Інформаційна діяльність Організації Об"єднаних Націй - Автореферат

За час після створення ООН у світі відбулися глибокі зміни, що проявилося, зокрема, в зростанні ролі інформації: сукупний вплив інформаційної технології і електронної торгівлі справляє такий перетворюючий ефект, який викликала промислова революція, а Інтернет став найбільш швидко зростаючим засобом комунікації за всю історію цивілізації. Діяльність ООН має велике значення для розвитку інформаційного суспільства. Ще на початковому етапі діяльності Організації, Генеральна Асамблея проголосила свободу преси, а також право на інформацію в Загальній декларації прав людини. Актуальність теми роботи визначила наукове завдання дисертації: на основі аналізу стратегії, механізмів та практики інформаційного комплексу ООН визначити шляхи підвищення ефективності інформаційної діяльності організації. Ця тема комплексно не розглядалась вітчизняними та закордонними дослідниками, тому автор поставив за мету проаналізувати і узагальнити роль інформаційної діяльності ООН в забезпеченні досягнення масштабних цілей Організації та світової спільноти загалом.Основу для дослідження інформаційної діяльності ООН склали документи Генеральної Асамблеї, Ради Безпеки, а також інших установ системи ООН. При аналізі теми дисертації автор розглянув великий пласт документації, що включає: Статут ООН; Доповіді Генерального Секретаря про роботу Організації 1990-2000 рр., Доповіді у відношенні реформи ООН, які, зокрема, визначають загальні стратегії ООН в інформаційній сфері; Доповіді Генсека з широкого кола питань, які стосуються інформації чи інформаційної підтримки місій ООН, серед них: Доповіді „Порядок денний для миру”, "Ми, народи: роль ООН у XXI столітті", „Роль ДПІ в миротворчих операціях ООН” та Доповіді про Місії ООН в різних країнах; а також щорічні доповіді, що визначають форми та методи інформаційної діяльності ООН: Доповіді про Діяльність ДПІ, "Здійснення заходів в області інформації і комунікації", „Огляд видань ДПІ”, „Оцінка діяльності інформаційних центрів ООН” та багато інших. До аналізу долучалися Доповіді Комітету ООН з Інформації, Заяви Голови Комітету ООН з Інформації, обговорення в Комітеті та інші документи Комітету, які, зокрема, визначали стратегії діяльності одного з головних підрозділів інформаційної структури ООН - Обєднаного інформаційного комітету та ін.; а також доповіді Спеціального комітету по операціях з підтримки миру та Доповіді про здійснення його рекомендацій в інформаційній сфері при проведенні операцій з підтримки миру. В ході дослідження були проаналізовані такі документи, як Заяви та матеріали брифінгів Першого Заступника Генерального Секретаря і Заяви заступника Генерального секретаря по комунікації та суспільній інформації, що давали додаткову інформацію про стратегію та механізми інформаційної діяльності ООН; а також Програма Реформ ООН та її доповнення; Доповідь Групи по операціях ООН на користь миру та Довідкові документи по операціях з підтримки миру, які допомогли в дослідженні інформаційної діяльності ООН в області забезпечення миру та безпеки. До того ж, були залучені матеріали таких офіційних публікацій, як “Щорічник ООН”, "Хроніка ООН" та інших, дослідження яких дозволило скласти цілісну картину основних форм інформаційної діяльності ООН, а також інформаційного забезпечення діяльності ООН в галузі розвитку.Для інформаційної структури ООН одним з головних завдань є ґрунтовне і своєчасне висвітлення діяльності Організації, її проблем і досягнень, а також активне просування цілей і ідеалів, зафіксованих у Статуті ООН, що здійснюється шляхом проведення інформаційних кампаній. Кінцева мета інформаційної діяльності ООН - забезпечення ефективної діяльності Організації та успішне розвязання проблем, що виникають в світі. Основні стратегії інформаційного комплексу ООН спрямовані на впровадження в структурі ООН культури комунікації, розширення можливостей використання інформаційних технологій, відображення унікальної ролі Організації в рішенні завдань міжнародного співтовариства в області миру, розвитку і прав людини, посилення здатності Організації здійснювати комунікацію на рівні країн і регіонів. Координація інформаційних дій Організації здійснюється Обєднаним інформаційним комітетом ООН, що відповідає за розробку єдиного підходу до громадської інформаційної діяльності в рамках системи ООН. ООН в своїй комунікаційній діяльності використовує всі існуючі на сьогодні засоби поширення інформації, використовуючи для цього різні методи.

