Інформаційно-бібліографічне забезпечення юристів в умовах формування правової держави - Автореферат

Розбудова і зміцнення незалежної України як демократичної, правової держави, входження її до міжнародного економічного і правового простору, створення соціально орієнтованої ринкової економіки, приєднання до міжнародних договорів, інтенсивна законотворчість, становлення нових, правових інститутів кардинально змінюють структуру і характер інформаційних потреб фахівців у галузі правознавства. У звязку з цим набуває актуальності наукове дослідження проблем інформаційно-бібліографічного забезпечення діяльності юристів. Аналіз наукових праць з інформаційно-бібліографічного забезпечення галузі засвідчує відсутність узагальнюючого дослідження з питань інформаційно-бібліографічного забезпечення юристів. ХХ ст. дослідники зосереджували свою увагу переважно на розкритті основних етапів розвитку поточної та ретроспективної бібліографічної інформації з правознавства (В.В. Проблема інформаційно-бібліографічного забезпечення юристів в умовах формування правової держави не стала предметом спеціального наукового дослідження, хоча її актуальність зростає у звязку з обєктивним протиріччям між новим рівнем інформаційних потреб юристів і недостатнім використанням потенціалу бібліографічної інформації для задоволення цих потреб.У першому розділі - “Теоретико-методологічні засади інформаційно-бібліографічного забезпечення юристів” здійснено теоретичний аналіз досліджуваної проблеми, який засвідчує, що розвитку теорії інформаційно-бібліографічного забезпечення фахівців з різних галузей знання приділялась особлива увага у 70-80-ті роки ХХ ст. Шемаєва), спрямованих на вдосконалення інформаційно-бібліографічного забезпечення різних категорій споживачів, проаналізовано дослідження з філософії, інформатики та правознавства (В.Т. Бородиня визначає інформаційні потреби як усталеної форми взаємовідносини людей, що виявляються у їх прагненні отримати інформацію як відтворений продукт і як відображення обєктивної дійсності. Грабченко підкреслює, що, незважаючи на відсутність однозначно чіткого визначення поняття “інформаційна потреба”, воно розглядається переважно в трьох аспектах: інформаційна потреба як психологічна категорія; інформаційна потреба як суспільна категорія (вивчаються її соціологічні характеристики); інформаційна потреба як економічна категорія, що набуває особливого значення в умовах формування інформаційного ринку. Книжкові видання найбільше містять інформації з державного (конституційного) права - 227, кримінально-процесуального права - 125, цивільного права - 131; журнальні видання - з цивільного права та судоустрою - 569, державного, конституційного і адміністративного права - 486, кримінального права - 397; газетні видання - з права в цілому - 3 752 публікацій, з державного, конституційного і адміністративного права - 3 605, цивільного права та судоустрою - 2 528.Теоретичний аналіз досліджуваної проблеми доводить, що сучасна система державотворення в Україні вимагає нових підходів до інформаційно-бібліографічного забезпечення юристів. Проведений аналіз дозволив дати визначення документного потоку з правознавства як сукупності публікацій на різних носіях інформації, що постійно створюються й використовуються в юридичній практиці з метою обміну інформацією. Системно досліджуючи інформаційно-бібліографічні ресурси з правознавства, можна стверджувати, що це цілісний комплекс форм і методів бібліографічної діяльності, що забезпечує створення і розповсюдження бібліографічної інформації з правознавства, а також сукупність каналів її поширення. Доведено, що в книжкових виданнях найповніше розкрито питання державного (конституційного) права, кримінально-процесуального права, цивільного права; в журнальних публікаціях - цивільного права та судоустрою, державного, конституційного і адміністративного права, кримінального права; в газетних публікаціях - з права в цілому, державного, конституційного і адміністративного, цивільного права та судоустрою, що не задовольняє повною мірою інформаційних потреб юристів. Юристи найактивніше використовують збірники нормативно-правових актів та періодичні видання, особливо цікавляться нормативно-правовими актами, а також коментарями до них; активне використання періодичних видань зумовлене їх поширеністю й доступністю, оперативністю надання інформації; виявлено бажання респондентів користуватися базами даних (бібліографічною, фактографічною, текстовою) та мережею Інтернет.Васюк О.В. Дослідження інформаційних потреб фахівців-правознавців, як фактор удосконалення системи інформаційного обслуговування в галузі права і юридичних наук// Вісн. Кн. палати. Поточна бібліографічна інформація в галузі юридичних наук в Україні // Теоретичні питання культури, освіти та виховання: Зб. наук. праць. Систематичний аналіз документного потоку з правознавства і юридичних наук // Вісн. кн. палати. Розпорошення публікацій з правознавства і юридичних наук у періодиці // Вісн. Кн. палати.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО В СЕМИ ОДНООСІБНИХ ДРУКОВАНИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

