Інноваційна складова професійної діяльності методкабінетів - Дипломная работа

Сучасний етап розвитку освіти в Україні характеризується відходом від тоталітарної уніфікації і стандартизації педагогічного процесу, інтенсивним переосмисленням цінностей, пошуками нового в теорії та практиці навчання і виховання. Темою випускної творчої роботи я обрала дослідження інноваційної складової професійної діяльності методкабінетів ВНЗ 1-2 рівнів акредитації. Актуальність: я вважаю тему даної роботи актуальною у наш час, тому що сьогодні основним фактором успішної підготовки молодшого спеціаліста є наявність висококваліфікованих педагогічних працівників, здатних оволодівати інноваційними освітніми технологіями і впроваджувати їх у навчально-виховний процес.Основу інноваційних процесів в освіті складають дві важливі проблеми педагогіки - проблема вивчення, узагальнення і поширення передового педагогічного досвіду та проблема впровадження досягнень психолого-педагогічної науки в практику. Тобто у кінці ХХ століття та в сьогоденні мають місце процеси осмислення накопиченого людством досвіду, на цій основі - формування нових підходів до сенсу буття, самого способу життя як творчої самореалізації кожної особистості, творчого розвитку та існування суспільства в цілому, в якому інноваційність є однією з найважливіших ознак будь-якої діяльності, утворення, явища тощо. Інновації (італ. innovatione - новина, нововведення) - нові форми організації праці та управління, нові види технологій, які охоплюють не тільки окремі установи та організації, а й різні сфери. Стосовно педагогічного процесу інновація означає введення нового в цілі, зміст, форми і методи навчання та виховання; в організацію спільної діяльності викладача і студента. Якщо раніше інноваційна діяльність обмежувалася використанням рекомендованих зверху нововведень, то сьогодні вона набуває дослідницько-пошукового характеру: викладач обирає нові програми, підручники, використовує нові прийоми і способи педагогічної діяльності. u По-четверте, створилася реальна ситуація конкурентно-здатності закладів освіти, спричинена входженням вищих навчальних закладів у ринкові відносини, створенням нових типів навчальних закладів, у тому числі й недержавних.Зміст науково-методичної роботи визначається метою науково-методичної роботи, а також завданнями, які випливають із аналізу результатів діяльності педагогічного колективу, окремих педагогів, отже для різних навчальних закладів він різний. Що стосується форм організації науково-методичної роботи, то в освіті їх три: індивідуальні, групові та колективні, що взаємодіють, доповнюють одна одну. У статті 55 Закону України "Про освіту" наголошується, що педагогічні та науково-педагогічні працівники мають право на "вільний вибір форм, методів, засобів навчання, виявлення педагогічної ініціативи". У цьому плані особливої актуальності набуває науково-методична робота педагога, яка перш за все реалізується через індивідуальну форму. Результати самоосвіти викладач презентує на кожному її етапі, беручи участь у семінарах, інформуючи на засіданні методичного обєднання циклової комісії, доповідаючи на педагогічних читаннях, науково-практичних конференціях і подібних заходах.Важливо побудувати методичну роботу так, щоб кожен викладач міг найбільш повно розкрити здібності й талант, розкривати ініціативу та творчий пошук, самореалізуватися у професійній діяльності. З метою пошуку нових технологій, форм методичної роботи, які максимально сприятимуть становленню та розвитку професійних компетентностей, викладачам було запропоновано взяти участь у методичному проекті «Педагогічні інновації як результат творчого пошуку педагога». Встановлено, що традиційна форма організації методичної роботи недостатньо стимулює викладачів до пошуково - експериментальної діяльності, а значить, не дає значних результатів у підвищення якості освіти. Якщо розглядати методичний проект як процес, то це система взаємодіючих ресурсів, результатом якої є розвиток професійних, особистісних якостей освітян Процес створення проектів розвиває пізнавальні навички в його учасників, уміння орієнтуватися в інформаційному просторі, використовувати набуті знання на практиці, формує вміння самостійно конструювати власну діяльність.Виражаються в тенденціях накопичення і видозміни ініціатив і нововведень в освітньому просторі; спричиняють певні зміни у сфері освіти. Тому для педагогіки як науки про освіту і навчання, якій протягом довгого періоду часу було притаманним педагогічне новаторство як оновлення освітньої системи, провідним і визначальним критерієм її життєздатності, відповідності соціальним запитам і потребам, конкурентноспроможності є інноваційність. З огляду на те, що місія навчально-виховного процесу полягає у спеціальній підготовці особистості висококваліфікованого фахівця, а вирішальне значення для її досягнення має система науково-методичної роботи, головним завданням функціонування цієї системи є забезпечення умов систематизації колективної й індивідуальної діяльності педагогічних працівників, спрямованих на підвищення рівня їх

Зміст

Вступ

Розділ I. Головні завдання та напрями науково-методичної роботи у вищих навчальних закладах 1-2 рівнів акредитації

1.1 Теоретичні питання інноваційних процесів, поняття «інновації» у педагогіці

1.2 Передовий педагогічний досвід і впровадження досягнень педагогічної науки

Розділ ІІ. Інноваційні підходи до організації науково-методичної роботи у ВНЗ 1-2 рівнів акредитації Торезького регіону (на прикладі роботи Амвросіївського індустріального технікуму)

2.1 Методичний проект - інноваційний підхід до організації науково-методичної роботи в Амвросіївському індустріальному технікумі

Висновки

Список використаних джерел

Додатки