Інфраструктурне забезпечення ефективного функціонування сільськогосподарських підприємств - Автореферат

В сучасних умовах інфраструктура виступає важливим фактором інтенсифікації економіки сільського господарства. На сучасному етапі в нових умовах господарювання аграрне виробництво та його інфраструктура функціонують в агресивному конкурентному середовищі, в умовах різновекторності їх мотиваційної поведінки, що зумовлює проблему забезпечення ефективності взаємодії виробничої сфери та галузей інфраструктури. Актуальним, з практичної точки зору, є впровадження організаційно-економічних механізмів інфраструктурного забезпечення ефективного функціонування аграрних підприємств на перспективу, що визначило необхідність проведення дисертаційного дослідження. Дисертаційне дослідження здійснювалося відповідно до плану науково-дослідних робіт Подільського державного аграрно-технічного університету за темою: „Інфраструктурне забезпечення ефективного функціонування сільськогосподарських підприємств” (номер державної реєстрації 0110U005065), де автором розроблено теоретичні, науково-прикладні засади та економічний механізм формування й функціонування інфраструктури сільськогосподарського виробництва та її впливу на ефективність господарської діяльності аграрних підприємств. · розробити організаційно-економічний механізм інфраструктурного забезпечення ефективного функціонування сільськогосподарських підприємств.У першому розділі - „Теоретичні основи інфраструктурного забезпечення діяльності сільськогосподарських підприємств” - сформульовано суть і значення інфраструктури в аграрному секторі, окреслено методологічні аспекти дослідження процесу формування обєкту дослідження. Визначено, що інфраструктура, будучи частиною АПК, забезпечує взаємозвязок усіх частин комплексу, обумовлюючи його організацію та забезпечуючи його функціонування як цілого. На основі всебічного аналізу та критичного узагальнення існуючої термінології визначено, що ефективне функціонування виробництва залежить від різних видів обслуговування, тому стосовно сільськогосподарського виробництва інфраструктура це сукупність підприємств, установ та служб, які, виконуючи специфічні для кожного функції, не обмежуються лише обслуговуванням сільськогосподарських підприємств, а й забезпечують розвиток сільських територій в межах сільськогосподарського землекористування. Особливістю становлення інфраструктури в аграрному секторі є те, що, з одного боку, виникнення її галузей є наслідком подальшого поглиблення поділу праці, що виражається у відокремленні від основного виробництва нових галузей і видів діяльності, з іншого все більш відчутною стає тенденція до інтеграції галузей інфраструктури з сільськогосподарським виробництвом. У другому розділі - „Інфраструктурне забезпечення функціонування сільськогосподарських підприємств в сучасних умовах” - наведено характеристику динаміки розвитку взаємовідносин сільськогосподарських підприємств та галузей інфраструктури, визначено вплив обслуговування на ефективність господарської діяльності аграрних товаровиробників.За результатами проведеного дослідження сформовано висновки та пропозиції щодо вдосконалення інфраструктурного забезпечення господарської діяльності сільськогосподарських підприємств та його трансформації в підвищення ефективності аграрного виробництва, а саме: 1. Галузі інфраструктури виступають засобом ефективного використання виробничого потенціалу, забезпечують безперервність потоку сільськогосподарської продукції від виробника до споживача та ліквідацію втрат. Встановлено, що поняття „інфраструктура” в аграрній сфері необхідно трактувати як сукупність підприємств, установ та служб, які, виконуючи специфічні для кожного функції, не обмежуються лише обслуговуванням сільськогосподарських підприємств, а й забезпечують розвиток сільських територій в межах сільськогосподарського землекористування. Головне призначення інфраструктури полягає в забезпеченні цілого комплексу умов і послуг для одержання максимально можливих результатів на всіх стадіях процесу відтворення, створення конкурентного середовища в аграрному секторі економіки, збереженні й розвитку трудового потенціалу населення, створенні сприятливих умов для виробництва матеріальних благ. При проведенні аналізу інфраструктурного забезпечення господарської діяльності сільськогосподарських підприємств Хмельницької області встановлено, що фактори деструктивного впливу на інфраструктурне забезпечення функціонування сільськогосподарських підприємств включають недосконалий механізм взаємодії між виробничими та обслуговуючими підприємствами; неефективну державну регулятивну політику та підтримку аграрного сектора; монополізацію каналів просування продукції від виробника до споживача багаточисельними посередниками.