В загальних висновках викладено основні науково-теоретичні результати роботи над темою і зазначено: 1. Теоретичний аналіз досліджуваної проблеми доводить, що сучасна система державотворення в Україні вимагає нових підходів до інформаційно-бібліографічного забезпечення юристів. Значна роль при цьому відводиться бібліографічній інформації, яка набуває сьогодні особливого значення.

2. Проведений аналіз дозволив дати визначення документного потоку з правознавства як сукупності публікацій на різних носіях інформації, що постійно створюються й використовуються в юридичній практиці з метою обміну інформацією. Бібліографічна інформація з правознавства - це одна із складових соціальної інформації про державну політику у сфері українського законодавства, зміцнення правової основи життєдіяльності українського суспільства, про законотворчу діяльність органів державної влади, про застосування нормативно-правових актів, спрямованих на неухильне дотримання законодавства; про результати наукових досліджень з правознавства і суміжних наук. Системно досліджуючи інформаційно-бібліографічні ресурси з правознавства, можна стверджувати, що це цілісний комплекс форм і методів бібліографічної діяльності, що забезпечує створення і розповсюдження бібліографічної інформації з правознавства, а також сукупність каналів її поширення.

3. Здійснений аналіз документного потоку з правознавства виявив динаміку його розвитку. Порівнявши перший і останній рік досліджуваного періоду, можна стверджувати, що документний потік не зазнав змін: 2 524 публікацій за 1991 р. і 2 554 - за 1999 р., щорічна їх кількість різна.

Найпоширенішим видом видань з правознавства є газетні публікації; зменшується кількість публікацій в журналах; втричі більше видруковано книжкових видань навчального типу (підручники та навчально-методичні посібники) та авторефератів дисертацій. Крім того, у потоці помітно зростає кількість монографій та матеріалів наукових конференцій. Це дає підстави стверджувати, що в Україні розвивається юридична наука та освіта.

Доведено, що в книжкових виданнях найповніше розкрито питання державного (конституційного) права, кримінально-процесуального права, цивільного права; в журнальних публікаціях - цивільного права та судоустрою, державного, конституційного і адміністративного права, кримінального права; в газетних публікаціях - з права в цілому, державного, конституційного і адміністративного, цивільного права та судоустрою, що не задовольняє повною мірою інформаційних потреб юристів. Дисертаційним дослідженням визначено теми, що потребують інформаційної підтримки і розробка яких актуальна для сучасної юридичної науки.

Документний потік з правознавства характеризується значним розпорошенням публікацій у профільних і непрофільних виданнях. Робота над дисертаційною темою підтвердила, що профільні журнали і газети не завжди є продуктивними. Дослідження концентрації-розпорошення виявило інформаційне ядро джерел, що важливо для інформаційних служб в організації системи інформаційно-бібліографічного забезпечення юристів.

