Інфрачервоне неінвазивне лазерне опромінення крові при проведенні ад’ювантної хіміотерапії хворим на рак молочної залози - Автореферат

Вивчити в експерименті властивості ІНЛОК щодо протекції негативних проявів застосування хіміопрепаратів (ХП) (схема CMF) за даними інтегральних поведінкових тестів, біохімічних та деяких показників загального аналізу крові, видового складу і популяційного рівня мікрофлори вмісту кишечнику й колонізаційної резистентності слизової оболонки тонкої і товстої кишок, показників імунітету та неспецифічної резистентності організму тварин і порівняти їх із результатами застосування настоянки ехінацеї пурпурної та ентеросгелю. Дослідити ефективність застосування ІНЛОК при проведенні АХТ (схема CMF) у хворих на РМЗ за оцінкою біохімічних даних крові, лейкоцитарної формули і показників стану системи імунітету та порівняти з аналогічними результатами застосування настоянки ехінацеї пурпурної та ентеросгелю. Вивчити вплив ІНЛОК на видовий склад і популяційний рівень мікрофлори товстої кишки при проведенні АХТ (схема CMF) у хворих на РМЗ та порівняти з результатами застосування настоянки ехінацеї пурпурної та ентеросгелю. Хворих основної групи поділено на 3 підгрупи в залежності від застосування запропонованих засобів профілактики ускладнень: І-а підгрупа - 49 хворих, яким, поряд з основною схемою лікування, застосовано ІНЛОК; ІІ-а підгрупа-14 хворих , які приймали настоянку ехінацеї пурпурну; ІІІ-я підгрупа - 14 хворих , які отримували ентеросгель. Ці зміни характеризуються елімінацією з порожнини та слизової оболонки кишечнику автохтонних облігатних фізіологічно корисних для щурів біфідобактерій - 0 lg КУО/г (у контролі - 8,5±0,1 lg КУО/г), лактобактерій - 0 lg КУО/г (у контролі - 6,9±0,1 lg КУО/г), аеробних спороутворюючих стрептобацил - 0 lg КУО/г (у контролі - 9,5±0,2 lg КУО/г), ентерококів, дефіцитом бактероїдів, пептокока, а також контамінацією порожнини і слизових оболонок умовно патогенними ентеробактеріями (цитробактер - 8,0±0,05 lg КУО/г, у контролі - 0 lg КУО/г; стафілокок - 5,85±0,04 lg КУО/г, у контролі - 0 lg КУО/г) і дріжджоподібними грибами роду Candida - 5,3±0,2 lg КУО/г (у контролі - 0 lg КУО/г).Застосування допоміжних засобів (інфрачервоного неінвазивного лазерного опромінення крові, настоянки ехінацеї пурпурної та ентеросгелю) зменшує токсичний вплив хіміопрепаратів (схема CMF) та нормалізує імунний статус у лабораторних тварин. Комбіноване застосування інфрачервоного неінвазивного лазерного опромінення крові з ентеросгелем та настоянкою ехінацеї пурпурною принципово не відрізняється за ефективністю від самостійного впливу інфрачервоного неінвазивного лазерного опромінення крові на фоні введення лабораторним тваринам хіміопрепаратів за схемою CMF, що вказує на його домінуючу роль. Найбільш ефективним засобом усунення ускладнень адювантної хіміотерапії у хворих на рак молочної залози виявилось інфрачервоне неінвазивне лазерне опромінення крові, яке позитивно впливає на показники неспецифічного імунітету та специфічної імунної відповіді, нормалізує біохімічні показники крові, попереджує розвиток лейкопенії важких ступенів у всіх хворих, що дозволяє провести повний курс АХТ з дотриманням необхідних доз хіміопрепаратів та строків лікування. Настоянка ехінацеї пурпурна сприяє покращенню показників імунітету (збільшується відносна кількість Т-активних лімфоцитів, нормалізується відносна та абсолютна кількість В-лімфоцитів, а також концентрація імуноглобулінів основних класів, збільшується кількість 0-лімфоцитів, та компонентів С3 і С4 системи комплементу), попереджує розвиток лейкопенії та нормалізує біохімічні показники крові у хворих на рак молочної залози при проведенні адювантної хіміотерапії. Застосування інфрачервоного неінвазивного лазерного опромінення крові при проведенні адювантної хіміотерапії у хворих на рак молочної залози за схемою CMF запобігає формуванню дисбактеріозу IV ступеня, у 1,2 разу зменшує дисбактеріоз ІІІ ступеня; зберігає нормофлору у 22,45 % хворих (у контролі - 0 %) за рахунок зростання видового складу та популяційного рівня автохтонних облігатних анаеробних (біфідобактерій, лактобактерій) та аеробних (ентерококів) бактерій, часткової елімінації та зниження популяційного рівня патогенних ешерихій, а також умовно патогенних ентеробактерій, стафілококів, пептококів, пептострептококів, превотели, дріжджоподібних грибів роду Candida.

Застосування допоміжних засобів (інфрачервоного неінвазивного лазерного опромінення крові, настоянки ехінацеї пурпурної та ентеросгелю) зменшує токсичний вплив хіміопрепаратів (схема CMF) та нормалізує імунний статус у лабораторних тварин. За ефективністю вказані засоби складають наступний ряд: інфрачервоне лазерне опромінення > настоянка ехінацеї пурпурна > ентеросгель.

Комбіноване застосування інфрачервоного неінвазивного лазерного опромінення крові з ентеросгелем та настоянкою ехінацеї пурпурною принципово не відрізняється за ефективністю від самостійного впливу інфрачервоного неінвазивного лазерного опромінення крові на фоні введення лабораторним тваринам хіміопрепаратів за схемою CMF, що вказує на його домінуючу роль.