Основний зміст дисертаційної роботи

За результатами проведеного дослідження сформовано висновки та пропозиції щодо вдосконалення інфраструктурного забезпечення господарської діяльності сільськогосподарських підприємств та його трансформації в підвищення ефективності аграрного виробництва, а саме: 1. Визначено, що результати виробничої діяльності в аграрному секторі залежать від ступеня розвитку обслуговуючих його галузей. Інфраструктура виступає як фактор інтенсифікації економіки, в цілому, й сільського господарства, зокрема. Галузі інфраструктури виступають засобом ефективного використання виробничого потенціалу, забезпечують безперервність потоку сільськогосподарської продукції від виробника до споживача та ліквідацію втрат. Управління розвитком інфраструктури є важливою стороною загальної проблеми управління ефективністю виробництва.

2. Встановлено, що поняття „інфраструктура” в аграрній сфері необхідно трактувати як сукупність підприємств, установ та служб, які, виконуючи специфічні для кожного функції, не обмежуються лише обслуговуванням сільськогосподарських підприємств, а й забезпечують розвиток сільських територій в межах сільськогосподарського землекористування. Специфіка формування й функціонування галузей інфраструктури сільського господарства значною мірою обумовлена рядом його природних особливостей: процес виробництва в ньому повязаний із землею й витрачена тут праця спрямована на регулювання природних процесів із виробництва споживчих вартостей. Головне призначення інфраструктури полягає в забезпеченні цілого комплексу умов і послуг для одержання максимально можливих результатів на всіх стадіях процесу відтворення, створення конкурентного середовища в аграрному секторі економіки, збереженні й розвитку трудового потенціалу населення, створенні сприятливих умов для виробництва матеріальних благ.

3. При проведенні аналізу інфраструктурного забезпечення господарської діяльності сільськогосподарських підприємств Хмельницької області встановлено, що фактори деструктивного впливу на інфраструктурне забезпечення функціонування сільськогосподарських підприємств включають недосконалий механізм взаємодії між виробничими та обслуговуючими підприємствами; неефективну державну регулятивну політику та підтримку аграрного сектора; монополізацію каналів просування продукції від виробника до споживача багаточисельними посередниками. Вказані фактори знижують можливості сільськогосподарських товаровиробників для зростання ефективності господарської діяльності.

4. Встановлено, що організаційні структури, які здійснюють обслуговування аграрного сектора, перебувають під впливом усталеного в минулому монополізму щодо споживача послуг - сільськогосподарських підприємств. В результаті таких відносин посилюється диспаритет цін на матеріально-технічні ресурси та послуги, вони зростають швидшими темпами, ніж ціни на сільськогосподарську продукцію. При цьому порушується функція ринкового механізму „попит-пропозиція”, коли сільськогосподарські товаровиробники не в змозі освоїти ринок матеріально-технічних ресурсів, а вітчизняні виробники поступово його втрачають через неможливість вистояти в конкурентній боротьбі із зарубіжними аналогами. Існуючий ринок матеріально-технічних засобів для села не враховує купівельну спроможність аграрників, а зорієнтований лише на прибутковість.

5. Для визначення впливу інфраструктурного обслуговування на ефективність діяльності сільськогосподарських підприємств доцільно застосовувати методичний підхід, суть якого полягає у використанні кореляційно-регресійного аналізу для встановлення прямого та опосередкованого впливу різних видів обслуговування на показники ефективності господарювання. При цьому слід враховувати, що агрохімічне, селекційне, племінне, ветеринарне обслуговування здійснюють прямий вплив на формування показників ефективності господарської діяльності, а інші - опосередкований.

6. Обґрунтовано, що для поліпшення інфраструктурного обслуговування сільськогосподарських підприємств доцільним буде створення багатофункціональних сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів як неприбуткових організацій, що покликані здійснювати не лише комплексне обслуговування їх діяльності (сервісне, постачальницьке, заготівельно-збутове), а й забезпечувати переробку сільськогосподарської сировини. Основна мета вдосконалення взаємодії сільськогосподарських товаровиробників з обслуговуючими підприємствами - оптимізація функцій управління інфраструктурним забезпеченням та поліпшення обслуговування сільськогосподарських підприємств. Завдяки створенню кооперативу сільськогосподарські товаровиробники можуть покращити своє становище на ринку, отримати прямий доступ до споживачів продукції та виробників матеріально-технічних засобів, посилити свою ринкову позицію, що дозволить їм відстоювати свої інтереси перед комерційними фірмами та переробними підприємствами.

