Інформаційно-пресова діяльність центральної ради та українських урядів 1917-1920 рр. - Автореферат

Актуальність теми зумовлюється кількома чинниками: її недослідженістю; постійним і тривким інтересом як з боку істориків, так і з боку громадськості, читацького загалу до історії нашої держави, а до періоду 1917-1920 рр. Зокрема; можливістю зробити повний порівняльний аналіз інформаційно-пресової діяльності і політики українських урядів 1917-1920 рр. І зясувати сучасний зміст цієї політики. Важливим чинником є й те, що у порушеній темі дисертаційного дослідження сконцентровані не лише проблеми чисто історико-пресознавчої науки, а й цілої низки суміжних наук - історії, політології, соціальної психології, у ній перетинаються проблеми наукові з проблемами суто практичними - духовними, соціальними, націотворчими. Дисертаційна робота повязана з розроблюваною на факультеті журналістики імені Івана Франка науковою програмою “Українська журналістика у міжнародному контексті: історичний та теоретичний аспекти” та дослідженням “Соціально-політичні і теоретичні аспекти української періодики”, що його розробляє кафедра української преси. Мету дисертаційного дослідження автор вбачає в комплексному аналізі інформаційно-пресової діяльності українських урядів 1917-1920 рр. І зясуванні її місця у державотворчих процесах, у формуванні іміджу України на міжнародній арені. Незважаючи на те, що протягом останнього десятиріччя в Україні появилося досить багато праць, присвячених дослідженню українських визвольних змагань, комплексного дослідження виникнення, становлення, розвитку інформаційно-пресової та пропагандистської служби українських урядів означеного періоду ще нема.У першому розділі “Становлення апарату урядового інформування доби Центральної Ради та Української Народної Республіки” йдеться про початок революційних подій в російський імперії та в Україні, а також про основні моменти зародження, розбудови та динаміки інформаційно-пресової та пропагандистської діяльності. Але агітаційні відозви не могли замінити цілеспрямованої пропагандистської та інформаційної діяльності, тому Центральною Радою було засновано прес-бюро, завдання якого полягали у підготовці та публікуванні різноманітних відозв та резолюцій, які були частиною урядового інформування. Дещо згодом до завдань прес-бюро було долучено випуск першого урядового пресового органу - “Вісти з Української Центральної Ради”, який виходив під редакцією М. У листопаді 1917 р. було створено інформаційне прес-бюро при Генеральному секретаріаті, завданням якого полягали у інформуванні уряду про події а Україні та інформуванні широких мас про діяльність уряду. Уже в травні 1917 р., після Першого військового зїзду, почав виходити офіційний орган відповідної структури - “Вістник Українського Військового Генерального Комітету”, завданням якого було інформування про військове життя на фронті і в тилу, політичне, культурне, економічне життя в Україні, проблеми українізації у військах тощо.Українські зовнішньополітичні відділи у різних країнах виконували великий обсяг робіт по дипломатичному захисту своєї країни, розвитку економічних взаємин між Україною та іншими державами, інформували уряди та інформаційні агентства чужих країн про зміни в Українській Державі. У четвертому параграфі “Інформаційна діяльність міністерств Української Держави” досліджуються періодичні видання, здійснені окремими міністерствами, а також деякі пропагандистсько-інформаційні аспекти їх діяльності. Військово-науковим відділом Другого управління Генерального штабу видавалися два журнали “Армія і Фльот України” та “Військово - Науковий Вістник Армії і Фльоти”. Власна видавнича діяльність Міністерства полягала у виданні двох дайджестів “Вістей Краєвої Преси” та “Вістей Закордонної Преси”, що появлялися під позначкою “Для службового ужитку” і були призначені для інформування владних структур про події в Україні та поза її межами. Уже в грудні 1918 р. розпочинається видання “Вістника Української Народньої Республіки”, який мав завдання ширити правдиву інформацію про діяльність державних органів влади, всі важливі накази, розпорядження та звернення до населення УНР, вести відповідно спрямовану пропаганду української ідеї в масах та “Вістника Державних Законів для всіх Земель Української Народньої Республіки”, завданням якого було містити всі державні закони, по мірі виходу їх у світ.Але історично ситуація склалася так, що лютнева революція вибухнула в не цілком сприятливих умовах для реалізації волевиявлення українського народу: ще тривала Перша світова війна, російська громадська думка на загал не була готовою до позитивного розвязання питань, що перебували в руслі українських національних інтересів, до несподіваної зміни суспільно-політичної ситуації не були готовими і українські діячі, не кажучи вже про народ - адже тривале російське панування далося взнаки в усіх сферах життя: соціальній, політичній, культурній. Але лютнева революція в Росії пробудила до національного життя мільйони українців - виявилося, що віковічне прагнення українців до волі не зникло із їх історичної памяті. Цим була зумовлена поява в

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