Інформаційне забезпечення політики держави у боротьбі з міжнародним тероризмом на прикладі Сполучених Штатів Америки - Автореферат

Виникають такі нові поняття, як інформаційне забезпечення тих чи інших дій влади, інформаційні та психологічні війни та як наступний етап їх еволюції - війни мережні. Така ситуація зумовила необхідність перегляду підходів, теоретичних основ та методів реалізації діяльності в такій важливій для держави сфері, як інформаційне забезпечення політики національної безпеки в контексті протидії глобальній загрозі міжнародного тероризму. Цей факт, а також вибір військової сили та можливостей спецслужб як головних інструментів боротьби з тероризмом, зумовили виникнення кардинально нових форм ведення бойових дій, внаслідок чого найпотужнішими арміями світу (в першу чергу, Збройними силами Сполучених Штатів Америки) були вироблені концепції інформаційно-психологічного протиборства, практичне втілення яких у збройних конфліктах досягло високого рівня ефективності. Сьогодні вивчення феномена тероризму активізувалося як в країнах, що зазнали терористичних нападів, так і в державах, що усвідомлюють його потенційну небезпеку, зокрема в Україні. Недостатня розробленість науковцями проблеми інформаційного забезпечення політики боротьби з міжнародним тероризмом визначила обрання в якості предмета дослідження саме цієї проблематики.У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження; визначено ступінь її наукової розробки, показано звязок роботи з науковими програмами, планами, темами, сформульовано мету і завдання наукового дослідження, окреслено обєкт, предмет; розкрито методологічну основу дисертації; визначено наукову новизну роботи; подано практичне значення отриманих результатів; зазначено особистий внесок здобувача; наведено інформацію про апробацію результатів дисертації та перелік наукових публікацій за темою дослідження; викладено структуру та обсяг дисертації. У першому розділі «Інформаційне забезпечення політики США в боротьбі з тероризмом як предмет наукового дослідження» подано визначення ключових понять дисертаційного дослідження, проаналізовано теоретичні основи та сутність понять державної політики, її звязок з поняттям національної безпеки, окреслено ключові ознаки феномена тероризму та його місце серед загроз національній безпеці країни, подано загальний аналіз поглядів фахівців США та України на проблеми державної політики боротьби з тероризмом та процеси її інформаційного забезпечення. У підрозділі 1.2 «Теоретико-методологічні засади інформаційного забезпечення політики держави» окреслено поняття «інформаційного забезпечення», а також поняття «політики держави в боротьбі з міжнародним тероризмом». Державна політика у боротьбі з тероризмом спрямована на запобігання, стримування та реагування на терористичні загрози, на практиці існує в двох взаємоповязаних формах: антитероризм - являє собою заходи оборонного (пасивного) характеру, спрямовані на зниження вразливості громадян та усіх форм власності до терористичних актів, і включають в себе заходи обмеженого реагування відповідних силових структур держави; контртероризм - являє собою заходи наступального (активного) характеру, спрямовані на запобігання, припинення та реагування на активні прояви терористичної діяльності (Дж. У підрозділі 1.3 «Методика дослідження інформаційних аспектів політики США у боротьбі з тероризмом» розглядаються основні підходи до інформаційного забезпечення державної політики США в боротьбі з тероризмом.У дисертації теоретично узагальнено та запропоновано розвязання ключового наукового завдання, що полягає у розробці пропозицій щодо оптимізації організаційних, нормативних та практичних аспектів інформаційного забезпечення державної політики України в протидії терористичній загрозі на підставі аналізу відповідного досвіду США в контексті двох військових кампаній в рамках боротьби з міжнародним тероризмом - Афганської (2001-2002 рр.) та Іракської (2003 р.). Державний апарат та чітко окреслена державна політика у всіх важливих сферах життя суспільства є необхідною умовою його існування як складної організованої системи, що прагне за допомогою відповідних соціальних механізмів забезпечити власну стабільність і умови свого розвитку. Державна політика боротьби з тероризмом, в контексті її формального поділу на анти-та контртероризм, має два аспекти інформаційного забезпечення: (1) забезпечення інформацією процесу прийняття рішення і (2) подальший інформаційний супровід реалізації цього рішення. Результатом використання таких підходів стала поява та розвиток концепції Мережно-центричного протиборства, яка поєднує інформаційні та комунікаційні процеси в системі силових структур держави, цивільного та військового апарату. Однак мережне бачення процесів інформаційного забезпечення домінує в політиці США боротьби з міжнародним тероризмом.