4. Інформаційні потреби юристів розглядалися залежно від характеру роботи, рівня освіти, наукової кваліфікації, від посади, стажу роботи, віку. Юристи найактивніше використовують збірники нормативно-правових актів та періодичні видання, особливо цікавляться нормативно-правовими актами, а також коментарями до них; активне використання періодичних видань зумовлене їх поширеністю й доступністю, оперативністю надання інформації; виявлено бажання респондентів користуватися базами даних (бібліографічною, фактографічною, текстовою) та мережею Інтернет.

5. Система бібліографічних посібників з правознавства в Україні являє собою сукупність підсистем бібліографічних посібників, які за часом видання відображених документів є перспективними (видавничі), поточними (державні, науково-допоміжні, професійно-виробничі), ретроспективними (науково-допоміжні, рекомендаційні, професійно-виробничі, книготорговельні). Виявлено покажчики, яким притаманні функції кількох видів бібліографічних видань (перспективних і поточних; поточних і ретроспективних).

Проведене дослідження довело, що бібліографічною інформацією переважно, забезпечені книжкові видання і періодика; менше забезпечені видання, що продовжуються; зовсім не забезпечені документи на електронних носіях інформації.

Поточне інформування здійснюється у сигнальних, аналітичних та аналітико-синтетичних посібниках і повною мірою відображає документний потік з правознавства (відображені всі основні види документів). Важливим доповненням до поточних бібліографічних джерел з правознавства є компютерна правова повнотекстова база даних документів “Ліга-Закон” та її програмно-інформаційний продукт - компютерна правова бібліотека “Закон”.

Ретроспективна бібліографічна інформація з правознавства широко представлена прикнижковими і пристатейними списками. Особливе місце в системі ретроспективних бібліографічних видань відводиться покажчикам книготорговельної бібліографії, зокрема, каталогам видавництв.

Виявлено нерівномірність тематичного розкриття документного потоку з правознавства в бібліографічних посібниках: поточні бібліографічні посібники в основному розкривають питання державного (конституційного), міжнародного, цивільного, торговельного, сімейного, кримінального права і кримінології; ретроспективні - адміністративного, державного, кримінального та митного права.

Діюча підсистема бібліографічних видань не є цілісною системою посібників, що забезпечує потреби фахівців з правознавства. Це зумовлено лакунами в самій системі (практично, відсутні плани видавництв літератури та професійно-виробничі видання, узагальнюючі посібники з правознавства); деякими недоліками, притаманними окремим бібліографічним посібникам, - відсутність допоміжних покажчиків, анотацій тощо; не всі правознавчі напрями забезпечені відповідними джерелами.

6. З метою удосконалення інформаційно-бібліографічного забезпечення юристів бібліотекам та органам інформації пропонується: упорядкувати роботу над створенням бібліографічних посібників на основі чіткої координації діяльності галузевих і відомчих центрів різного рівня. удосконалити методику бібліографування, анотування документів з неінформативними назвами. При складанні бібліографічних посібників важливо враховувати особливості професійної спрямованості фахівців. Бібліографічні джерела повинні містити інформацію про всі типи і види видань, що відповідають характеру інформаційних потреб користувачів;

профільним бібліотекам доцільно було б мати з усіх основних галузей права ретроспективні посібники, покажчик типу “Вітчизняні та зарубіжні публікації. Держава і право” та реферативний журнал з аналогічною назвою, а також покажчик законодавчих документів України; посібник українських бібліографічних посібників (бібліографія бібліографії);

повязувати організаційні заходи інформаційно-бібліографічного забезпечення юристів, в першу чергу, з формуванням галузевої бібліографічної бази даних;

здійснити ряд рекламних заходів для розповсюдження інформаційно-бібліографічних посібників з правознавства.

Дослідження не вичерпує всіх аспектів розглянутої проблеми. Подальшої розробки потребують питання методики і принципи добору публікацій з правознавства до бібліографічних посібників. Необхідним є розроблення перспективної моделі інформаційно-бібліографічного забезпечення фахівців з правознавства, що задовольнить потреби користувачів у профільних документах.