Аналіз забезпечення необхідними послугами територій в їх асортименті та в розрізі регіонів України. Диференціація регіонів України за рівнем забезпечення, якості та асортименту пропонованих послуг населенню. Напрямки розвитку інфраструктури села.
Як вихідний момент дослідження спочатку задекларуємо беззаперечний факт, що станом на 2014 рік в Україні за оцінкою вітчизняної статистики чисельність наявного населення становила 45,425,0 тис. осіб, з них сільського населення - 14,089,6 тис. осіб, або 31% від загальної кількості. Зазначене вказує на відсутність належних передумов для розширеного відтворення робочої сили в сільській місцевості, з одного боку, і підвищення продуктивності праці на селі, з іншого. Протягом 2006-2015 років транспортне сполучення у сільській місцевості було поліпшено у 208-ми населених пунктах; регулярним транспортним сполученням було забезпечено 26,8 тис. сільських населених пунктів (97,5% від загальної кількості), але якість і порядок обслуговування поселень, які формально мали регулярне сполучення, не були задовільними. Зазначені фактори знижують престижність праці й проживання на селі та негативно впливають на трудову зайнятість сільського населення. Погіршення соціально-економічного становища на селі в період ринкових трансформацій призводить до зменшення рівня доступу сільського населення до основних (базових) послуг, в основі якого лежить деградація соціальної інфраструктури села.Результати дослідження показують, що незначні обсяги державних витрат, що спрямовують на фінансування інфраструктурного забезпечення сільських територій, спонукають до пошуку додаткових джерел фінансових ресурсів, якими можуть бути: державні цільові програми та фонди розвитку українського села, пошук наповнення бюджетів сільських і селищних рад, відшкодування з прибутку малого і середнього бізнесу та бізнес-проекти Європейського союзу по облаштуванню сільських територій.
Вывод
Результати дослідження показують, що незначні обсяги державних витрат, що спрямовують на фінансування інфраструктурного забезпечення сільських територій, спонукають до пошуку додаткових джерел фінансових ресурсів, якими можуть бути: державні цільові програми та фонди розвитку українського села, пошук наповнення бюджетів сільських і селищних рад, відшкодування з прибутку малого і середнього бізнесу та бізнес-проекти Європейського союзу по облаштуванню сільських територій.
Список литературы
1. Теорія, політика та практика сільського розвитку / за ред.. д-ра екон. наук, чл.-кор. НАНУ О. М. Бородіної, д-ра екон. наук, чл.-кор. УААН І. В. Прокопи, НАН України; Ін-т екон. та прогнозув., - К., 2014 - 376 с.
2. Дієспров В. С. Сільські території як обєкт організації економічної діяльності /В. С. Дієспров // Економіка АПК. 2014. № 5. С. 56-64.
3. Павлов О. І. Сільські території України: історична трансформація парадигми управління [О. І. Павлов]: Монографія. Одеса: «Астрокрипт», 2006. 360 с.
4. Калетнік Г. М. Стан та перспективи розвитку людського потенціалу України та її регіонів /Г. М. Калетнік, А. Г. Мазур // Економіка. Фінанси. Менеджмент: актуальні питання науки і практики - 2015. № 4. С 7-22.
5. Саблук П. Т. Розвиток сільських територій - запорука відродження аграрної України / П. Т. Саблук // Вісник аграрної науки. 2006. №5. С. 21-23.
6. Свиноус І. В. Економічні аспекти функціонування особистих селянських господарств: Монографія. К.: ТОВ «Аграр Медія Груп»: 2010. 414c.
7. Юрчишин В. Сільські території як системо утворюючі фактори розвитку аграрного сектора економіки /В. Юрчишин //Економіка АПК. 2005. №3. С. 3-10.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
