Інноваційна діяльність у сільському господарстві - Автореферат

Ряд аспектів стратегії інноваційного розвитку сільського господарства поки що принципово не визначено, зокрема механізми стимулювання та державної підтримки інноваційної діяльності, розширення комерційних можливостей фінансування інноваційних розробок і венчурного підприємництва, поглиблення інформаційних та економічних взаємозвязків між наукою й виробництвом у процесі використання інтелектуальної власності. Окремі аспекти, повязані з розробкою та реалізацією стратегії інноваційної діяльності, її інвестиційного та ресурсного забезпечення, а також інформування сільськогосподарських товаровиробників щодо новітніх розробок сільськогосподарської науки і використання інтелектуальної власності в аграрній сфері, досліджували такі вітчизняні вчені, як А.Ф. Проте ряд аспектів стратегії та практики активізації інноваційної діяльності у сільському господарстві в період становлення ринкової економіки залишається недостатньо вивченим. Відповідно до поставленої мети передбачено вирішити наступні завдання: - узагальнити теоретичні та методичні засади інноваційної діяльності у сільському господарстві й уточнити зміст основних понять, повязаних із цією діяльністю; Одержали подальший розвиток теоретичні засади інноваційної діяльності, зокрема запропоновано: · розширене визначення поняття “інноваційна діяльність” як - функціонування організаційних структур на кожному етапі інноваційного процесу від створення новацій (здійснення маркетингових досліджень, проведення науково-дослідних і дослідно-конструкторських розробок, їх експериментального освоєння й апробації, оформлення у вигляді звітів, матеріального стимулювання науковців і винахідників, охорони новацій як обєктів інтелектуальної власності) до впровадження у виробництво (перетворення в інновації);Встановлено, що такі поняття, як новація, інновація, інноваційний процес та інноваційна діяльність недостатньо чітко відображаються у нормативно-законодавчих документах України. У звязку з цим запропоновано використовувати розширене визначення поняття “інноваційна діяльність” як - функціонування організаційних структур на кожному етапі інноваційного процесу від створення новацій (здійснення маркетингових досліджень, проведення науково-дослідних і дослідно-конструкторських розробок, їх експериментального освоєння й апробації, оформлення у вигляді звітів, матеріального стимулювання науковців і винахідників, охорони новацій як обєктів інтелектуальної власності) до впровадження у виробництво (перетворення в інновації). Інноваційну діяльність у сільському господарстві запропоновано розглядати на чотирьох етапах: розробка новацій, їх апробація та перевірка, відтворення новацій, а також впровадження їх у виробництво. До основних елементів державної податкової підтримки інноваційної діяльності в зарубіжних країнах належить: відстрочення податкових платежів у разі виникнення додаткових витрат на інноваційні цілі; зменшення податку на суму приросту витрат на інноваційні цілі; звільнення від оподаткування прибутку, отриманого від реалізації інноваційних проектів протягом декількох років; пільгове оподаткування дивідендів, отриманих по акціях фірм, які здійснюють інноваційну діяльність; зниження ставок податку на прибуток з метою спрямовування резервних коштів на замовленні державою та спільні науково-дослідні й дослідно-конструкторські розробки; надання пільг по проектах, що виконуються за пріоритетними програмами; зменшення прибутку, що підлягає оподаткуванню, на суму вартості приладів й устаткування, переданих вищим навчальним закладам, НДІ та іншим інноваційним організаціям; вирахування з прибутку до оподаткування внесків до благодійних фондів, діяльність яких повязана з фінансуванням інновацій; зарахування частини податку з прибутку інноваційної організації на спеціальні рахунки з подальшим використанням на інноваційні цілі. У другому розділі “Аналіз сучасного стану та напрямів інноваційної діяльності в сільському господарстві” проаналізовано організаційно-правові й економічні умови інноваційної діяльності у сільському господарстві та встановлено, що в Україні відбувається поступове формування законодавчої бази з метою регулювання інноваційної діяльності.У наукових дослідженнях та практиці доцільно використовувати запропоноване визначення цього поняття як функціонування організаційних структур на кожному етапі інноваційного процесу від створення новацій (здійснення маркетингових досліджень, проведення науково-дослідних і дослідно-конструкторських розробок, їх експериментального освоєння й апробації, оформлення у вигляді звітів, матеріального стимулювання науковців і винахідників, охорони новацій як обєктів інтелектуальної власності) до впровадження у виробництво (перетворення в інновації). У світовій практиці інноваційна діяльність підтримується державою переважно шляхом запровадження податкових пільг, зокрема: відстрочення податкових платежів у разі виникнення додаткових витрат на інноваційні цілі; зменшення податку на суму приросту витрат на інноваційні цілі; звільнення від оподаткув

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