Інформаційні технології комплексного організаційно-технологічного моделювання проектно-орієнтованих виробництв (на прикладі серійного будівництва) - Автореферат

Що ж стосується організації та управління виробництвом (у невеликій фірмі чи великому холдингу), то тут більше довіряють широкому залученню низькооплачуваних фахівців, ніж електронній техніці, а виробничі збурення (передбачення яких, як правило, не є чиєюсь функцією) “гасяться” за ступенем їх виникнення всіма засобами в авральному порядку з метою недопущення зриву термінів. Відсутність єдиного комплексу моделей, методів та інструментальних засобів для наскрізного управління (CAD/CAP/CAM) проектно-орієнтованим виробництвом. Тема відповідає науковому спрямуванню кафедри інформаційних технологій КНУБА, де виконана робота, а також Державній науково-технічній програмі МОН України №4.2 “Системний аналіз, методи та засоби керування процесами різної природи; методи оптимізації, програмне забезпечення та інформаційні технології у складних системах”. Новизна результатів полягає в наступних положеннях: Уперше запропоновано комбінований метод організаційнотехнологічного моделювання проектно-орієнтованих виробництв, в основу якого покладено: а) лінгвістичні засоби детального організаційнотехнологічного моделювання, що базуються на згортці метамережевої технології та включають ряд додаткових специфічних елементів (багаторівневі процеси, фрагменти, цикли, технологічні обмеження, виконавці, транспортно-технологічні комплекти, інтенсивність); Удосконалено підхід до обємно-календарного планування проектно-орієнтованих виробництв за умов обмежених у часі обсягів ресурсів, в основу якого покладено: а) математичну модель оптимального обємно-календарного планування, яка розвинута на основі лінійної згортки критеріїв максимізації освоєних обсягів робіт і мінімізації сумарних дефіцитів ресурсів (інтегрованих і складування);На основі порівняльного аналізу ряду існуючих ОТМ (організаційно-технологічних моделей) у проектно-орієнтованому виробництві (графік Гантта, детермінований та альтернативний мережевий графік, циклограма, матрична модель, мережі Петрі, лінгвістичні моделі) виявлено ряд недоліків даних підходів, а саме: складність моделювання циклів і багаторівневих фрагментів (метамережі), жорстке кодування подій моделі, реалізація рівнів директивного та поточного планування різними засобами, працеємке календарне планування, відсутність моделювання ТНС, складність підключення альтернативного та ймовірнісного моделювання проекту. На основі порівняльного аналізу ряду існуючих моделей обємно-календарного планування (ОКП) (балансова модель, моделі В.В.Шкурби, В.Ф.Ситника) також виявлено ряд їх недоліків, а саме: неврахування грошових штрафів від нестачі ресурсів і переповнення складів, експертні (а отже, неточні для конкретного календаря та виконавця) норми витрат ресурсів, неврахування попередньо складованих або дефіцитних обсягів ресурсів, неврахування варіантів технологій проектів. На основі порівняльного аналізу ряду існуючих методів вилучення дефіцитів ресурсів у виробництві (“калібрування” та “згладжування”) також виявлено ряд недоліків даних підходів, а саме: оптимізація лише за одним ресурсом та одним дефіцитом (диференційованим), непривязка до ринкових цін, робота лише з технологічно незалежними комплексами робіт, складність організації “круглого столу” для обгрунтованого “захисту” термінів і розподілу ресурсів між учасниками. На основі порівняльного аналізу ряду існуючих систем управління проектами (“Primavera Project Planner”, “Spider Project”, “Open Plan” і “Microsoft Project”) також виявлено ряд їх специфічних недоліків, а саме: тривалий час підготовки проектно-кошторисної документації, відсутність гнучкого моделювання ОТМ і ТНС, відсутність засобів розрахунку кошторисів, оптимізація лише за одним ресурсом, відсутність зворотнього звязку зі складами та виконавцями, високі апаратні та програмні вимоги. Слід зазначити, що ресурси мають набір коефіцієнтів до обсягів витрат залежно від інтенсивності використання, норми витрат операцій мають набір сезонних коефіцієнтів, виконавці теж мають набір коефіцієнтів до норм витрат операцій.На основі порівняльного аналізу ряду існуючих ОТМ, моделей ОКП, еврістичних методів вилучення дефіцитів ресурсів та інструментальних засобів управління проектами виявлено ряд недоліків цих підходів. З метою реалізації багаторівневого опису виробничих проектів з урахуванням фрагментів та циклів технології, технологічних відношень та обмежень, транспортно-технологічних комплектів, виконавців та інтенсивностей процесів запропоновано комбінований метод ОТМ проектно-орієнтованого виробництва. Першою складовою комбінованого методу є лінгвістична ОТМ (мова “КАРТС”), яка базується на згортці метамережевої технології та дає змогу детально, інтуїтивно зрозуміло, компактно та швидко описувати технологію та організацію виробничих проектів СПВ розмірністю до 100.000 операцій при обмеженні до 500 операцій для існуючих на практиці моделей (мережеві графіки, графіки Гантта). Другою складовою комбінованого методу ОТМ є засоби комбінування лінгвістичних, графових і аналітичних ОТМ, які обєднують властивості існуючих

2. Основний зміст роботи