Основний зміст дисертації

У дисертації теоретично узагальнено та запропоновано розвязання ключового наукового завдання, що полягає у розробці пропозицій щодо оптимізації організаційних, нормативних та практичних аспектів інформаційного забезпечення державної політики України в протидії терористичній загрозі на підставі аналізу відповідного досвіду США в контексті двох військових кампаній в рамках боротьби з міжнародним тероризмом - Афганської (2001-2002 рр.) та Іракської (2003 р.). Основні наукові й практичні результати полягають у наступному.

Державний апарат та чітко окреслена державна політика у всіх важливих сферах життя суспільства є необхідною умовою його існування як складної організованої системи, що прагне за допомогою відповідних соціальних механізмів забезпечити власну стабільність і умови свого розвитку. Невідємним елементом забезпечення стабільного існування та розвитку суспільства і держави є певна система безпеки. Головною метою такої системи є підтримка стану оптимальної безпеки життєдіяльності країни шляхом створення необхідних умов для реалізації життєво важливих інтересів. Протидія тероризму як одній з найбільш актуальних загроз національній безпеці є складним і довготривалим процесом, який спонукає до перегляду стереотипних підходів в оцінці даного явища, вимагає подолання конфронтаційної свідомості.

Інформаційне забезпечення є невідємною складовою та запорукою ефективності державної політики. Таке забезпечення в кожній конкретній сфері має певну специфіку та особливості. Державна політика боротьби з тероризмом, в контексті її формального поділу на анти- та контртероризм, має два аспекти інформаційного забезпечення: (1) забезпечення інформацією процесу прийняття рішення і (2) подальший інформаційний супровід реалізації цього рішення. Звідси необхідною умовою ефективності інформаційного забезпечення в сфері протидії тероризму є нерозривний звязок як форм власне державної політики в цій сфері, так і форм її інформаційного забезпечення.

Провідне місце в інформаційному забезпеченні політики США в боротьбі з міжнародним тероризмом посідають концепції інформаційно-психологічного впливу. Помітною тенденцією останніх років стало використання в цій сфері мережних підходів, відпрацьованих в часи «холодної війни». Вони передбачають тісний звязок в першу чергу цивільних та військових структур, а також елементів в межах цих структур, і сучасного суспільства в контексті забезпечення ефективної протидії загрозам національній безпеці держави. Результатом використання таких підходів стала поява та розвиток концепції Мережно-центричного протиборства, яка поєднує інформаційні та комунікаційні процеси в системі силових структур держави, цивільного та військового апарату.

Втілення окремих положень згаданої концепції, зокрема, технологічних аспектів, наражається на певні труднощі як організаційного, так і обєктивного характеру. Однак мережне бачення процесів інформаційного забезпечення домінує в політиці США боротьби з міжнародним тероризмом. Про це свідчить аналіз інформаційного забезпечення військових кампаній ЗС США, проведених в рамках протидії загрозі міжнародного тероризму - Афганської (2001 - 2002 рр.) та Іракської (2003 р.). Інформація, що циркулювала в національному медіа-просторі України, була цілком узгодженою з завданнями, поставленими відповідними концептуальними документами Збройних сил США щодо здійснення інформаційного та, в межах мережного підходу, психологічного впливу. Мережний характер інформаційного забезпечення обох військових кампаній було доведено в результаті аналізу інформаційно-пропагандистських матеріалів - листівок, які розповсюджувалися під час згаданих акцій.

Аналіз вказаних складових інформаційного забезпечення політики США боротьби з міжнародним тероризмом засвідчив також суттєві прорахунки в розумінні характеру терористичної загрози, що суттєво вплинуло на окремі елементи такого інформаційного забезпечення. Ігнорування цього досвіду, а також негативні тенденції, які виявило практичне дослідження - пряме запозичення іноземного інформаційного контексту національними ЗМІ України в контексті такого чутливого для державної безпеки чинника як міжнародний тероризм та боротьба з ним, шкодить національним інтересам держави та становить серйозну загрозу національній безпеці.

