Оцінка зарубіжного досвіду інноваційного розвитку регіону, умов його адаптації в реаліях України. Інфраструктурне забезпечення комерціалізації інновацій за допомогою створення у регіоні міжвузівського центру прибутковості науково-дослідної роботи.
Дослідження показали, що в Україні за наявності досить високого інтелектуального потенціалу в державі існує низький рівень попиту на інновації в реальному секторі економіки. Недосконалість українського законодавства щодо інновацій, відсутність чітко налагоджених взаємозвязків у національній інноваційній системі, нерозвиненість регіональної інноваційної системи зумовили необхідність проведення даного дослідження, визначили актуальність теми, мету, завдання та структуру роботи. Досягнення поставленої мети зумовило постановку і вирішення таких завдань: - розвинути суть і зміст понять „інновації”, „інноваційна діяльність”, „інноваційне забезпечення”; У роботі обґрунтовано, що під інновацією слід розуміти прийняття ідеї або способу дій (системи, програми, устрою, процесу, продукту, послуги), які виявляються новими для приймаючого обєкту (регіону, муніципального утворення, підприємства, бізнес-структури). На відміну від існуючих визначень, таке трактування дозволяє віднести до інноваційної діяльності такі процеси у регіоні: освоєння нових ринків збуту; розвиток нових джерел постачання сировини та інших факторів виробництва; розвиток нових форм кадрової роботи, в тому числі способів набору, оцінки, підвищення кваліфікації персоналу; впровадження нових методів і стандартів управління; зміну структур управління; реалізацію нових або зміна стратегічних орієнтирів регіональної економічної політики; використання нових джерел отримання фінансових ресурсів; впровадження нових методів обліку; реалізацію нових форм взаємодії з «факторами» оточення - постачальниками, споживачами, конкурентами, власниками тощо.У дисертації поглиблено теоретико-методологічні засади інноваційного забезпечення розвитку економіки регіону і запропоновано алгоритм визначення величини ефекту від виробництва нової продукції в регіоні з урахуванням ступеня ризику. В сучасних умовах глобалізації, що приводить до кардинальних змін у співвідношенні чинників економічного зростання, основним завданням сталого розвитку регіону є його інноваційне забезпечення, в основі якого інтелектуальні ресурси, інноваційний потенціал, інтелектуальний капітал, процеси трансферту технологій та результатів творчої діяльності у виробництво. Спираючись на аналіз сутності інновацій та різні підходи до їх класифікацій, виділено наступні основні групи інновацій, що різняться за такими ознаками: сферою застосування (науково-технічні, організаційно-економічні і соціально-культурні інновації); характером потреб, що задовольняються, (інновації, які створюють нові потреби та розвивають існуючі); предметом і сферою застосування (інновації-продукти, інновації-процеси, інновації-сервіс, інновації-ринки); технологічними парадигмами, що використовуються в інновації; ступенем радикальності (базові, системні, зростаючі); інтенсивністю (глибиною) інноваційних змін, що вносяться (інновації, які орієнтовані на: регенерування первинних властивостей, кількісні зміни, адаптивні зміни, новий варіант, нове покоління, новий вид, новий рід техніки); ринковим впровадженням продуктово-технологічних інновацій; причинами виникнення (стратегічні та реактивні (адаптивні)); ступенем новизни; характером впливу на ринково-технологічні можливості фірми (архітектурні, революційні, нішеутворюючі, регулярні); масштабами розповсюдження (що застосовуються в одній галузі і у всіх або багатьох галузях); місцем та роллю в процесі виробництва (основні і доповнюючі); значимістю; спрямованістю впливу на процес виробництва та інше. Зясовано, що державне регулювання інноваційної діяльності здійснюється шляхом: визначення і підтримки пріоритетних напрямів інноваційної діяльності державного, галузевого, регіонального і місцевого рівнів; формування і реалізації державних, галузевих, регіональних і місцевих інноваційних програм; створення нормативно-правової бази та економічних механізмів для підтримки і стимулювання інноваційної діяльності; захисту прав та інтересів субєктів інноваційної діяльності; фінансової підтримки виконання інноваційних проектів; стимулювання комерційних банків та інших фінансово-кредитних установ, що кредитують виконання інноваційних проектів; встановлення пільгового оподаткування субєктів інноваційної діяльності; підтримки функціонування і розвитку сучасної інноваційної інфраструктури. Заходами для активізації інноваційно-інвестиційної діяльності в регіонах є: врегулювання Національним банком України переміщення фінансових ресурсів між регіонами шляхом запровадження відповідного нормативу; створення нової ланки банківської системи - спеціалізованих інноваційних банків; заснування Банку розвитку транскордонного співробітництва та Регіонального інвестиційно-інноваційного банку; створення регіональних робочих груп для активізації інноваційно-інвестиційної діяльності, які включатимуть представників регіональних (найбільших у регіоні) банків, органів місцевої влади та самоврядування; створення в регіонах фінансово-інноваційних груп.
