Інфраструктура соціальної роботи: філософсько-методологічний аналіз - Автореферат

Необхідною передумовою формування соціально-орієнтованого суспільства є розвинене громадянське суспільство, одним із чинників процесу формування якого є соціальна робота, що виступає засобом досягненням життєво важливих параметрів соціально-економічного розвитку суспільства і розглядається як механізм поєднання потреб пересічного громадянина та суспільного виробництва під патронатом держави. Враховуючи сутність і важливість соціальної роботи, - відтворення життєдіяльності людини як єдиного джерела соціального світу і головного субєкта соціального життя, - виникає необхідність теоретичного та методологічного обґрунтування аспекту інфраструктурного забезпечення системи соціальної роботи. Досвід держави щодо планомірного створення як соціальної інфраструктури, так і її підсистеми - інфраструктури соціальної роботи, досліджений і концептуалізований недостатньо повно й вичерпно, тому в нашому дослідженні ставиться завдання проаналізувати й узагальнити найбільш цінний теоретичний і практичний досвід розвитку й функціонування основних компонентів інфраструктури соціальної роботи, які сприяють створенню умов для реалізації потреб представників усіх без винятку верств населення країни. Варто зауважити, що дослідження і розгляд проблем інфраструктури соціальної роботи - це й пошук резервів динамічнішого розвитку демократичної, правової, соціальної держави, до якої прагне Україна. здійснити інструментально-функціональний аналіз інфраструктури соціальної роботи, класифікувавши компоненти та елементи інфраструктури соціальної роботи за різними принципами, проаналізувавши процес управління розвитком інфраструктури соціальної роботи з визначенням шляхів його оптимізації, створивши евристичну модель функціонування інфраструктури соціальної роботи в соціально-орієнтовній державі;У першому підрозділі “Інфраструктура як соціальне явище та поняття” інфраструктуру розглянуто як соціально-економічне явище, здійснено аналіз численних визначень інфраструктури в різних галузях знання - економіці, архітектурі, філософії, соціології, який дозволив зробити висновок про те, що інфраструктура розглядалася дослідниками як матеріальна умова для розміщення і функціонування суспільного виробництва. Аналіз і узагальнення існуючої наукової літератури, присвяченої інфраструктурі, дозволяє зробити висновок про те, що вона (інфраструктура) є комплексом галузей, що надають послуги матеріальному виробництву, забезпечують відтворення шляхів, звязку, транспорту (виробнича інфраструктура), забезпечують економічний обіг у народному господарстві (інфраструктура товарного ринку), надають послуги населенню інформаційного та освітнього змісту (інформаційна та інфраструктура освіти), створюють умови для охорони здоровя людини (інфраструктура охорони здоровя та соціальної роботи) та збереження і відтворення навколишнього природного середовища (екологічна інфраструктура). Логіка дослідження дозволила розглянути соціальну роботу не лише як вид професійної діяльності, а як системне утворення у другому розділі “Теоретичний аналіз проблеми інфраструктурного забезпечення системи соціальної роботи”. тут виявлено специфіку соціальної роботи як виду продуктивної діяльності людини, визначені звязки між компонентами, елементами системи та обґрунтовано необхідність її інфраструктурного забезпечення, розглянуто інфраструктуру соціальної роботи як самостійне явище, що має свою природу, сутність, зміст, форми та провідну функцію, яка полягає у відтворенні сутнісних сил окремої людини і розвитку соціального організму країни. У третьому підрозділі “Філософські характеристики інфраструктури соціальної роботи: природа, сутність, зміст, форма та функції” природа інфраструктури соціальної роботи визнається обєктивованим результатом людської діяльності; її сутністю є інструментальні засоби задоволення соціовітальних потреб кризової людини та процес переробки інформації, речовини та енергії у форму, яка є придатною для засвоєння кризовою людиною; зміст інфраструктури соціальної роботи - це система чи сукупність спеціалізованих компонентів інструментальних засобів задоволення соціовітальних потреб кризової людини або специфічних груп населення, територіальних громад, що вибудовані з урахуванням ментальності, віку, статі, специфічних рис характеру та виду виробничої чи професійної діяльності клієнтів. У першому підрозділі третього розділу “Морфологічний аналіз інфраструктури соціальної роботи” викладено принципи класифікації обєктів інфраструктури соціальної роботи: за масштабом діяльності (топографічний принцип), в залежності від місця, яке займає компонент інфраструктури соціальної роботи у секторі громадянського суспільства, за критерієм підтримки та фінансування, за видами соціальних послуг та соціальної допомоги, відповідно до сфер життєдіяльності людини, типології та віку клієнтів соціальної роботи, за видами фізичних або психічних вад людини, в залежності від змісту проблеми клієнтів, ролі в процесі задоволення потреб кризової людини тощо.