На підставі спадщини українських мислителів 60-х рр. ХІХ ст. - 70-х рр. ХХ ст. осмислення суперечностей й закономірностей інноваційних виражень історичної пам’яті стосовно ідеї Бога з погляду структури людини, світобудови та ідеї взаємодії добра-зла.
Утруднює дослідження й недостатність термінологічної бази, а тому виникає потреба вводити нові поняття, що сприятимуть утвердженню соборності національного духу, маючи на увазі, зокрема, і багатосотлітні язичницько-християнські контакти. Волошин зосереджується на феноменологізації звязків між фактом історичним й релігійним, зокрема, коли взаємодія добра-зла, світла-темряви ускладнюється, а її критерії уможливлено розкрити тільки з увагою до комплексу суперечностей [див.: 5, с. ХХ ст. осмислити суперечності й закономірності інноваційних виражень історичної памяті стосовно ідеї Бога з погляду структури людини, світобудови та ідеї взаємоодії добра-зла, світла-темряви з погляду корелятивних ситуацій. Тут назване виражено через конкретно історичний простір індивіда-соціума-мирянина, коли мовити про людину як багатовимірне поняття у руслі її духовного покликання, адже вона “має своє значення, якщо сповняє індивідуальне призначення, стає особистістю, образ якої предвічно існує у творчій мислі Божества” [1, с. З цього приводу Орест Новицький розмірковував: “Перед тим, як виникло поклоніння тваринам і перевелось у забобон, уже повинні були існувати поняття про богів, котрі дали підставу для того, а не навпаки (як багато хто вважає), нібито самі поняття у єгиптян про богів сформувалися ще у час, коли вони попередньо обожнювали тварин, як фетишів” [9, с.Отже, є підставі стверджувати, що: 1) історична память виражається у філософсько-релігійних ідеях системно з огляду на свою багато-вимірність; 2) взаємодія методологічних засобів (принципів, моделей, відношень) максимально сприяє інноваційному трактуванню такої памяті; 3) стосовно (між)релігійних комунікацій та міждисциплінарного простору, то вони взаємообумовлю-ються, синхронізуючи свої можливості через сегментність, дотичність, ситуативність; 4) існування суперечностей є закономірним, оскільки сприяють сутнісного вивченню ідей і водночас стають “ключем розуміння” для гармонізації у виниклих процесах, станах; 5) щодо можливих контроверзів у сентенціях мислителів, то таке відбувається, коли недостатньо використовувати методологічні засоби, побічним наслідком чого є стереотипізація позицій в осмисленні феномену історичної памяті.
Вывод
Отже, є підставі стверджувати, що: 1) історична память виражається у філософсько- релігійних ідеях системно з огляду на свою багато- вимірність; 2) взаємодія методологічних засобів (принципів, моделей, відношень) максимально сприяє інноваційному трактуванню такої памяті; 3) стосовно (між)релігійних комунікацій та міждисциплінарного простору, то вони взаємообумовлю- ються, синхронізуючи свої можливості через сегментність, дотичність, ситуативність; 4) існування суперечностей є закономірним, оскільки сприяють сутнісного вивченню ідей і водночас стають “ключем розуміння” для гармонізації у виниклих процесах, станах; 5) щодо можливих контроверзів у сентенціях мислителів, то таке відбувається, коли недостатньо використовувати методологічні засоби, побічним наслідком чого є стереотипізація позицій в осмисленні феномену історичної памяті.
Подальше вивчення теми сприятиме поглибленому розумінню як історичної памяті в обміркованих ідеях, так і актуалізації їх утвердження задля зміцнення соборницького духа української нації серед сучасних глобалізаційних обставин. історичний память бог світобудова
Список литературы
1. Бердяев Н. Социализм, как религия / Николай Бердяев // Вопросы философии и психологии [Москва]. - 1906. - 5(85). - С. 508-545.
2. Богомолець О. В. Специфіка язичницькго світогляду словян в контексті його християнської трансформації / О. В. Богомолець // Гілея: наук вісник: зб. наук. праць / гол. ред. В. М. Вашкевич. - К.: Гілея, 2015. - 99 (№ 8). - С. 251-255.
3. Булгаков Сергей. Трасцендентальная проблема религии // Вопросы философии и психологии [Москва]. - 1914. - 4(124). - С. 580-652.
4. Булгаков Сергей. О тварности // Вопросы философии и психологии [Москва]. - 1915. - 4(129). - С. 293-344.
5. Волошин В. Історичний факт та факт релігійної історії / В. Волошин // Гілея. - 75(8). - 2013. - С. 343-345.
6. Грушевський М. З історії релігійної думки в Україні / Михайло Грушевський. - К.: Освіта, 1993. - 192 с.
7. Іларіон Митр. Дохристиянські вірування українського народу: іст.-реліг. моногр. / Іларіон Митр. - К.: АТ "Обереги”, 1992. - 424 с. - (Факсимільне відтворення за вінніпедзьким виданням 1965-го року).
8. Козлов А. Сознание Бога и знание о Боге. Воспоминание об онтологическом доказательстве бытия Божия / Алексей Козлов // Вопросы философии и психологии [Москва]. - 1895. - 4 (29). - С. 445-460.
9. [Новицький Орест]. Постепенное развитие древних философских учений в связи с развитием языческих верований. Соч[инение] Ор[еста] Новицкого: в 4 ч. / [вступ. стаття автора без підпису на с. V-ХІІ] / [Орест Новицький]. - К.: В Университетской типографии, 1860. - Ч. І: Религия и философия Древнего Востока. - XV с. 326 с.
10. [Сліпий Иосиф]. Різдвяний привіт Верховного Архиєпископа Кард[инала] Кир Йосифа // Благовісник [Рим]. - 1967. - 1-2. - С. 9-13.
11. [Сліпий Йосиф. Різдвяний привіт Верховного Архиєпископа Кард[инала] Кир Йосифа // Благовісник [Рим]. - 1968. - 1-4. - С. 3-5.
12. [Сліпий Йосиф]. Послання Верховного Архиєпископа Кир Йосифа з нагоди Різдва / Йосиф Сліпий // Благовісник. - [Рим], 1969. - 1-4. - С. 11-15. 13. [Сліпий Йосиф]. Послання з нагоди Різдва Верховного Архиєпископа / [Йосиф Сліпий] // Благовісник. - [Рим], 1970. - 1-4. - C. 3-6.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
