Інформаційно-довідкове забезпечення розслідування злочинів: проблеми теорії і практики - Автореферат

Теоретичне підґрунтя інформаційно-довідкового забезпечення розслідування злочинів становлять праці вітчизняних та іноземних учених: Ю.П. Так, 90,7% науковців і 88,8% працівників практичних підрозділів підкреслили, що в певній ситуації криміналістичного значення набуває інформація, отримана з будь-яких інформаційних систем, також вони визнали проблему, що розглядається, складною і малорозробленою в криміналістиці. Зокрема: діалектико-матеріалістичний забезпечив системність дослідження обєктів, процесів, понять і категорій у їх взаємозвязку та взаємозалежності (застосовано у всіх розділах дисертації); метод історичного аналізу дозволив дослідити закономірності розвитку й етапи становлення вчення у взаємозвязку з розвитком науки і техніки, розкрити актуальність теми дослідження (у вступі, підрозділах 1.1, 5.1); формально-логічний та логіко-семантичний методи було застосовано в дослідженні понятійного апарату вчення, для аналізу та вдосконалення існуючих і формулювання нових дефініцій (підрозділи 1.2, 2.1, 2.3, 3.2, 3.3, 3.4, 5.2, 5.3, 6.2); порівняльно-правовий - дозволив проаналізувати стан правового забезпечення інформаційно-довідкового забезпечення розслідування злочинів (підрозділи 2.3, 4.1, 4.2, 5.1); методи системно-структурного аналізу та синтезу сприяли детальному дослідженню будови системи вчення й інформаційних систем, розробленню алгоритмів пошуку інформації в інформаційних системах та ін. (підрозділи 2.2, 2,3, 3,1, 3.2, 4.1, 5.1, 5,2, 5.3, 6.2); соціологічні методи (інтервювання, анкетування, експертні оцінки) були застосовані для збирання емпіричного матеріалу (у вступі, підрозділах 1.1, 3.1, 5.1, 6.1); статистичні методи (групування, зведення, аналіз кількісних показників) дозволили узагальнити результати вивчення кримінальних справ, інтервювання та анкетування окремих груп респондентів (у вступі, підрозділах 1.1, 1.2, 5.1); метод ідентифікації допоміг зрозуміти принципи пошуку й аналізу інформації в сучасних автоматизованих інформаційних системах (у підрозділах 3.2, 3.3, 6.2); метод прогнозування сприяв визначенню потенціалу інформаційних систем і перспектив їх використання для аналізу інформації в розслідуванні злочинів (підрозділи 1.2, 2.1, 2.3, 3.2, 3.3, 6.1, 6.2). для назви вчення запропоновано термін "інформаційно-довідкове забезпечення розслідування злочинів", сформульовано його поняття, визначено предмет, систему та завдання; його історію та еволюцію пропонується розглядати в контексті якісних змін, виділяючи три етапи: кримінальна реєстрація, криміналістична реєстрація, інформаційно-довідкове забезпечення розслідування злочинів;У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми дисертації, показано її звязок з науковими програмами, планами й темами, визначено мету, завдання, методи, обєкт і предмет дослідження, його наукову новизну, теоретичне та практичне значення, подано інформацію про публікацію, апробацію і впровадження результатів дослідження. У підрозділі 2.1 "Інформація в криміналістиці її властивості, що мають значення для теорії криміналістики та діяльності з розслідування злочинів" говориться, що інформаційний підхід до пізнання дійсності складає підґрунтя систематизації й упорядкування знань, глибинного розуміння явищ і процесів, формулювання дефініцій, здійснення ґрунтовних класифікацій. Інформаційні масиви (бази даних) будь-якої системи умовно можна уявити як взаємоповязану сукупність елементів, що складають три групи: а) реквізити - найменші неподільні елементи, що містять інформацію про конкретну ознаку обєкта обліку; б) сукупність взаємоповязаних реквізитів, що містять інформацію про один конкретний обєкт обліку, назвемо його основною обліковою одиницею; в) сукупність основних облікових одиниць з інформацією про обєкти, що складає масиви конкретної інформаційної системи (обліку). Під основною обліковою одиницею інформаційної системи пропонується розуміти окремий документ або сукупність взаємоповязаних реквізитів документа (картка, запис у журналі, таблиці, базі даних тощо), що містить інформацію про один обєкт, узятий на облік у певній інформаційній системі. У системах з автоматичною реєстрацією, як правило, накопичується інформація про взаємодію обєкта з системою, що в умовах сьогодення має суттєве значення для встановлення певних фактів у процесі розслідування злочинів.У висновках викладено головні результати дослідження та пропозиції щодо оптимізації інформаційно-довідкового забезпечення розслідування злочинів, які мають теоретичне та практичне значення й полягають у такому: Виникнення в криміналістиці вчення про інформаційні системи, що призначені сприяти розслідуванню злочинів, було викликане необхідністю оптимізації практики розслідування злочинів. Історію та еволюцію вчення пропонується розглядати в контексті якісних змін, поділяючи на три етапи: перший - кримінальна реєстрація, коли визначальним для обєктів обліку був їх звязок зі злочинною діяльністю; другий - криміналістична реєстрація, коли домінує цільове призначення обліків, а коло обєктів ро

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