Найбільш ефективним засобом усунення ускладнень адювантної хіміотерапії у хворих на рак молочної залози виявилось інфрачервоне неінвазивне лазерне опромінення крові, яке позитивно впливає на показники неспецифічного імунітету та специфічної імунної відповіді, нормалізує біохімічні показники крові, попереджує розвиток лейкопенії важких ступенів у всіх хворих, що дозволяє провести повний курс АХТ з дотриманням необхідних доз хіміопрепаратів та строків лікування.

Настоянка ехінацеї пурпурна сприяє покращенню показників імунітету (збільшується відносна кількість Т-активних лімфоцитів, нормалізується відносна та абсолютна кількість В-лімфоцитів, а також концентрація імуноглобулінів основних класів, збільшується кількість 0-лімфоцитів, та компонентів С3 і С4 системи комплементу), попереджує розвиток лейкопенії та нормалізує біохімічні показники крові у хворих на рак молочної залози при проведенні адювантної хіміотерапії. Однак спостерігається менший терапевтичний ефект, ніж при використанні інфрачервоного неінвазивного лазерного опромінення крові.

Призначення ентеросгелю хворим на рак молочної залози на фоні адювантної хіміотерапії за схемою CMF виявило менш виразний клінічний ефект, ніж лазеротерапія. Однак, ентеросгель краще за інші засоби усуває прояви диспептичного синдрому (відсутні блювання та діарея) та нормалізує деякі біохімічні та імунологічні показники крові.

Застосування інфрачервоного неінвазивного лазерного опромінення крові при проведенні адювантної хіміотерапії у хворих на рак молочної залози за схемою CMF запобігає формуванню дисбактеріозу IV ступеня, у 1,2 разу зменшує дисбактеріоз ІІІ ступеня; зберігає нормофлору у 22,45 % хворих (у контролі - 0 %) за рахунок зростання видового складу та популяційного рівня автохтонних облігатних анаеробних (біфідобактерій, лактобактерій) та аеробних (ентерококів) бактерій, часткової елімінації та зниження популяційного рівня патогенних ешерихій, а також умовно патогенних ентеробактерій, стафілококів, пептококів, пептострептококів, превотели, дріжджоподібних грибів роду Candida. Настоянка ехінацеї пурпурна та ентеросгель неспроможні попереджувати формування кишкового дисбактеріозу під впливом хіміопрепаратів.

Практичні рекомендації

У хворих на рак молочної залози з метою зменшення ускладнень адювантної хіміотерапії за схемою CMF доцільно застосовувати інфрачервоне неінвазивне лазерне опромінення крові у дозі 0,005-0,01 Дж/см2, частота 80 Гц, при довжині хвилі 0,89 мкм, в імпульсному режимі (100 нс) у 1-3-5-7-8-9-11 дні від початку кожного курсу АХТ.

З метою профілактики ускладнень перший курс лазеротерапії (7 сеансів) доцільно провести одразу після операції, використовуючи мінімальну дозу опромінення. З кожним наступним курсом адювантної хіміотерапії разову дозу інфрачервоного лазерного опромінення необхідно поступово підвищувати в межах вказаної ширини терапевтичного коридору.

При виникненні ускладнень (лейкопенія) під час проведення адювантної хіміотерапії лазеротерапію слід проводити кожний день максимальними дозами (0,01 Дж/см2), впродовж усього періоду відповідного курсу.

Застосування лазеротерапії при проведенні адювантної хіміотерапії доцільно комбінувати з проведенням ентеральної детоксикації ентеросгелем що веде до зменшення проявів диспептичного синдрому, всмоктування бактеріальних токсинів, продуктів розпаду білків та ін.

При проведенні перших курсів адювантної хіміотерапії можна обмежитись призначенням настоянки ехінацеї пурпурної. При проведенні послідуючих курсів доцільно переходити на застосування інфрачервоного неінвазивного лазерного опромінення крові разом з проведенням ентеральної детоксикації ентеросгелем. інфрачервоний хіміопрепарат імуномодулятор ентеросгель

1. Сенютович Р.В., Станкевич В.В., Сидорчук І.Й., Пішак В.П. Імунотерапія та детоксикація раку. - Чернівці: Місто, 2000. -140 с. (Проводив експериментальні та клінічні дослідження, обробляв та аналізував отримані результати, писав частину монографії щодо раку молочної залози).

2. Станкевич В.В. Ускладнення хіміотерапії у хворих на рак молочної залози // Галицький лікарський вісник. -1998. -Т. 2, №2. -С. 96-97.

3. Станкевич В.В., Харюк Т.Г., Сенютович Р.В., Чумак Д.А., Гусак В.В., Яценко С.М. Застосування лазерного опромінення крові в онкології // Буковинський медичний вісник. -1998. -№3-4. -С. 180-187 (Проводив огляд та аналіз літератури, писав та готував до друку статтю).

4. Станкевич В.В., Харюк Т.Г., Сенютович Р.В. Гормональні фактори ризику раку молочної залози // Буковинський медичний вісник. -1999. -№1. -С. 210-212 (Проводив огляд та аналіз літератури, писав та готував до друку статтю).

5. Станкевич В.В. Застосування водно-спиртового розчину настоянки ехінацеї при проведенні адювантної хіміотерапії раку молочної залози // Галицький лікарський вісник. -1999. -Т. 6, №2. -С. 66-69.

Размещено на .ru