Інноваційний розвиток оборонної промисловості України - Автореферат

Впровадження ефективного державного регулювання дозволить використати інноваційний потенціал оборонної промисловості як для забезпечення Збройних сил України сучасними видами озброєння та військової техніки, так і для розвитку високотехнологічних виробництв, у тому числі нарощування експортних можливостей галузі. Виконане дисертаційне дослідження безпосередньо повязане з тематикою наукових досліджень Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України, зокрема з темами: "Проблеми сталого розвитку і основні напрями структурних трансформацій в економіці України" (номер державної реєстрації 0101U007882), в межах якої при виконанні підтеми "Дослідження проблем модернізації національного господарства в контексті світових тенденцій сталого розвитку", автором визначено особливості інноваційних трансформацій в оборонній промисловості України та специфіку рентоутворення для інноваційної модернізації галузі; "Схема (прогноз) розвитку і розміщення продуктивних сил України та її регіонів (областей) до 2015 року" (номер державної реєстрації 0104U003168), в межах якої автором визначено місце та роль оборонної промисловості в розвитку економіки Вінницької, Луганської та Хмельницької областей; "Економічний простір і динаміка розвитку продуктивних сил України (державні реєстраційні номери 0106U005191 (39), 0106U005264 (48)), де автором здійснено оцінку структурно-динамічних зрушень в розвитку авіаційної, ракетно-космічної галузей та боєприпасного виробництва. Дніпропетровську за темою "Проблеми вибору та реалізації інноваційної моделі розвитку оборонно-промислового комплексу та шляхи і засоби їх розвязання" (номер державної реєстрації 0106U009635), в межах якої автором розроблено методичні підходи до оцінки привабливості інновацій в оборонно-промисловому комплексі та визначено організаційні засоби забезпечення реалізації інноваційних процесів. При виконанні роботи автором використано сучасні загальнонаукові та спеціальні методи економічних досліджень, зокрема методи системного аналізу для дослідження якісних властивостей, що визначають цілісність та специфічність галузі як системи, її функцій як складової національної економіки, умов функціонування та можливих перспектив інноваційного розвитку; абстрактно-логічний для теоретичних узагальнень і формулювання висновків, типології - при визначенні типових схем та механізмів функціонування оборонних підприємств; метод прогнозного графу - для імітації інноваційного процесу в оборонній промисловості; методи аналізу, абстрагування, класифікації - для визначення ролі та місця інноваційних процесів в розвитку оборонної промисловості та обґрунтування ієрархії пріоритетів у сфері інноваційної діяльності галузі та ін. У дисертації розроблено та обґрунтовано теоретико-методологічні засади та практичні рекомендації щодо системної реалізації інноваційного розвитку оборонної промисловості, які спрямовані на розвязання важливого науково-прикладного завдання - удосконалення механізмів державної підтримки щодо інноваційного розвитку оборонної промисловості.У першому розділі "Теоретико-методологічні основи інноваційного розвитку оборонної промисловості України" визначено сутність та особливості інноваційного розвитку оборонної промисловості; обґрунтовано концептуальні засади інноваційної діяльності у галузі; сформовано методичний інструментарій його реалізації. Дисертантом здійснено узагальнення підходів до визначення понять "інновація", "інноваційний процес", розроблено класифікатор ознак та властивостей інновацій в оборонній промисловості, основу якого становлять одинадцять класів ознак та відповідна ієрархія властивостей (підкласів) щодо: видів інновацій, сфери застосування, інноваційної стратегії, масштабу дії, фази життєвого циклу, часу реалізації, виду ефекту, рівня та міри новизни, темпів виконання, засобу заміщення існуючого аналогу. Саме тому інноваційний процес розглядався в наступних аспектах: як елемент більш складної системи, тобто частина національної інноваційної системи; як цілісний процес зі своєю специфікою щодо визначення місця та ролі результатів інновації в розвитку оборонної промисловості; як сукупність взаємодіючих елементів інновації (технічних, технологічних, кадрових, матеріальних, соціальних, політичних, економічних, ринкових та інших) в часі. Основними завданнями державної інноваційної політики у сфері оборонної промисловості визначено: наукове обґрунтування та реалізація пріоритетів інноваційної діяльності; підвищення конкурентоспроможності вітчизняної продукції; створення і розвиток інноваційної інфраструктури; запровадження офсетних схем у зовнішньоекономічній діяльності, удосконалення державного регулювання у сфері трансферу технологій; забезпечення ефективної взаємодії науки, освіти, виробництва та фінансово-кредитної сфери; здійснення заходів з оновлення матеріально-технічної бази установ та підприємств, стимулювання молоді до участі в реалізації інноваційних проектів та ін. В другому

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