Філософський аналіз інформаційного суспільства та соціально-правової парадигми суспільного розвитку. Дослідження проблеми людини у глобальних процесах інформатизації та їх правове усвідомлення. Розвиток інформаційної цивілізації у сучасних країнах світу.
При низкой оригинальности работы "Інформаційне суспільство: соціально-правова парадигма суспільного розвитку", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Протягом 80-х років проведено низку міжнародних форумів, присвячених інформаційному суспільству: у Торонто (1980 р.), у Вашингтоні (1982, 1983, 1984, 1985 рр.), у Нью-Йорку (1986 р.), у Кембриджі (1987 р.), у Південній Африці (1996 р.) та ін. Практичним доказом актуальності теми є процеси становлення інформаційного суспільства у світовому масштабі, підтримка їх політичним керівництвом сучасних держав: прийнято "Окінавську Хартію інформаційного суспільства" лідерами країн Великої Вісімки (2000 р., Окінава); зроблено "Спільну Заяву уряду Російської Федерації і Комісії Європейських спільнот", розроблено та прийнято "Концептуальну базу побудови в Росії інформаційного суспільства" Державною комісією з інформатизації при Держкомітеті РФ по звязку та інформатизації (1999 р.). В Україні діє Закон України "Про інформацію", інші законодавчі акти з питань визначення, використання і захисту інформації, підписано низку Указів Президента України стосовно інформаційного суспільства. В цілому на сьогодні вже визначились три світові моделі розвитку інформаційного суспільства - європейська, латиноамериканська, азіатська. За часів Радянського Союзу мала місце критика західних концепцій інформаційного суспільства: ідея технологічного детермінізму у суспільному розвитку, інформаційної перспективи соціуму як прогресивної соціальної моделі, піддавалося критиці інформаційне суспільство як техніцистський ідеал (в американському варіанті), як соціально-інженерний проект (в японській соціальній моделі), як європейський прогноз розвитку людства (Німеччина, Франція, Скандинавські країни).У першому розділі "Концепція інформаційного суспільства як соціологічна генералізація суспільного розвитку" досліджено в історико-філософському аспекті проблеми суспільного розвитку в філософії права та їх інформаційна детермінанта; зроблено висновок про вклад правознавства в поступове становлення інформаційного суспільства. Визначено, що природньо-правові доктрини античності беруть свій початок з вчення Геракліта "Про Логос як основу номосу (закону)", "Про справедливість та правду"; з ідеї Демокріта, що поліс та його закони - це результат природнього розвитку і штучного людського творіння; з визначення справедливості у софістів; з відношення моралі і права у Сократа; з філософського обґрунтування права у Платона; з ідеї соціальних основ права Аристотеля; з філософсько-правових концепцій лібералізму та ліберального індивідуалізму Епікура; з фаталістичних концепцій природнього права давньогрецьких та давньоримських стоїків. Проаналізовано внесок правової науки в суспільний розвиток на основі "духовного життя людини" Марка Аврелія Антонія, вчення "про право і закон" Цицерона, а також релігійної філософії Аврелія Августина, Фоми Аквінського та Августина Блаженного. Зокрема, розглянуто концепцію праворозуміння І.Канта; "філософсько-правові основи теорії діяльності" (Фіхте); "філософію права", "концепцію свободи", "історичної обумовленості права", "держави та права" Гегеля; "філософію держави та права" К.Маркса; "концепцію правової доктрини" Бентама; "концепцію справедливості" Дж. Розкрито іноземні та вітчизняні концепції співвідношення "інформації та ентропії"; "інформації та порядку і організації в соціальній сфері"; "інформації та поведінки людини"; "інформації та сприйняття навколишнього світу".У висновках дисертації сформульовані основні підсумки дослідження, які розкривають проблематику та загальну структуру роботи, визначається спрямованість та окреслюються перспективи подальшої розробки цієї теми.
План
Основний зміст дисертації
Вывод
У висновках дисертації сформульовані основні підсумки дослідження, які розкривають проблематику та загальну структуру роботи, визначається спрямованість та окреслюються перспективи подальшої розробки цієї теми.
Автор доводить, що: 1) здійснено історико-філософський та соціологічний аналіз концепцій інформаційного суспільства;
2) дано розгорнуту характеристику суспільного розвитку людства в філософії права, вивчено особливості проблеми на кожному історичному етапі;
3) проаналізовано сутнісні та смислові контексти і проблеми: інформаційний механізм прискорення, сутнісні його ознаки тощо;
4) зроблено праксеологічний аналіз інформаційного суспільства: розкрито його правову аксіологію, гносеологію, онтологію та антропологію;
5) зроблено комплексний аналіз розвитку інформаційного суспільства і правосвідомості людини протягом історії людства;
6) проаналізовано глобальну інформаційну ситуацію, яка склалась у сучасному світі на основі інформаційно-компютерної революції та новітніх технологій;
7) проаналізовано сучасні світові моделі інформаційного суспільства, стан окремих країн у цьому глобальному процесі, зокрема України;
8) зроблено висновок, що інформаційне суспільство на сьогодні має глобальний характер, але будується локально, враховуючи національно-культурні особливості і колорит різних народів.
Список литературы
1. Дюжев Д.В. Информационное общество: социально-правовые аспекты общественного развития // Наука. Релігія. Суспільство. - Донецьк: 2004. - № 1. - С. 116-122.
2. Дюжев Д.В. Информационное общество: признаки и динамика // Інтелект. Особистість. Цивілізація: Тематичний збірник наукових праць із соціально-філософських проблем. - Донецьк: ДОНДУЕТ, 2004. - № 3.
5. Дюжев Д.В. Глобальная этика в эпоху информационной цивилизации // Актуальні проблеми клінічної, експериментальної та профілактичної медицини. Розділ "Гуманітарні науки". Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції студентів та молодих вчених. - 2001. - С. 28-29.
6. Дюжев Д.В. Философский смысл концепции ноосферы //Актуальні проблеми клінічної, експериментальної та профілактичної медицини. Розділ "Гуманітарні науки". Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції студентів та молодих вчених. - 2001. - С.19-20.
7. Дюжев Д.В. Структура прогресса: оценка развития полипараметрических систем // Актуальні проблеми клінічної, експериментальної та профілактичної медицини. Розділ "Гуманітарні науки". Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції студентів та молодих вчених. - 2002. - С.20-21.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
