Інформаційне середовище інноваційно-інвестиційної діяльності в умовах глобалізації - Автореферат

Дисертаційна робота виконана також в рамках двох планових міжкафедральних науково-дослідних тем факультету менеджменту та міжнародної економіки Чернівецького торговельно-економічного інституту Київського національного торговельно-економічного університету, а саме: «Фактори сталого розвитку національної економічної системи в умовах євроінтеграції та глобалізації» - розділ «Інформаційне забезпечення управління інноваційно-інвестиційною діяльністю регіону в умовах глобалізації» (державний реєстр 0107U001382), де запропоновано інформаційну модель інноваційно-інвестиційної діяльності регіону в умовах глобалізації; «Теорія і методи розвитку просторової економіки регіону» - розділ «Освіта та наука як чинник структурних зрушень у суспільстві» (державний реєстр 0107U000978), де досліджено потенціал розвитку освіти та науки як стратегічного ресурсу інформаційного середовища сучасної цивілізації. · введено в науковий обіг та розкрито сутність категорій: «інформаційно-інвестиційна функція» як співвідношення інвестиційно-позитивної та інвестиційно-негативної інформації у відкритій економіці, на основі якої розроблено інструментарій дослідження інформаційних асиметрій для учасників міжнародного інвестиційного процесу, динаміки і розподілу світового інноваційно-інвестиційного процесу; «коефіцієнти інформаційних асиметрій» як відношення інформаційно-інвестиційної функції до окремих етапів руху інформації від обєкта інвестицій до інвестора в глобальному середовищі; «коефіцієнт інформаційного відображення» як міру трансформації структури інформаційного масиву за семантичним значенням при відображенні її на ресурсах спеціалізованих світових інформаційних агентств відносно початкового масиву; за допомогою вищезазначених коефіцієнтів формалізовано вплив інформаційних асиметрій на масиви інформації про конкретну країну у глобальному інформаційному середовищі інноваційно-інвестиційної діяльності, що дало можливість розробити методику визначення їх значення за емпіричними даними та впливу інформаційного середовища на світовий інноваційно-інвестиційний процес; · доведено обєктивний характер інформаційних асиметрій, які виникають в глобальному інформаційному середовищі інноваційно-інвестиційної діяльності, що дозволило здійснити їх типізацію, зокрема: асиметрії першого типу, яка виникає внаслідок трансформації інсайдерами структури інформації за семантичним значенням у процесі підготовки її до розміщення в глобальному інформаційному середовищі (проявляється в зменшенні питомої ваги інвестиційно-негативної інформації); асиметрії другого типу, суть якої полягає в нерівності можливостей інсайдерів з різних регіонів світу щодо розміщення інформації в глобальному інформаційному середовищі (проявляється у наявності значних розривів за обсягом інформації в розрізі окремих країн світу та регіонів); асиметрії третього типу, суть якої - в різних підходах до формування масивів інформації щодо окремих країн світу та обєктів провідними світовими інформаційними агентствами (проявляється в трансформації інформаційних масивів щодо окремих країн у сторону збільшення питомої ваги інвестиційно-негативної інформації); асиметрії четвертого типу, природа якої зумовлена значним обсягом інформації в умовах інтернаціоналізації світового господарства та глобалізації (проявляється в тому, що інвестором обробляється та частка інформаційного масиву, яка формується з ресурсів, що найбільш інтегровані в світовий інформаційний простір); · розкрито відмінності самоорганізації інноваційно-інвестиційних процесів на рівні інвестицій без зміни технологій та на рівні інновацій; інвестиційний процес має фрактальну природу: фрактальний аналіз основних географічних сегментів світового ринку інвестицій показав, що спостерігається наявність механізмів зворотного звязку, які забезпечують ефект «памяті» процесу (в усіх випадках, які розглядалися, показник Херста суттєво відрізняється від 0,5, а фрактальна розмірність - від 1,5); інноваційний процес самоорганізовується за лінійною (відповідає потокам інформації в одному напрямі від наукового знання до технологічного та підприємницького) або циклічною (наявністю зворотних інформаційних потоків між типами знання і рівнями інновацій) схемою, здійснено типізацію моделей самоорганізації інноваційного процесу.Виділення мотивів субєкта (інвестора) в процесі здійснення інвестицій та інновацій дозволило обґрунтувати єдність інноваційних та інвестиційних процесів. Дослідження ролі інформації в світовому інноваційно-інвестиційному процесі, в контексті системного підходу, дозволило виділити низку важливих її функцій: забезпечення звязків між підсистемами інноваційно-інвестиційного процесу; узгодження поведінки активних елементів інноваційно-інвестиційної діяльності - інвесторів; звязок інноваційно-інвестиційної діяльності з навколишнім середовищем; забезпечення емерджентності. Результати досліджень і використання системного підходу дозволили трактувати глобальне інформаційне середовище інноваційно-інвестиційної діяльності як сукупність спе

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