Низькоінтенсивні електромагнітні випромінювання в діапазоні надвисоких частот як фактор модифікації радіостійкості рослинних клітин - Автореферат

Протягом тривалого часу вивчається модифікуюча дія чинників фізичної та хімічної природи і внаслідок цих досліджень окреслилась перспективність використання в якості модифікуючого агента електромагнітних випромінювань надвисокої частоти (ЕМВ НВЧ) низької інтенсивності [Григорьев, 1982, 1983]. випромінювання рослина іонізуючий Однак, показники руху цитоплазми не використовувались для зясування механізмів впливу на клітини ЕМВ НВЧ та його комбінованої дії з іонізуючою радіацією, хоча, на нашу думку, спостереження над циклозом може бути корисним для розкриття процесів, повязаних з впливом випромінювань електромагнітної природи на живі організми, модифікацією радіобіологічних реакцій диференційованих клітин та причини їх високої радіостійкості. Метою роботи було дослідити радіомодифікуючий вплив електромагнітного випромінювання надвисоких частот низької інтенсивності на диференційовані рослинні клітини за критеріями виживаності та швидкості руху цитоплазми. Перед нами стояли такі задачі: дослідити радіобіологічні аспекти руху цитоплазми, як інтегративного показника функціональних станів рослинної клітини; встановити, яким чином ЕМВ НВЧ в різних режимах опромінення впливає на швидкість руху цитоплазми; оцінити ефект комбінованої дії гострого гамма-опромінення та ЕМВ НВЧ, співставленням з ефектами впливу кожного з цих типів випромінення окремо; розкрити можливі механізми взаємодії ЕМВ НВЧ та гамма-випромінювання на клітину, дослідити радіомодифікуючий вплив ЕМВ НВЧ на клітини меристеми коренів гороху за променевого ураження при різних послідовностях застосування модифікатора. Дисертантом самостійно виконаний весь викладений в дисертації обєм експериментів по вивченню комбінованого впливу іонізуючого випромінювання та електромагнітного випромінювання низької інтенсивності на швидкість руху цитоплазми, проведено аналіз отриманих даних та сформульовано висновки щодо можливих механізмів цього впливу.Іонізуюче випромінення в діапазоні доз від 25 до 100 Гр викликає нелінійні коливання швидкості руху цитоплазми, а в діапазоні від 100 до 4600 Гр - спричиняє вповільнення руху цитоплазми, що вказує на істотну радіостійкість цього процесу. Електромагнітне випромінювання надвисокої частоти низької інтенсивності в режимі неперервного спектру достовірно підвищує швидкість руху цитоплазми і викликає нелінійні коливання цього показника в динаміці. Експериментально отримана частотна характеристика впливу електромагнітного випромінювання надвисокої частоти низької інтенсивності вказує на відсутність достовірних змін швидкості руху цитоплазми на певній фіксованій частоті, що свідчить про відсутність ефекту резонансу. Показано, що зміни швидкості руху цитоплазми під впливом як електромагнітного випромінювання надвисокої частоти низької інтенсивності так і іонізуючої радіації залежать від стану проникності потенціалзалежних кальцієвих каналів клітинних мембран, що довели експерименти з використанням верапамілу. На прикладі меристеми коренів гороху вперше показано, що в залежності від послідовності впливу електромагнітне випромінювання надвисокої частоти може виступати як сенсибілізуючий так і радіопротекторний модифікатор радіаційного ураження.