2. Основний зміст дисертації

1. Комунікація грає головну роль у ствердженні значення ООН у політичних та соціально-економічних умовах нового тисячоліття. Інформаційна функція сприяє мобілізації широкої глобальної підтримки Організації. Ця підтримка залежить від того, наскільки ефективно, на думку громадськості, ООН займається рішенням проблем світової спільноти. Для інформаційної структури ООН одним з головних завдань є ґрунтовне і своєчасне висвітлення діяльності Організації, її проблем і досягнень, а також активне просування цілей і ідеалів, зафіксованих у Статуті ООН, що здійснюється шляхом проведення інформаційних кампаній. Кінцева мета інформаційної діяльності ООН - забезпечення ефективної діяльності Організації та успішне розвязання проблем, що виникають в світі.

Основні стратегії інформаційного комплексу ООН спрямовані на впровадження в структурі ООН культури комунікації, розширення можливостей використання інформаційних технологій, відображення унікальної ролі Організації в рішенні завдань міжнародного співтовариства в області миру, розвитку і прав людини, посилення здатності Організації здійснювати комунікацію на рівні країн і регіонів.

2. Координація інформаційних дій Організації здійснюється Обєднаним інформаційним комітетом ООН, що відповідає за розробку єдиного підходу до громадської інформаційної діяльності в рамках системи ООН. Для визначення цілей і стратегій, а також для налагодження звязків із ЗМІ, навчальними закладами і НУО створена Група стратегічного планування в області комунікації, яка надає заступнику Генсека рекомендації з найважливіших питань.

Головним структурним елементом для здійснення нової стратегії в галузі комунікації є Департамент публічної інформації, що структурно складається зі Служби ІЦООН, Відділу стратегічної інформаційної діяльності, Відділу новин і ЗМІ, та Відділу звязків із громадськістю. Обєктами його діяльності є преса, радіо, телебачення, кіно, наочні приладдя і виставки, звязок із громадськістю, видавнича і довідкова робота. Крім того, життєво важливим елементом інформаційної структури ООН є система інформаційних центрів і служб ООН.

3. ООН в своїй комунікаційній діяльності використовує всі існуючі на сьогодні засоби поширення інформації, використовуючи для цього різні методи. До основних форм інформаційної діяльності, а саме: радіомовлення, телебачення, друкованих матеріалів та Інтернету, додаються такі додаткові традиційні види, як екскурсії для відвідувачів, програми брифінгів для шкіл і коледжів, влаштування виставок в Центральних установах, організація семінарів, концертів й урочистих заходів в особливих випадках. Діяльність Бібліотеки ООН включає обслуговування делегацій і персоналу, головних Департаментів та глобальних публікацій; бібліотеці доручено також здійснювати спостереження за системою бібліотек-депозитаріїв і надавати довідкові матеріали широкій громадськості. Мережа ІЦООН створена для забезпечення безпосереднього контакту ДПІ зі світовою громадськістю.

Серед основних аспектів інформаційної діяльності треба виділити друковані матеріали, які зберігають свою актуальність для інформаційних ланок в усьому світі і є головним елементом пропагандистських зусиль ООН. Охоплення інформаційної діяльності ООН значно розширюється завдяки більш активному використанню мережі Інтернет. Хоча в багатьох частинах світу доступ до мережі обмежений, численні передаточні ланки користуються нею для одержання матеріалів про ООН. Слід зазначити можливість використання Інтернет як каналу ЗМІ. Саме завдяки цій якості вона може стати в майбутньому одним з головних інструментів в реалізації стратегії в області комунікації.

Велика робота проведена останнім часом із забезпечення потенціалу міжнародного радіомовлення. Радіомовлення є найбільш прямим і економічним засобом передачі інформації в усьому світі, особливо в країнах, що розвиваються. Незважаючи на всі свої зусилля, радіослужба ООН має проблеми через скорочення обсягу ресурсів.

Незважаючи на великий вплив, який має телевізійна інформація завдяки своїй наочності, телебачення є найбільш слабким місцем інформаційної системи ООН. Основні проблеми розвитку цієї галузі повязані із фінансовими труднощами організації та приділенню більшої уваги ефективнішим з погляду витрат формам - радіо і публікаціям, та перспективнішій - Інтернету.

4. Інформаційна революція найбільш активно йде в промислово розвинених країнах, але вона містить дуже великі можливості для країн, що розвиваються. Вона послаблює просторові обмеження та забезпечує нові можливості адміністративного керування, дистанційного навчання та цілої низки інших видів діяльності. Тому, невідкладною необхідністю для ООН є допомога країнам, що розвиваються, у придбанні та освоєнні інформаційних технологій. Нова технологія не завжди виявляється легкодоступною для багатьох країн, що розвиваються, тому стратегія ООН полягає в тому, що традиційні засоби поширення інформації удосконалюються на постійній основі, а нова технологія впроваджується настільки швидко, наскільки це можливо.

