Інноваційна діяльність як обєкт управління. Організаційні структури управління інноваційною діяльністю. Планування, організування та стимулювання інноваційної діяльності, реалізація інноваційних проектів. Діяльність менеджерів в інноваційній сфері.
Міністерство освіти і науки України Київський національний університет будівництва і архітектури Інститут післядипломної освіти Контрольна робота на тему: «Інновації в управлінській діяльності» Виконав: Студент групи М0-11-02 Грінь В.В. Перевірив: доц. Кубeновін Р.А. Київ 2013 Зміст Вступ 1. Інноваційна діяльність як обєкт управління 2. Організаційні структури управління інноваційною діяльністю 3. Менеджери в інноваційній сфері Висновки Використана література Вступ У сучасній ринковій економіці інновації покликані не тільки задовольняти потреби користувачів у нових або удосконалених товарах чи послугах, але також забезпечувати підвищення ефективності кожної окремої сфери діяльності, неперервне оновлення та в цілому постійне економічне зростання держави. Вперше визначення категорії «інновація» було запропоновано у 1911 р. австрійським вченим Й.А. Шумпетером. У своїй праці «Теорія економічного розвитку» він узагальнив дослідження різних науковців та запропонував п’ять видів нових комбінацій категорії «інновація». Характерною рисою сучасності є інтенсивне зростання інноваційної активності на міжнародному рівні: збільшуються державні витрати на науково-дослідні розробки, змінюються системи освіти і професійної підготовки спеціалістів, створюються нові наукомісткі галузі виробництва, формуються національні інноваційні системи; осягаються процеси введення і поширення інновацій - як вони працюють і як змусити їх працювати краще. Отже, інноваційні процеси охоплюють усі зміни, що відбуваються на планеті внаслідок людської діяльності. Надзвичайно велика вигода провідних фірм від інноваційної діяльності обумовлена тим, що вони під гаслом експорту новітніх технологій насправді передають тільки не дуже ефективні та застарілі технології. Інноваційна діяльність як обєкт управління Управління інноваційним процесом - невідємна складова діяльності сучасного підприємства, що охоплює планування, організування та стимулювання інноваційної діяльності, реалізацію інноваційних проектів, розрахованих на отримання конкурентних переваг і зміцнення ринкових позицій підприємства. Теоретичні засади управління інноваційним розвитком підприємства Визначено обєктивну необхідність управління інноваційним розвитком підприємства. Представлено етимологічний, синтаксичний та лексичний аналіз сполучення «інноваційний розвиток». Визначено процесний, соціальний, технологічний, ринковий та стратегічний контексти подання інноваційного розвитку підприємства у дослідженнях вітчизняних вчених. Така ситуація, безсумнівно, призведе вітчизняні підприємства та економіку в цілому до «регресивного розвитку», на який зазначав І.О. Галиця.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