7. Для підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва необхідною є реалізація можливостей зростання результатів господарської діяльності аграрних товаровиробників за рахунок поліпшення інфраструктурного обслуговування, зростання рівня використання послуг. Встановлено, що за рахунок поліпшення агрохімічного обслуговування аграрні підприємства Хмельницької області можуть додатково одержати озимої пшениці - 188,8 тис т., кукурудзи на зерно - 129,3 тис. т., цукрових буряків - 84,7 тис. т., овочів - 2,9 тис. т. на загальну суму 303,8 млн. грн. За рахунок поліпшення племінного обслуговування можна додатково отримати 55,5 тис. т. молока, 20,7 т. приросту ВРХ, 3102 гол. телят, 94336 гол. поросят. При цьому в аграрних підприємствах досліджуваного регіону прибуток може скласти 294,3 млн. грн. (в 3,6 рази більше), а рівень рентабельності сільськогосподарської продукції - 24,3 % проти 4,4 % у звітному 2009 р.

8. Для ефективної взаємодії сільськогосподарських підприємств та інфраструктури доцільним є формування організаційно-економічного механізму інфраструктурного забезпечення ефективного функціонування сільськогосподарських підприємств, побудованого на принципах системності, суть якого полягає у спільній взаємодії сукупності організаційних і економічних важелів зовнішнього та внутрішнього середовища для координації діяльності аграрних товаровиробників. Відносини виробництва, розподілу та обігу розглядаються при цьому як замкнута система взаємодії сільськогосподарських підприємств та інфраструктури, що має відображати дію різних учасників за єдиним принципом співробітництва на кооперативній основі, внаслідок яких забезпечується безперервний розвиток аграрного виробництва.

У наукових фахових виданнях: 1. Чорнобай Л.М. Управління соціальною сферою села в умовах ринкових перетворень / Л.М. Чорнобай, М.М. Чорнобай // Збірник наукових праць ПДАТУ. Камянець-Подільський, 2004. - Вип. 12, Т. 2 . - С. 245-247.

2. Чорнобай Л.М. Сутність і роль інфраструктури в системі АПК / Л.М. Чорнобай // Збірник наукових праць ПДАТУ. Камянець-Подільський, 2005. - Вип. 13. - С. 380-382.

3. Чорнобай Л.М. Формування, особливості та сучасний стан розвитку соціальної інфраструктури у сільській місцевості Хмельницької області / Л.М. Чорнобай // Вісник Хмельницького національного університету: Економічні науки. Ч. 2, Т. 3. - Хмельницький, 2005. - С. 159-163.

4. Чорнобай Л.М. Суть і роль виробничої інфраструктури в господарській діяльності аграрних формувань / Л.М. Чорнобай // Збірник наукових праць ПДАТУ. Камянець-Подільський, 2006. - Вип. 14, Т. 2 - С. 98-100.

5. Чорнобай Л.М. Матеріальний добробут сільського населення Хмельницької області / Л.М. Чорнобай, М.М. Чорнобай // Збірник наукових праць ПДАТУ. - Камянець-Подільський, 2006. - Вип.14. - С. 262-266.

6. Чорнобай Л.М. Формування і роль інфраструктурних елементів у забезпеченні реалізації сільськогосподарської продукції / Л.М. Чорнобай // Вісник ХНАУ. Серія „Економіка АПК і природокористування”. - Харків, 2006. - Вип. 8 - С. 348-351.

7. Чорнобай Л.М. Суть і роль біржового ринку у реалізації сільськогосподарської продукції / Л.М. Чорнобай // Збірник наукових праць ПДАТУ. - Камянець-Подільський, 2007. - Вип. 15, Т. 2. - С. 37-40.

8. Чорнобай Л.М. Аграрна біржа як основа ринкової інфраструктури / Л.М. Чорнобай, М.М. Чорнобай // Збірник наукових праць ПДАТУ. - Камянець-Подільський, 2009. - Вип. 17. - С. 174-179.

9. Чорнобай Л.М. Регіональні аспекти формування і функціонування виробничої інфраструктури аграрного виробництва / Л.М. Чорнобай, М.М. Чорнобай // Збірник наукових праць ПДАТУ. - Камянець-Подільський, 2009. - Вип.17, Т. 3. - С. 319-322.

10. Чорнобай Л.М. Функціонування племінної служби як складової виробничої інфраструктури сільськогосподарського виробництва / Л.М. Чорнобай // Економіка АПК. - 2010. - № 11. - С. 41-47.

11. Чорнобай Л.М. Особливості функціонування агрохімічної служби як структурного елемента виробничої інфраструктури сільськогосподарського виробництва Хмельницької області / Л.М. Чорнобай, М.М. Чорнобай // Збірник наукових праць Таврійського державного агротехнічного університету: Економічні науки. Вип.10. - Мелітополь: ТДАТУ. - 2010. - С. 401-407.