Інноваційна освітня модель підготовки соціальних працівників - Статья

УДК 331.544:364.4 Інноваційна освітня модель підготовки соціальних працівників Innovative Educational Model for Social Workers А.В. Фурман доктор психологічних наук, професор, завідувач кафедри психології та соціальної роботи Тернопільського національного економічного університету (Тернопіль) Анотація Різнобічно охарактеризована авторська освітня модель професійної підготовки фахівців соціальної сфери суспільного виробництва, інноваційність якої стосується кількох аспектів становлення упродовж навчання у ВНЗ компетентних соціальних працівників: виховання в них професійного мислення, розвитку повноцінної соціальної миследіяльності, формування фахової майстерності й освоєння найнеобхідніших форм, способів, засобів та інструментів методологічного мислення. Аргументовані як теоретична довершеність названої моделі, так і її суто прикладна, практико зорієнтована результативність. У діяльності кафедри психології та соціальної роботи Тернопільського національного економічного університету (ТНЕУ) за останнє десятиліття створена й успішно апробована авторська освітня модель підготовки соціальних працівників, котра вигідно відрізняється від наявних вітчизняних і зарубіжних низкою примітних ознак: по-перше, йдеться про виховання фахівця соціогуманітарної сфери суспільства, який не тільки володіє певною системою знань і норм, цінностей і ролей, умінь і навичок, а й першочергово має сформоване, чітко узмістовлене у межах наявного суспільствознавчого знання професійне мислення, котре у рамках обраного фаху дає йому змогу, спираючись на засвоєну знаннєво-компетентнісну базу, успішно справлятися із професійними завданнями і за потреби знаходити оптимальні способи розвязання нагальних проблем ділового повсякдення; по-друге, формується професійна компетентність випускника вказаної спеціальності, перш за все - його високорозвинене і соціально узгоджене мислення у певній ніші чи певному сегменті суспільного виробництва, для якого знання, норми, уміння, цінності та маркери ментального досвіду, з одного боку, є матеріалом для аналітичного, рефлексивного, творчого і діяльного опрацювання в конкретних трудових ситуаціях повсякдення, з іншого - змістом для ситуаційної актуалізації цього матеріалу у взаємозалежних інтенційних полях свідомості та самосвідомості даного фахівця як особистості, що перетворює його (матеріал) на засоби, методи і навіть інструменти ефективного зреалізування фахової миследіяльності; по-третє, систематично організовується освітньо-зорієнтована соціальна миследіяльність студентів спеціальності від першого курсу до пятого, що уможливлює сформованість професійного мислення на двох рівнях: а)в аспекті його еталонної спеціалізації як окремого - соціального - мислення, що актуалізується і функціонує у жорстких рамках того чи іншого упредметнення (головного предмета базової науки чи наукової дисципліни, за якою відбувалася спеціалізація), і б) у контексті формування й утвердженні методологічного мислення як нової універсальної форми мислення, що, на думку Г.П. Щедровицького, організована у самостійну сферу миследіяльності (МД) і рефлексивно (у т.ч. й дослідницьки) охоплює всі його форми і типи... Так, скажімо, два томи наукових праць молодих учених, що підготовлені лише у 2014 р. [4] - це і є продукти освітньої діяльності студентів юридичного факультету ТНЕУ зі спеціальностей Соціальна робота і Правознавство. У своїй центральній ланці названий підхід ґрунтується на організаційно-діяльнісній моделі проблемно-діалогічної миследіяльності, що охоплює довершену наступність чотирьох поясів або зон: а) ситуаційно організованого соціального миследіяння окремої групи (навчальної, професійної, родинної тощо), яке зумовлене конкретними проблемними ситуаціями та різноманіттям предметних позицій і смислових полів учасників ділової взаємодії; проблемно-полілогічний вектор вирощування професійного мислення студентів, а відтак і фізичний та психологічний часопростір продуктивної освітньої співпраці завжди задає й спрямовує викладач у формах дискусії, круглого столу, мозкового штурму, оргдіяльнісної гри та ін.; б)думки-інтенції кожного учасника професійно зорієнтованої освітньої діяльності, котра зовні стимулює його до активізації власного позиціювання і визначення у дискусії чи суперечці й водночас внутрішньо спонукає до актуалізації власних інтелектуальних, соціальних, екзистенційних та психодуховних ресурсів для самоплекання думок-образів і думок-висловлювань; в)виголошення думок-комунікацій як реальне позиціювання кожним учасником поліфонічної і поліпарадигмальної позиції, котра насамперед відображається і закріплюється у словесних текстах, живе за принципами полілога, суперечностей, конфліктів і проблем; д) чистого мислення та його продуктів, яке розгортається у невербальних схемах, формулах, графіках, таблицях, картах, діаграмах, що можуть прочитуватися і використовуватися у процесах аналізованого мислення або як знакові форми, що зображають ідеальні обєкти та ідеалізовані мисленнєві процедури, або як самі ці ідеальні обєкти -