5. Важливе значення у формуванні системи комунікації має підтримка тісних відносин ключової ланки - ДПІ - з основними департаментами, що діють в соціально-економічній галузі та сфері забезпечення миру і безпеки. Одним із ключових елементів нової комунікаційної політики є налагодження партнерських звязків з важливими передатними інформаційними ланками - ЗМІ, НУО тощо. Ефективна робота з такими партнерами забезпечує оптимальне використання обмежених ресурсів, що виділяються на інформаційну діяльність.

Партнерству із ЗМІ приділяється найважливіше місце. Мова йде насамперед про співпрацю із представниками корпуса кореспондентів-резидентів ООН. Оскільки здатність ООН ефективно пропагувати свої ідеї в значній мірі визначається вчасністю та якістю її інформаційних матеріалів, то на передній план висувається завдання створення більш ефективної системи збору і поширення новин.

Важливою складовою переорієнтації є удосконалювання механізмів, за допомогою яких НУО могли б взаємодіяти одна з одною, а також із ДПІ. Це передбачає поліпшення брифінгів і більш активне сприяння проведенню спільних заходів у Центральних установах і на місцях.

6. На теперішній час існує нагальна потреба створення більш ефективного інформаційного потенціалу для ООН на всій планеті. Основним елементом таких заходів є підвищення здатності Організації забезпечувати комунікацію на регіональному рівні та рівні країн. Інформаційні центри і служби ООН покликані зіграти в цьому звязку ключову роль. До числа пріоритетних напрямків діяльності ІЦООН відносяться надання інформаційної підтримки місцевим організаціям і здійснення просвітницьких програм, наприклад організація засідань, що імітують засідання, проведені в ООН та ін.

При обєднанні з відділеннями ПРООН деякі ІЦООН зіштовхнулись із значними проблемами, тому важливо створити регіональну структуру - мережу регіональних центрів для надання підтримки ІЦООН. Стратегія ООН передбачає перерозподіл ресурсів для зміцнення ІЦООН у меншій кількості місць - у більшості випадків найкращим варіантом є створення регіонального вузла ООН, що володіє більшими ресурсами і можливостями для адаптування матеріалів з урахуванням потреб регіону та активної співпраці із ЗМІ і громадськістю в цілому.

Важливим елементом інформаційної діяльності Управління з дослідження і збору інформації є збір та аналіз повідомлень ІЦООН, і підготовка щоденних бюлетенів, необхідних для системи раннього попередження та оцінки подій у країні для своєчасного прийняття Генсеком заходів для збереження миру і використання превентивних дипломатичних кроків.

7. Оскільки нинішні конфлікти мають безліч аспектів, які вимагають всеосяжного підходу і більш погоджених дій, на перший план висувається необхідність поліпшення механізмів обміну інформацією і координації між департаментами, а також іншими підрозділами системи. Перехід до практики комплексного рішення політичних, економічних і гуманітарних проблем передбачає використання інформаційних можливостей в повному обсязі, що має вирішальне значення для підвищення ефективності ОПМ та вирішення проблеми забезпечення миру в цілому. Найважливіше значення має ефективне поширення серед громадськості інформації про діяльність у рамках операцій ООН на користь миру.

Поряд з певними успіхами в інформаційній сфері існують і істотні недоліки. Більшість місій ООН з підтримки миру або не мають відповідних інформаційних масштабів, або не можуть собі дозволити вести велику інформаційну діяльність через фінансову кризу, або не вважають цей напрям важливим, не враховуючи переваг, які дає залучення ЗМІ. До того ж, важлива діяльність, повязана з веденням сторінок про миротворчі місії на веб-сайті ООН, не є комлексною та інформативною і вимагає більше уваги та виділення додаткових ресурсів.

8. З досвіду проведення миротворчих місій кінця ХХ ст. можна зробити важливі висновки: для успішного здійснення роззброювання і реінтеграції потрібна ефективна структура керування, що дозволяє планувати і контролювати цей процес; для того щоб інформувати колишніх комбатантів про їхні права і про те, як буде проходити цей процес, необхідно проводити ефективну кампанію інформування громадськості. Крім того, існує нагальна потреба в додаткових дослідженнях, аналізі й узагальненні досвіду, отриманого в таких взаємозалежних областях, як реформування сектору безпеки, роззброювання, демобілізація і реінтеграція. Отже, у Секретаріаті ООН повинна існувати професійна система для накопичення знань стосовно конфліктних ситуацій, ефективного поширення цих знань серед широкого кола користувачів, підготовки аналітичних оцінок політики і формулювання довгострокових стратегій. На сьогоднішньому етапі така система не є комплексною та достатньо ефективною.

