Інноваційний потенціал підприємства: оцінка та фінансово-інвестиційне забезпечення розвитку - Автореферат

Складні ринкові перетворення української економіки потребують подолання інноваційної інертності господарських субєктів усіх форм власності шляхом розвитку їх інноваційного потенціалу. Проте механічне перенесення здобутків дослідження ІП економічних систем і окремих галузей на рівень підприємств не завжди можливе, що доводить необхідність формування принципово іншого інструментарію оцінки інноваційного потенціалу підприємства (ІПП) та кардинально відмінних управлінських рішень щодо його розвитку. Різноманітність умов функціонування підприємств, ступінь їх залученості до інноваційного процесу, різні стадії життєвого циклу інновації потребують створення адекватної методологічної концепції фінансово-інвестиційної підтримки розвитку ІПП, що забезпечить посилення конкурентних позицій і зміцнення стратегічної платформи підприємства. Для досягнення зазначеної мети поставлено та вирішено такі завдання: · проведено ретроспективний аналіз виникнення, становлення та розвитку теорії інновацій, уточнено категорійно-понятійний апарат інноваційної сфери (зокрема, запропоновано етимологію економічних категорій «інновація», «інноваційний потенціал» тощо); За виконання дисертаційної роботи було використано такі методи: діалектичний - за здійснення ретроспективного огляду процесів становлення та розвитку теорії інновацій; морфологічний - за розробки типології інновацій та підприємств, залучених до науково-інноваційної сфери; статистичні методи (групування, зіставлення) та методи спостереження і порівняння - під час збору, обробки, компонування інформації для аналізу ІДП алмазно-інструментального виробництва; методи експертних оцінок - за вимірювання вагомості складових елементів ІП для різних груп підприємств; системно-інтеграційний та прогностичний методи - за розробки методики оцінки ІПП та формування теоретико-методологічних засад фінансово-інвестиційного забезпечення його розвитку.У ході дослідження генезису теорії інновацій виокремлено шість етапів її розвитку, в основу такого узагальнення покладено фактор часу та схожість поглядів науковців на сутність економічної категорії «інновація» та визначення її ролі в суспільному житті. Базуючись на необхідності використання динамічного підходу, автор вважає за доцільне розглядати інновацію як комплексний процес, який складається зі створення, розробки, доведення до комерційного використання і розповсюдження нового технічного, організаційного, маркетингового чи будь-якого іншого рішення (новації), що задовільняє певні потреби та призводить до якісних змін у виробництві і (або) сфері послуг. В роботі зроблено висновок щодо доцільності у проведенні такої оцінки використовувати типологію організацій/підприємств, залучених до науково-інноваційної сфери, в основу якої покладено такі класифікаційні ознаки: рівень новизни, тип, технологічні параметри інновацій, переважаючий тип інноваційної стратегії, цільова орієнтація основної діяльності, період функціонування, розмір підприємства/організації, стадія інноваційного процесу, на якій діє підприємство/організація, обсяг виробництва інноваційної продукції та обсяг робочого часу, що витрачається підприємством/організацією на науково-інноваційну діяльність. На нашу думку, інноваційними слід вважати підприємства, що в загальному обсязі виробництва (в грошовому виразі) мають понад 70% інноваційної продукції та витрачають на дослідження і розробки понад 50% робочого часу (з урахуванням коефіцієнта зайнятості фахівців підприємства дослідженнями та розробками). У розділі 3 «Обгрунтування управлінських рішень щодо оцінки та фінансово-інвестиційного забезпечення розвитку інноваційного потенціалу підприємства» наведено методику оцінки ІПП, результати її апробації на підприємствах алмазно-інструментального виробництва, що діють на різних стадіях інноваційного циклу, дано оцінку їх ІП, визначено напрями стратегічної поведінки для розвитку ІПП; надано змістовну характеристику проектів розвитку складових ІПП, виокремлено особливості підготовки та реалізації цих проектів, що дає змогу сформувати механізм відбору проектних рішень і моделей фінансово-інвестиційного забезпечення їх реалізації.У звязку з цим проведено систематизацію еволюції теорії інновації, виокремлено етапи її розвитку та економічні школи з визначенням їхніх особливостей щодо розгляду сутності категорії «інновація» та ролі технологічних змін у суспільному житті. Доведено необідність застосування динамічного підходу до тлумачення категорії «інновація» як комплексного процесу, який складається зі створення, розробки, доведення до комерційного використання і розповсюдження нового технічного, організаційного, маркетингового чи будь-якого іншого рішення (новації), що задовільняє певні потреби та призводить до якісних змін у виробництві і (або) сфері послуг. Розроблена автором типологія таких підприємств дає змогу виявити можливі напрями їх організаційного розвитку, обгрунтувати вибір дезінтеграційної або інтеграційної моделей цього розвитку та форм його фінансово-інвестиційного забезпечення. Н

Основний зміст роботи