Філософське осмислення інноваційного потенціалу соціального розвитку, з’ясування його рушійних сил, закономірностей та форм, розкриття яких сприятиме пошуку ресурсів функціонування суспільства. Комунікативні аспекти структуризації соціальної реальності.
Саме такий підхід дає можливість визначити соціальну інновацію як соціокультурний процес, який сприяє закономірної різномасштабної трансформації соціуму, що дозволяє досліджувати його як на рівні особистісних соціально-психологічних процесів, так і на рівні соціальної прагматики, яка стосується проблем особливостей функціонування спільноти та соціальних інституцій. В умовах трансформації українського суспільства теоретичний аналіз інноваційного потенціалу суспільного розвитку, розмаїття його можливостей суттєво повязується з необхідністю пошуку факторів забезпечення усталеності соціального порядку та актуалізації продуктивної новаторської діяльності, спрямованої на впровадження інноваційних моделей подальшого розвитку України. Наукову розробку природи несталості, невизначеності й варіативності шляхів розвитку та його механізмів, конструктивну природу хаосу, його тенденції до упорядкованності було здійснено у працях таких вчених, як І. Розгляд проблеми інноваційного потенціалу соціального розвитку перетинається з дослідженням проблеми мови, яка імпліцитно містить у собі ті чи інші соціальні структури, що існують у межах певної мовної спільноти. Таким чином, вітчизняна і зарубіжна соціально-філософська, культурологічна та історико-філософська думка заклала основи дослідження інноваційного потенціалу соціального розвитку, його важливих окремих аспектів, але до сьогодні не існує цілісного соціально-філософського аналізу інноваційного потенціалу соціального розвитку, що і стало обєктом та предметом дослідження даної дисертації.У першому підрозділі “Еволюція філософських уявлень про соціальні зміни від античності до Нового часу” зясовано, що тогочасні концепції соціальних змін наближуються до виявлення окремих чинників соціального розвитку, але не розглядають його інноваційний потенціал. Соціальні зміни розглядалися як локальні процеси у межах поліса, трактувалися не стільки як створювання дійсно нового, скільки як просто адаптація до мінливих обставин. У добу Середньовіччя значно трансформуються уявлення про соціальні зміни, в них підкреслюється творчий, креаціоністський характер діяльності Бога, що спричинює розгляд соціальних змін з позиції ірраціоналізму. Зроблений аналіз еволюції тогочасних філософських уявлень про соціальні зміни (від античності до Нового часу) свідчить про те, що соціальний розвиток суспільства повязувався з обмеженим колом чинників (природними, теологічними, розвитком науки та іншими), а сама постановка проблеми щодо інноваційного потенціалу соціального розвитку була відсутня. У першому підрозділі “Соціальні інновації: процеси самоорганізації” визначається, що процеси самоорганізації, які відбуваються у суспільстві, зумовлюють створення соціальних структур та спричинюють трансформацію суспільства.
План
2. Основний зміст роботи
Список литературы
1. Сандига О.І. Соціальна творчість: Пітер Бергер, Томас Лукман та Карл Поппер // Філософська думка.-1999.-№5.-С. 151-156.-0,5 др. арк.
2. Сандига О.І. Уявлення про соціальну творчість мислителів античності та середньовіччя // Мультиверсум. Філософський альманах: Зб. наук. праць / Відп. ред. В.В. Лях. Вип. 7. - К.: Укр. Центр духов. культури, 1999. - С. 169-178. - 0,5 др. арк.
3. Сандига О.І. Соціальні інновації: сучасна теоретична ситуація постмодерну // Філософські дослідження. Збірник наукових праць Східноукраїнського національного університету. Випуск 1. - Луганськ, 2000. - С. 103-109. - 0,5 др. арк.
4. Сандыга О.И. Ценности как структурный аспект механизмов социального творчества // Нова парадигма. - 2001. - № 22. - С. 63-69. - 0,5 др. арк.
5. Сандига О.І. Мова як онтологічна передумова соціальної творчості // Мультиверсум. Філософський альманах: Зб. наук. праць / Гол. ред. В.В. Лях. - Вип. 29. - К.: Український центр духовної культури, 2002. - С. 128-136. - 0,5 др. арк.
6. Сандига О.І. Соціальні інновації та процеси самоорганізації в сучасному суспільстві // Мультиверсум. Філософський альманах: Зб. наук. праць / Гол. ред. В.В. Лях. - Вип. 37. - К.: Український центр духовної культури, 2002. - С. 144 -154. - 0,5 др. арк.
7. Сандига О.І. Соціальна творчість та свобода // Матеріали 6-ї Міжнародної науково-практичної конференції “Творчість свободи як свобода творчості”. - Київ: НТУУ “КПІ”, 2001. - С. 143.-144. - 0,1 др. арк.
8. Сандига О.І. Соціальні інновації у контексті проектів раціоналізації світу // Матеріали 7-ї Міжнародної науково-практичної конференції “Творчість врятує світ”. - К.: ІВЦ “Видавництво “Політехніка””, 2003. - С. 254-256. - 0,1 др. арк.
9. Сандига О.І., Клецова С.Я. Трансформаційний потенціал соціальної структури // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції “Україна наукова ‘2003”. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. - С. 18-20. - 0,05 др. арк.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