9. Нові виклики життя вимагають прискорення реформування ООН. Одним з пріоритетних завдань повинно стати підвищення престижу ООН. З цією метою в інформаційній діяльності Організації варто приділяти особливу увагу аспектам, що визначають її унікальний характер: ООН як глобальний форум для досягнення консенсусу між державами-членами, та ООН як виразник ідей.

У нових підходах ООН до питань інформації не можна звужувати їх розуміння тільки до питань технологічних або теоретичних. Центральним завданням нової ери є володіння та маніпуляція інформацією. Тому необхідно продовжувати програму інформаційних реформ - таке реформування Організації є важливим кроком до зміцнення її ролі в наш час.

Для покращання діяльності ООН в інформаційній сфері пропонуються такі рекомендації: 1. Необхідна розробка такої інформаційної стратегії ООН, що була б привабливою для громадськості всього світу і ґрунтувалася б на критичному аналізі позитивної і негативної реакції на інформаційні заходи і суспільні обговорення ролі і досягнень Організації.

2. Треба покращити ситуацію щодо ідентифікування цільових аудиторій. Головними цільовими аудиторіями повинні в більшій мірі ставати зовнішні посередники, через які потрібно прагнути охопити весь світ. Для забезпечення послідовного характеру інформаційних зусиль, варто охоплювати концентричні аудиторії: місцеве населення, міжнародні ЗМІ і глобальну аудиторію, чия підтримка необхідна.

3. Радіопрограми повинні складатися для цільових регіонів. Складовою частиною широкої радіомережі ООН повинне бути миротворче радіо, включаючи створення засобів для місцевого радіомовлення.

4. При випуску друкованих, радіо- і відеоматеріалів необхідно ширше використовувати можливості Інтернет як комплексного ЗМІ.

5. Однією з головних цілей роботи всіх закладів ООН повинні стати дії, спрямовані на розширення в дітей знання про ООН і її установи. Молодь є аудиторією, яка найкраще піддається впливу. Отже, діяльність ООН з охоплення навчальних закладів на всіх рівнях має дуже важливе значення.

6. Всі організації системи ООН повинні координувати пропагандистську діяльність з ІЦООН, що виступають як координаційні ланки в області суспільної інформації, з метою обєднання ресурсів, запобігання дублювання і формування на місцях цілісного уявлення про ООН.

7. Подальше зростання масштабів та зміна сутності операцій ООН з підтримання миру обумовлюють необхідність розширення інформування громадськості і пропагандистської діяльності на місцях. Важливо не тільки формувати позитивний імідж операцій на початковому етапі з метою створення сприятливих умов для їх проведення, але і проводити ефективну кампанію в області суспільної інформації з метою зміцнення підтримки з боку міжнародного співтовариства.

8. Треба ввести в практику надання урядами Генсеку інформації стосовно назрівання криз, що допоможе приймати оперативні рішення про превентивні дії.

9. Нові інформаційні технології являють собою ефективний інструмент забезпечення комунікації в рамках місій та між ними, тому їх варто включати в комплекти спорядження першої необхідності.

10. Одному з підрозділів в рамках ОПМ треба доручити забезпечувати висвітлення операцій в ЗМІ та співробітничати з установами системи ООН з питань спільного використання інформаційних засобів.

11. Моделювання за допомогою компютера може бути ефективним навчальним посібником для персоналу місій і для сторін на місцях. Воно може полегшити рішення проблем і допомогти в передбаченні наслідків рішень.

12. Необхідно організувати роботу ООН так, щоб це відбивало її звязок з повсякденним життям людей, при цьому питання повинні викладатися так, щоб це викликало не тільки глобальний, а й регіональний резонанс.

1. Степко О.М. Провідна роль департаменту публічної інформації в інформаційній структурі ООН // Вісник Київського національного університету ім. Т. Шевченка. Міжнародні Відносини. - Вип.15. - Київ 2000. - С. 12-21.

2. Степко О.М. Розвиток і проблеми діяльності Інформаційних центрів ООН // Дослідження світової політики. - Вип.16. - Київ 2001. - С. 60-67.

3. Степко О.М. Проблеми інформаційного забезпечення миротворчої діяльності ООН // Політологічний центр при Київському національному університеті ім. Т. Шевченка. Політологічний Вісник. - Вип.9. - Київ 2001. - С. 288-306.

4. Степко О.М. Проблеми розвитку інформаційних технологій в діяльності ООН // Вісник Київського національного Торговельно-економічного університету. - Вип.3. - Київ 2002. - С. 78-87.

5. Степко О.М. Проблеми реформування інформаційної діяльності ООН // Інформаційно-аналітична діяльність в міжнародних відносинах. Частина 2. - Хмельницький: ТУП, 2003. - С. 27-34.