Вывод
інноваційний комерціалізація інфраструктурний
У дисертації поглиблено теоретико-методологічні засади інноваційного забезпечення розвитку економіки регіону і запропоновано алгоритм визначення величини ефекту від виробництва нової продукції в регіоні з урахуванням ступеня ризику. Виконана робота дає підстави сформувати висновки теоретичного, методологічного та прикладного характеру.
1. В сучасних умовах глобалізації, що приводить до кардинальних змін у співвідношенні чинників економічного зростання, основним завданням сталого розвитку регіону є його інноваційне забезпечення, в основі якого інтелектуальні ресурси, інноваційний потенціал, інтелектуальний капітал, процеси трансферту технологій та результатів творчої діяльності у виробництво. Виявлення факторів і стимулювання за їх допомогою інноваційних можливостей регіону, ефективне використання наукового та інноваційного потенціалу забезпечать його інтенсивний розвиток, підвищення конкурентоспроможності виробників і якість життя населення.
2. Спираючись на аналіз сутності інновацій та різні підходи до їх класифікацій, виділено наступні основні групи інновацій, що різняться за такими ознаками: сферою застосування (науково-технічні, організаційно-економічні і соціально-культурні інновації); характером потреб, що задовольняються, (інновації, які створюють нові потреби та розвивають існуючі); предметом і сферою застосування (інновації-продукти, інновації-процеси, інновації-сервіс, інновації-ринки); технологічними парадигмами, що використовуються в інновації; ступенем радикальності (базові, системні, зростаючі); інтенсивністю (глибиною) інноваційних змін, що вносяться (інновації, які орієнтовані на: регенерування первинних властивостей, кількісні зміни, адаптивні зміни, новий варіант, нове покоління, новий вид, новий рід техніки); ринковим впровадженням продуктово-технологічних інновацій; причинами виникнення (стратегічні та реактивні (адаптивні)); ступенем новизни; характером впливу на ринково-технологічні можливості фірми (архітектурні, революційні, нішеутворюючі, регулярні); масштабами розповсюдження (що застосовуються в одній галузі і у всіх або багатьох галузях); місцем та роллю в процесі виробництва (основні і доповнюючі); значимістю; спрямованістю впливу на процес виробництва та інше.
3. Зясовано, що державне регулювання інноваційної діяльності здійснюється шляхом: визначення і підтримки пріоритетних напрямів інноваційної діяльності державного, галузевого, регіонального і місцевого рівнів; формування і реалізації державних, галузевих, регіональних і місцевих інноваційних програм; створення нормативно-правової бази та економічних механізмів для підтримки і стимулювання інноваційної діяльності; захисту прав та інтересів субєктів інноваційної діяльності; фінансової підтримки виконання інноваційних проектів; стимулювання комерційних банків та інших фінансово-кредитних установ, що кредитують виконання інноваційних проектів; встановлення пільгового оподаткування субєктів інноваційної діяльності; підтримки функціонування і розвитку сучасної інноваційної інфраструктури.
4. Для забезпечення динамічності сучасних інноваційних процесів необхідна погоджена координація дій всіх учасників інноваційної діяльності: державних органів, науково-технічних товариств, підприємницьких структур, споживачів інноваційної продукції тощо. При цьому основним завданням щодо вирішення проблеми інноваційного розвитку регіону є визначення особливостей формування економічної ефективності розвитку трансформаційних економічних систем з інноваційною складовою, удосконалення методів оцінки економічної, соціальної та екологічної ефективності інновацій.
