реалізації державної інноваційної політики (інноваційні банки, фонди), які базувалися б на різних формах власності: державній; приватній; колективній (асоційованій); 3) впровадження мережі інно

Основний зміст роботи