Аналіз інформаційної та нормативної бази ринку освітніх послуг в Україні та її порівняння з нормативно-правовими аналогами країн світу. Особливості інформаційного забезпечення освітньої галузі, джерела статистичної інформації ринку освітніх послуг.
При низкой оригинальности работы "Інформаційне та нормативне забезпечення статистичного аналізу ринку освітніх послуг", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Висвітлено питання регулювання сфери освіти в Україні, охарактеризовано основні особливості Національної доктрини розвитку освіти, проведено її порівняльний аналіз із закордонними стратегічними документами розвитку ринку освітніх послуг Китаю, США. Відсутність цілісної системи виховання та розвитку дітей й молоді, низький рівень відповідності освітніх послуг потребам суспільства та ринку праці, низький рівень навчально-методичного, матеріального-технічного та фінансового забезпечення навчальних закладів, недосконалість системи моніторингу та оцінювання якості освіти - ці та багато інших проблем спричинені недосконалістю інформаційного забезпечення держави щодо стану системи освіти та є першопричинами, що перешкоджають інтеграції України в європейський і світовий освітній простір. Звичайно, Конституція є основою правового регулювання сфери освіти в Україні, вона сприяє втіленню державної освітньої політики, яка також знаходить своє відображення у Законах «Про освіту» та «Про вищу освіту», Національній доктрині розвитку освіти, Державній національній програмі «Освіта» (Україна ХХІ століття), Національній стратегії розвитку освіти на 2012 - 2021 роки, а також відповідних Указах Президента України, Постановах Кабінету Міністрів України, нормативно - правовій базі Міністерства освіти і науки України. Національна доктрина розвитку освіти, Державна національна програма «Освіта» (Україна ХХІ століття) та Національна стратегія розвитку освіти на 2012 - 2021 роки - три основні документи на сучасному етапі, що визначають основні напрями та пріоритети розвитку та реформування ринку освітніх послуг в Україні. Національна доктрина розвитку освіти в Україні складається з 16 розділів: загальні положення; мета і пріоритетні напрямки розвитку освіти; національний характер освіти і національне виховання; стратегія мовної освіти; освіта; освіта і фізичне виховання; рівний доступ до здобуття якісної освіти; безперервність освіти, навчання протягом життя; інформаційні технології в освіті; управління освітою; економіка освіти; освіта і наука; підготовка педагогічних і науково - педагогічних працівників; соціальні гарантії учасників навчального процесу; міжнародне співробітництво та інтеграція у галузі освіти; очікувані результати.Сучасна статистична інформація щодо освітньої галузі не дає змоги зробити повноцінний аналіз, визначити основні тенденції, проблеми галузі та спрогнозувати подальший розвиток системи освіти, вона не узгоджуються з міжнародними показниками освіти, що не дозволяє оцінити результати розвитку ринку освітніх послуг України з точки зору міжнародних стандартів та визначити місце нашої держави на світовій арені.
Вывод
Успішне виконання функцій управління освітою в сучасних умовах визначається станом інформаційної бази. Сучасна статистична інформація щодо освітньої галузі не дає змоги зробити повноцінний аналіз, визначити основні тенденції, проблеми галузі та спрогнозувати подальший розвиток системи освіти, вона не узгоджуються з міжнародними показниками освіти, що не дозволяє оцінити результати розвитку ринку освітніх послуг України з точки зору міжнародних стандартів та визначити місце нашої держави на світовій арені.
Таким чином, розвиток системи управління ринку освітніх послуг, як на державному, так і на регіональному рівнях, вимагає розробки інформаційного забезпечення процесу управління, базою для якого має стати організація відповідного статистичного спостереження.
Аналіз нормативної бази ринку освітніх послуг в Україні та її порівняння з нормативно - правовими аналогами розвинених країн світу засвідчили, що для реформування освіти в Україні необхідно наступне: реформування структури загальноосвітніх навчально-виховних закладів відповідно до рівнів освіти та потреб регіонів; розвиток мережі загальноосвітніх навчально-виховних закладів, заснованих на різних формах власності;наукове та методичне забезпечення загальної середньої освіти, підготовки і впровадження нових навчальних планів і програм, підручників, посібників тощо;пріоритетне фінансування, кедрове та матеріально-технічне забезпечення сільської школи;розроблення науково обґрунтованих мето дик оцінки якості діяльності навчально-виховних закладів в цілому та кожного педагогічного працівника. інформаційний база ринок освітній
Список литературы
1. Загірняк М.В., Сергієнко С.А. Ранжування у вищій освіті -національний досвід та перспективи розвитку/ М.В. Загірняк, С.А. Сергієнко // Електромеханічні і енергозберігаючі системи. Щоквартальний науково-виробничий журнал. - Кременчук: КДУ, 2009. - Вип. 4/2009 (8). - с. 8-13.
2. Левченко О.М. Економіка знань: управління розвитком людських ресурсів Великобританії. - К.: Видавничій дім «Корпорація», 2005 . - 292 с.
3. Управління забезпеченістю національної економіки фахівцями з вищою освітою: досвід перетворень, теоретико-інструментальне підґрунтя: монографія / під наук. ред. докт. екон. наук, проф. В.С. Пономаренка, . докт. екон. наук, проф. Раєвневої О.В., . канд. екон . наук, проф. Єрмаченка В.Є. - Х.: ФОП Александрова К.М., 2014. 288 с.
4. Цимбал Л.І. Проблеми регулювання ринку освітніх послуг на сучасному етапі / Л.І. Цимбал // Науковий вісник ЧДІЕУ. - 2010. - № 2 (6). - С. 43-48.
5. Щетинін В.П. Ринок освітніх послуг в сучасній Росії / В.П. Щетинін // Школа. - 2007. - №3. - С. 25-28.
Размещено на .ur
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