Заходами для активізації інноваційно-інвестиційної діяльності в регіонах є: врегулювання Національним банком України переміщення фінансових ресурсів між регіонами шляхом запровадження відповідного нормативу; створення нової ланки банківської системи - спеціалізованих інноваційних банків; заснування Банку розвитку транскордонного співробітництва та Регіонального інвестиційно-інноваційного банку; створення регіональних робочих груп для активізації інноваційно-інвестиційної діяльності, які включатимуть представників регіональних (найбільших у регіоні) банків, органів місцевої влади та самоврядування; створення в регіонах фінансово-інноваційних груп.
5. Для активізації розвитку інноваційної інфраструктури у відповідності із завданням розбудови інноваційно-орієнтованої економіки необхідно: вдосконалити механізм державного регулювання процесу розвитку інноваційних структур; зосередити на вищому рівні органів влади вирішення питань про створення умов для їх розвитку і ефективного функціонування, прийняття рішень про створення національних інноваційних структур - спеціальних економічних зон і технополісів; регіоналізувати державну інноваційну політику, зокрема в частині надання повноважень регіональній та міській владам для прийняття остаточних рішень про розвиток інноваційних структур; скоординувати зусилля всіх органів державної влади на підтримку створення в Україні регіональних і технологічних мереж інноваційних структур, на сприяння їх інтеграції в європейську і світову спільноту.
6. Розроблено алгоритм визначення величини ефекту від виробництва нової продукції в регіоні з урахуванням ступеня ризику, що включає в себе механізм виявлення окремих ризиків, коригування величини попередньо встановлених параметрів та можливість проведення точніших розрахунків фінансового ефекту у порівнянні з відомими методами при зміні значної кількості компонентів, що мають імовірнісний характер.
7. Досліджено, що першорядною метою робіт з переводу економіки регіону на інноваційну модель розвитку має стати створення регіональної інноваційної системи (РІС) - організаційно-виробничої, експертно-консультаційної, фінансово-економічної й інформаційної структури. У роботі запропоновано структурно-логічну схему взаємодії учасників інноваційної системи регіону.
Використання теоретико-методологічних положень та практичних рекомендацій щодо інноваційного забезпечення розвитку економіки регіону сприятиме пожвавленню інноваційної активності підприємств у регіоні, підвищення конкурентоспроможності їхньої продукції і виходу на нові ринки збуту продукції.
Список литературы
Струк З.Р. Інноваційний розвиток як запорука конкурентоспроможності економіки України / З. Р. Струк // Вісник Львівської комерційної академії: [Зб. наук. праць]. - Львів: Львівська комерційна академія. - 2004. - Вип. 15. - С.254- 260.
Струк З.Р. Інституційне забезпечення інноваційного розвитку/ З.Р. Струк //Вісник Львівської комерційної академії: [Зб. наук. праць]. - Львів: Львівська комерційна академія. - 2004. - Вип. 17. - С.73-78.
Струк З.Р. Джерела фінансування інноваційних проектів / З.Р. Струк// Науковий вісник Чернівецького торговельно-економічного інституту КНЕУ. - Чернівці: Чернівецький торговельно-економічний інститут КНЕУ.-2004. - Вип. 1. - С.187-190 (0.25д.а.).
Костак З.Р. Інфраструктурне забезпечення інноваційного розвитку: регіональні аспекти / З.Р. Костак// Соц.-ек. пробл. суч. періоду Укр.: Іннов. розв. регіон. суп. с-м.: [Зб.наук.пр.] НАН України Інститут регіональних досліджень; редкол.: Є.І. Бойко. (відп.ред.). - Львів, 2008. - Вип. 5(73) - С.403 - 409.
Костак З.Р. Вплив регіональної інноваційної політики на розвиток економіки регіону / З.Р. Костак // Науковий вісник національного лісотехнічного університету України: [Зб.наук.-техн. праць]. - Львів: Національний лісотехнічний університету країни. - 2009. - Вип. 19.4. - С.171-176.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