В звязку з цим запропоновано ряд кроків, спрямованих на оптимізацію інформаційного забезпечення політики боротьби з міжнародним тероризмом в Україні з урахуванням відповідного досвіду США: (1) в організаційній сфері: (а) сформулювати концептуальні підходи до інформаційного забезпечення політики боротьби з тероризмом з урахуванням сучасних підходів до розуміння анти- та контртерористичної політики держави, (б) розробити відповідні стратегії інформаційного забезпечення політики боротьби з тероризмом для кожного з її субєктів, (в) запровадити механізми практичної реалізації цих стратегій на рівні інформаційних відділів органів державної влади, загальнонаціональних та регіональних ЗМІ; (2) в нормативній сфері: (а) забезпечити належне законодавче регулювання діяльності субєктів державної політики боротьби з міжнародним тероризмом, в тому числі й Збройних сил, (б) повніше окреслити інформаційне забезпечення політики боротьби з тероризмом, не обмежуючись лише інформуванням громадськості про терористичні акти, а поширюючи натомість таке забезпечення на усі етапи анти- та контртерористичних операцій; (3) у сфері практичної реалізації на міжнародному рівні: (а) здійснювати постійний аналіз практики інформаційного забезпечення політики протидії міжнародному тероризму іноземних країн з урахуванням їх досвіду, (б) ввести інформаційну складову в міжнародні навчання з проведення анти- та контртерористичних оперцій, в яких бере участь Україна.

Статті у наукових фахових виданнях

1. Жовтенко Т.Г. Теоретичні основи Мережно-центричного протиборства / Жовтенко Т.Г. // Актуальні проблеми міжнародних відносин. Вип. 64 (у двох частинах). Частина І.К.: КНУ ім. Тараса Шевченка, 2006. - С.67 - 71.

2. Жовтенко Т.Г. Інформаційний вимір сучасних військових конфліктів (Іракська кампанія 2003 р.) / Жовтенко Т.Г., Яблонський В.М. // Стратегічні пріоритети. - 2008. - № 4(9). - С.171 - 176 (особистий внесок автора складає 0,25 ум. друк. арк.; дисертантом окреслено практичні засади та особливості здійснення інформаційного забезпечення Іракської кампанії Збройних сил США 2003 р.).

3. Жовтенко Т.Г. Листівки як засіб проведення психологічних операцій (на прикладі використання листівок у психологічних операціях збройних сил США в Афганістані у 2001-2002 рр.) / Жовтенко Т.Г. // Стратегічні пріоритети. - 2009. - №1(10). - С.246 - 253.

4. Жовтенко Т.Г. Психологічні операції збройних сил США під час війни в Афганістані (2001-2002 рр.) / Жовтенко Т.Г. // Грані. - 2009. - №3(65). - С.166 - 168.

Статті в інших наукових виданнях

1. Жовтенко Т.Г. Психологічні операції під час військової кампанії США в Афганістані у 2001-2002 р. / Жовтенко Т.Г., Юськів Б.М. // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії: наукові праці РДГУ. Вип.5. Історичні науки. - Рівне, 2004. - С.146 - 162 (особистий внесок автора складає 1,1 ум. друк. арк.; дисертантом окреслено характерні особливості планування та здійснення психологічних операцій Афганської кампанії 2001-2002 рр.).

Статті в інших виданнях

1. Жовтенко Т. Афганистан 2001 - 2002: первая «сетевая» война / Богдан Юськив, Тарас Жовтенко // В мире спецслужб. - 2004. - №6. - С.64 - 68.

2. Жовтенко Т. Афганистан 2001 - 2002: «бумажная» война / Богдан Юськив, Тарас Жовтенко // В мире спецслужб. - 2006. - №2. С.52 - 58.

3. Жовтенко Т. Под прицелом MI-6. О роли британской разведки в глобальной антитеррористичекой кампании / Тарас Жовтенко // В мире спецслужб. - 2005. - №2. - С.64 - 67.

Тези доповідей у збірниках матеріалів конференцій: 1. Zhovtenko T. G. U.S. Military Psychological Operations during the Afghan campaign (2001-2002) - the impact on Ukrainian media / Taras Zhovtenko // Studia Spoleczno-Polityczne - 2007. - Р.47 - 53.